ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа №820/4820/16
адміністративне провадження № К/9901/36268/18 К/9901/36269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» (далі - Товариство) та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові МГУ ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 (головуючий суддя - Старосуд М.І., судді - Лях О.П., Яковенко М.М.) та заяву Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області (далі - Слобожанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) про приєднання до касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові МГУ ДФС у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові МГУ ДФС, Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області (далі - Казначейство) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС, Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, Казначейства у якому просило: визнати протиправною бездіяльність СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС та Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з неподання висновку до Казначейства щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 509262,00 грн., зменшеного податковим повідомлення-рішенням № 0000134700 від 01.07.2014 за березень 2014 року, яке було скасоване судовим рішенням, що набрало законної сили; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 509262,00 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок Товариства.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: 22.04.2014 Товариство подало до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року із відповідними додатками. В свою чергу податковий орган здійснив документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування Товариством від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року на рахунок платника у банку, результати якої оформлені актом від 20.06.2014 № 200/28-09-47-08/30357250, на підставі висновків якого прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000134700 від 01.07.2014 про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування за березень 2014 року на 509262,00 грн. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2016, податкове повідомлення-рішення № 0000134700 від 01.07.2014 було скасоване. Однак у 5-ти денний строк після набрання судовим рішенням законної сили СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС не подала до органу казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодування. З січня 2015 року Товариство перебуває на обліку як платник податків у Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. Проте станом на дату звернення до суду з вказаним відповідачі не здійснили жодних дій, спрямованих на повернення Товариству бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 509262,00 грн. Товариство вважає зазначену бездіяльність відповідачів протиправною, та такою що порушує законні права та інтереси позивача. Товариство зазначило, що невиконання відповідачами своїх обов`язків, встановлених вимогами пунктів 200.12, 200.13, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України порушило право Товариства на своєчасне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року, яке підлягає стягненню з бюджету.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15.11.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017, позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС та Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з ненадання висновку до Казначейства щодо здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 509262,00 грн., зменшеного податковим повідомлення-рішенням № 0000134700 від 01.07.2014 за березень 2014 року; зобов`язав Слобожанську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо повернення Товариству бюджетного відшкодування в розмірі 509262,00 грн., зменшеного податковим повідомлення-рішенням № 0000134700 від 01.07.2014 за березень 2014 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інспекції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: правомірність заявленої Товариством до відшкодування суми податку на додану вартість за березень 2014 року була підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, тоді як податкові органи не виконали нормативно встановлений припис щодо прийняття та подання до Казначейства висновку про виплату Товариству суми бюджетного відшкодування за березень 2014 року у розмірі 509262,00 грн, чим порушили законні права та інтереси Товариства; оскільки відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства. То суд не може підміняти державні органи і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості, тоді як належним способом захисту прав платника податків є зобов`язання податкового органу підготувати та надати органу казначейства висновок про повернення бюджетного відшкодування.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.03.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки, зокрема, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що: з 01.01.2017 норма підпункту 20.15 статті 200 Податкового кодексу України була викладена в новій редакції, яка передбачає, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, тобто в 2017 році вже відсутня можливість виконати рішення суду шляхом зобов`язання контролюючого органу надати висновок до органу державного казначейства: Товариство наголошує, що стягнення з державного бюджету заборгованості з податку на додану вартість є ефективним засобом юридичного захисту.
СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.07.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС.
В обґрунтування вимог касаційної скарги СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що Товариство пропустило строк звернення до суду з вказаним позовом, оскільки з урахуванням положень статей 99, 254 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Товариство повинне було звернутися з цим позовом не пізніше червня 2015 року.
Слобожанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області згідно заяви приєдналася до касаційної скарги СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.06.2022 прийняв касаційні скарги Товариства та СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС, а також заяву Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 21.06.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а касаційна скарга СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС задоволенню не підлягає з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, Товариство перебувало на податковому обліку СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС, а з січня 2015 року перебуває на податковому обліку у Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.
Товариством було подано до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС (в якій на той час знаходився на обліку, як великий платник податків), податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року (вх. № 9022413758 від 22.04.2014), в рядку 23.1 якої було відображено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в розмірі 509262,00 грн., яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту, нарахованої за попередній (податковий) період.
СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС була проведена документальна документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування Товариством від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року на рахунок платника у банку, результати якої оформлені актом від 20.06.2014 № 200/28-09-47-08/30357250, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2014 року на 509262,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.07.2014 № 0000134700.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 у справі № 820/13080/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2016, податкове повідомлення-рішення від 01.07.2014 року № 0000134700 було скасоване.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з абзацами 1-2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Положеннями пункту 200.13 статті 200 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно з пунктами 7-9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії. Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
З огляду на викладене, подання податковим органом висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування податку на додану вартість, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.
Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
У зв`язку з прийняттям вказаних змін до Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Положеннями пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції), зокрема, визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.