ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 383/407/19
провадження № 51-6153км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Єремейчука С. В., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурора Нескородяного А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 ? адвоката Самойленка В. В. на вирок Кропивницького апеляційного суду від 9 грудня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого апеляційним судом за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня
2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 190 КК ? до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Згідно зіст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вказаним вироком вирішено питання щодо запобіжного заходу та долю речових доказів.
Як видно з вироку, ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу за таких обставин.
6 грудня 2018 року щодо ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі ? КУпАП), та спрямовано його до Бобринецького районного суду Кіровоградської області для розгляду, а справу зареєстровано за
№ 383/1451/18. ОСОБА_2 звернувся по допомогу до ОСОБА_3 , а 18 січня 2019 року надав йому довіреність для представлення інтересів від свого імені в суді у зазначеній справі. 10 січня 2019 року ОСОБА_3 звернувся по допомогу до ОСОБА_1 , який перебував на посаді провідного консультанта-адміністратора територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області. ОСОБА_1 створив уявне враження у ОСОБА_3 , що за грошову винагороду може сприяти у прийнятті Бобринецьким районним судом Кіровоградської області постанови про виправдання ОСОБА_2 . За свої послуги ОСОБА_1 повинен був отримати грошові кошти в сумі
500 дол. США, які у еквіваленті повинні складати 14 000 грн. ОСОБА_3 погодився та вважав, що ОСОБА_1 передасть кошти представнику Бобринецького районного суду Кіровоградської області. ОСОБА_1 зустрівся із судовим розпорядником цього суду ОСОБА_4 , яка за домовленостю між ними склала проект клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_1 у свою чергу мав надати ОСОБА_4 грошові кошти. 14 січня 2019 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 зазначений проект клопотання підготовлений нею на робочому комп`ютері в службовому кабінеті № 10 приміщення Бобринецького районного суду Кіровоградської області розташованого за адресою: вул. Миколаївська, 80, м. Бобринець, Кіровоградська область і наступного дня передав ОСОБА_3 18 січня 2019 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Замша О. В. ухвалила постанову у справі
№ 383/1451/18, якою закрито провадження у справі щодо ОСОБА_2 22 січня того ж року ОСОБА_3 прибув до будівлі ТСЦ 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області за адресою: вул. Миколаївська, 172, м. Бобринець, Кіровоградська область, де зустрівся з ОСОБА_1 і передав останньому грошові кошти в сумі 14 000 грн купюрами номіналом по 500 грн у кількості 28 штук. ОСОБА_1 передав 1000 грн ОСОБА_4 . Після отримання грошових коштів він знаючи про наявність постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області про закриття провадження у справі № 383/1451/18, запевнив ОСОБА_3 у отриманні зазначеної постанови у найкоротші строки.
Вказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
Крім цього перебуваючи у м. Бобринці Кіровоградської області, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 незаконно придбав у невідомої особи набої, які перевіз у власний будинок. 23 січня 2019 року в домоволодінні ОСОБА_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено обшук і в дивані у житловій кімнаті будинку виявлено та вилучено набої 9x18 мм у кількості 64 штук, які згідно з висновком експерта від 12 лютого 2019 року № 16 є боєприпасами до пістолета системи Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стечкіна (АПС), пістолетів ФОРТ-12, ФОРТ-14, ФОРТ-17 та інших, придатні для стрільби, які
ОСОБА_1 зберігав без передбаченого законом дозволу.
Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Кропивницький апеляційний суд скасував вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2021 рокув частині кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК та ухвалив новий вирок, яким визнав засудженого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 263 КК призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
За результатами дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, апеляційний суд встановив, що на громадянина ОСОБА_2 6 грудня
2018 року було складено протокол про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КупАП.
За вказаними матеріалами адміністративну справу про порушення правил дорожнього руху № 383/1451/18 спрямовано до Бобринецького районного суду Кіровоградської області для розгляду.
