Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/12876/19
Провадження № 12-94гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О.С., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» - Катрука Є. А.,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна» - Бабія В. В.,
розглянула в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна» (далі - ТОВ «Інновер Україна», відповідач) про винесення додаткової постанови у справі № 910/12876/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (далі - ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», позивач) до ТОВ «Інновер Україна» про стягнення 4 346 226,28 грн.
Історія справи
Короткий зміст наведених у заяві вимог та доводи інших учасників
1. ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» звернулось до господарського суду із позовом до ТОВ «Інновер Україна» про стягнення 4 346 226,28 грн, у тому числі: 2 193 860,43 грн авансового платежу, 548 118,01 грн пені, 534 749,28 грн 10 % штрафу за порушення строків надання послуг на строк понад 10 днів, 1 069 498,56 грн 20 % штрафу за порушення строків надання послуг на строк понад 30 днів.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 548 118,01 грн пені, 534 749,28 грн 10 % штрафу, 1 069 498,56 грн 20 % штрафу та 32 385,49 грн судового збору. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
3. Зазначеними рішенням та постановою не вирішувалися питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
4. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Інновер Україна» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 29 січня 2020 року у справі № 910/12876/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог, прийнято в цій частині нове рішення. Стягнуто з ТОВ «Інновер Україна» на користь ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» 120 318 грн 59 коп. пені та 534 749 грн 28 коп. - 20 % штрафу. У решті позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу відмовлено. В іншій частині рішення та постанову залишено без змін. Стягнуто з ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» на користь ТОВ «Інновер Україна» 24 561 грн 02 коп. судового збору. Повернуто ТОВ «Інновер Україна» з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 65 815 грн 80 коп., що сплачений за платіжним дорученням від 5 жовтня 2020 року № 836.
5. Додатковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року задоволено заяву ТОВ «Інновер Україна» та стягнуто на його користь з ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» 140 134 грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
6. Щодо розподілу витрат на правничу допомогу в судах попередніх інстанцій, то за наслідками розгляду заяв відповідача суди ухвалили відповідні рішення.
1) Щодо розподілу витрат на правову допомогу, понесених у суді першої інстанції:
- додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року заяву ТОВ «Інновер Україна» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» на користь ТОВ «Інновер Україна» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 83 321,47 грн, в іншій частині заяви відмовлено;
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» на додаткове рішення залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року залишено без змін;
- постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 лютого 2022 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Інновер Україна» та касаційною скаргою ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року з тих підстав, що після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові виклав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
2) Щодо розподілу витрат на правову допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції:
- додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року задоволено заяву ТОВ «Інновер Україна» про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції;
- постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 лютого 2022 року касаційну скаргу ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» задоволено, скасовано додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у стягненні понесених ТОВ «Інновер Україна» витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні заяви ТОВ «Інновер Україна» про ухвалення додаткової постанови відмовлено.
Зазначено, що з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року, якою частково скасовано рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, ухвалені по суті спору у цій справі, за змістом підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 315, частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
7. 16 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «Інновер Україна» про ухвалення у справі додаткової постанови щодо зміни розподілу судових витрат, у якій відповідач, керуючись приписами частини четвертої статті 129 ГПК України, просить змінити розподіл судових витрат та стягнути з ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» на свою користь 57 461,02 грн та 82 816,52 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи відповідно в судах першої й апеляційної інстанцій.
8. Обґрунтовуючи заяву в частині стягнення витрат на правничу професійну допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, відповідач посилається на те, що з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року, якою частково скасовано рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, ухвалені по суті спору у цій справі, за змістом підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 315, частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
9. Крім того, ТОВ «Інновер Україна» просить змінити розподіл судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції.
10. Зазначає, що оскільки загальний розмір позовних вимог становив 4 346 226,28 грн, а постановою Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року на користь ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» стягнуто 655 067,87 грн, тобто 15,07 % від загального розміру позовних вимог, витрати ТОВ «Інновер Україна» на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції, що підлягають відшкодуванню, становлять 140 782,49 грн.
11. Тож, ураховуючи рішення Господарського суду м. Києва від 18 лютого 2020 року, вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, що додатково підлягає стягненню на користь ТОВ «Інновер Україна» з позивача становить 57 461,02 грн.
12.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 лютого 2022 року прийняла до розгляду заяву ТОВ «Інновер Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі та призначила її до розгляду.
ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ СТОРІН У СПРАВІ
13. ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» у судовому засіданні подало заяву про залишення без розгляду заяви ТОВ «Інновер Україна» про винесення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
14. Зазначило, що ТОВ «Інновер Україна» подало заяву про винесення додаткової постанови поза межами процесуального строку, передбаченого статтею 129 ГПК України, після ухвалення додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року. При цьому, відповідачем не було подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про винесення додаткового судового рішення у справі.
15.Велика Палата Верховного Суду зазначає, що предметом її розгляду є заява про ухвалення додаткового рішення, подана ТОВ «Інновер Україна» до суду касаційної інстанції у зв`язку з тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року не вирішено питання про судові витрати, а саме - не здійснено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Таку заяву може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
16.Натомістьу статті 129 ГПК України йдеться про строки та докази, передбачені для звернення сторони із заявою про розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи. Такі заяви та докази подавалися ТОВ «Інновер Україна» до судів першої й апеляційної інстанцій та були предметом розгляду цих судів.
17. Тому підстав для залишення без розгляду заяви ТОВ «Інновер Україна» про винесення додаткової постанови не вбачається.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
19.За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
20. За частинами другою та третьою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
21.Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
22.За приписами частини п`ятої статті 244 цього Кодексу додаткове рішення може бути оскаржено до суду апеляційної, касаційної інстанції.
23.Разом із цим за правилами частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
24. Про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, має бути зазначено у резолютивній частині постанови касаційної інстанції у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення (підпункт «б» пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України).
25. За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
26. Тож за змістом підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 315, частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України саме суд касаційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
27. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
28. За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.