Далі ОСОБА_2 звернувся по допомогу до свого знайомого ОСОБА_3 та 18 січня 2019 року надав довіреність останньому для представлення інтересів від свого імені в суді у зазначеній справі.
У свою чергу ОСОБА_3 10 січня 2019 року звернувся до провідного консультанта-адміністратора територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 .
В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 для власного матеріального збагачення. Реалізовуючи свій злочинний умисел, він запевнив ОСОБА_3 , що має можливість вплинути за грошову винагороду на представника Бобринецького районного суду за винесення рішення про непритягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. За свої послуги ОСОБА_1 вимагав у ОСОБА_3 та мав отримати грошові кошти в сумі 500 дол США, які у еквіваленті повинні складати 14 000 грн. ОСОБА_3 , розуміючи, що в інший спосіб вирішити вказане питання він не має можливості, погодився на пропозицію ОСОБА_1 , вважаючи, що останній передасть грошові кошти представнику Бобринецького районного суду Кіровоградської області за вирішення питання щодо непритягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Далі ОСОБА_1 під час зустрічі із судовим розпорядником Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 , попросив її скласти проект клопотання, на підставі якого адміністративну справу стосовно ОСОБА_2 буде закрито цим районним судом у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_1 у свою чергу повинен був передати частину грошових коштів отриманих від ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 14 січня 2019 року ОСОБА_1 отримав від
ОСОБА_4 проект клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Наступного дня, тобто 15 січня 2019 року, ОСОБА_1 передав вказане клопотання ОСОБА_3 та зазначив, щоб останній не забув про виконання свого зобов`язання, а саме передати грошові кошти в сумі 14 000 грн.
18 січня 2019 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області
Замша О. В. прийняла рішення у справі про порушення правил дорожнього руху
№ 383/1451/18, яким звільнила ОСОБА_2 від відповідальності та закрила провадження.
22 січня 2019 року відповідно до домовленостей ОСОБА_3 прибув у м. Бобринець Кіровоградської області, де біля будівлі територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області, розташованого за адресою: вул. Миколаївська, 172,
м. Бобринець, Кіровоградська область, зустрівся з ОСОБА_1 та передав йому грошові кошти в сумі 14 000 грн купюрами номіналом по 500 грн у кількості 28 штук. Потім ОСОБА_1 передав частину грошових коштів у сумі 1000 грн ОСОБА_4 .
Після отримання грошових коштів ОСОБА_1 , достеменно знаючи про наявність рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області про закриття адміністративної справи № 383/1451/18, запевнив ОСОБА_3 про отримання зазначеного рішення в найкоротші строки.
Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від
ОСОБА_3 неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Отже, дії ОСОБА_1 перекваліфіковано на ч. 2 ст. 369-2 КК як одержання неправомірної вигоди для себе і третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції, захисник звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій висуває вимогу про скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Зазначає, що в обвинуваченні не зазначено та не встановлено особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за вплив на яку отримано кошти, тому воно є неконкретним, відсутність вимагання неправомірної вигоди та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК. Посилається на необхідність кваліфікування дій засудженого за ст. 190 КК. Вказує про порушення права на захист, оскільки у обвинувальному акті в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК не розкрито суті обвинувачення за ч. 2 ст. 369-2 КК, засуджений не передбачав можливості перекваліфікації його дій і був позбавлений права висловити свою думку щодо обвинувачення за ч. 2 ст. 369-2 КК. Зазначає, що суд не встановив, чи мав засуджений реальну можливість здійснити вплив на суддю для прийняття рішення у справі. На думку захисника, апеляційний суд вийшов за межі апеляційної скарги, перекваліфікувавши дії засудженого на більш тяжку статтю та призначивши за нею покарання. Санкція ч. 2 ст. 369-2 КК передбачає різні види покарання, серед яких штраф і позбавлення волі, а суд застосував саме позбавлення волі, хоча, на переконання сторони захисту, з урахуванням стану здоров`я та відсутності у нього судимостей, це покарання є надто суворим.