Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 635/9575/18
провадження № 61-12212св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Латиш Катерина Володимирівна, на постанову Харківського апеляційного суду від 13 липня 2021 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Котелевець А. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У грудні 2018 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, просила в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6325185001:00:009:0061 площею 0,08 га, розташованої на АДРЕСА_1 та на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за вказаною адресою.
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Заява мотивована тим, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано та подано неуповноваженою особою, яка не є адвокатом, а участь у розгляді справи бере адвокат без належно оформлених повноважень.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано та подано ОСОБА_3 , що діяла на підставі довіреності та не є адвокатом, тобто не уповноваженою особою, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2021 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для подовження розгляду.
Постанова мотивована тим, що позовну заяву підписано представницею позивачки ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 25 червня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чепа М. В. за номером 1067 та подано до суду поштою 21 грудня 2018 року. Оскільки представник ОСОБА_1 подала позовну заяву до 01 січня 2019 року, то на момент подання позову на неї не могла розповсюджуватись вимога щодо здійснення адвокатами виключного представництва в суді, передбачена підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. Отже, на момент подання позову у грудні 2018 року представник позивачки ОСОБА_3 мала необхідний обсяг повноважень на представництво ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, проситьпостанову Харківського апеляційного суду від 13 липня 2021 року скасувати, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2021 року залишити в силі.
На обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на відсутність повноважень адвоката Краюшкіна В. В. на подання апеляційної скарги та у зв`язку з цим неможливість участі у судовому засіданні 13 липня 2021 року, після прийняття оскаржуваної постанови.
Доданий до апеляційної скарги ордер від 25 травня 2021 року серії ХВ № 000005, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 03 січня 2019 року № 1. Проте цей договір уклала не ОСОБА_1 , а за довіреністю від її імені підписала ОСОБА_3 , строк дії довіреності сплинув 25 червня 2021 року. Отже, адвокат Краюшкін В. В. не мав права брати участі у судовому засіданні 13 липня 2021 року в апеляційному суді, оскільки строк довіреності, на підставі якої було підписано договір про правову допомогу від імені ОСОБА_1 , сплинув.
Крім того, довіреністю від 25 червня 2018 року не передбачено права укладати договори від імені ОСОБА_1 , в тому числі договори про надання правової допомоги. Таким чином, ОСОБА_3 не мала права вчиняти дії, які не були зазначені у цій довіреності, на вчинення яких вона не була уповноважена, а тому підписаний нею договір з Краюшкіним В. В. від 03 січня 2019 року не є належним документом на підтвердження повноважень.
Отже, у справі брав участь адвокат, який не мав повноважень на ведення справи, тому фактично у судові засіданні не було забезпечено явку ні позивача ОСОБА_1 , ні її представника. Це також є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У вересні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Краюшкін В. В., у якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін. Вважає, що як на стадії подання позову, так і на стадії апеляційного розгляду справи її представники мали належний обсяг повноважень.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстави, передбачені у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, - неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: частини другої статті 26, статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частини першої статті 60, частини четвертої статті 62, пункту 3 частини третьої статті 121, пункту 2 частини першої статті 207, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Згідно зі статтею 17 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Постанова Харківського апеляційного суду від 13 липня 2021 року оскаржується з тих підстав, що представник ОСОБА_1 - адвокат Краюшкін В. В. не мав процесуальної дієздатності на підписання апеляційної скарги, оскільки договір про надання правової допомоги від 03 січня 2019 року № 1 уклала не ОСОБА_1 , а за довіреністю від 25 червня 2018 року від її імені підписала ОСОБА_3 , строк дії довіреності сплив 25 червня 2021 року. Крім того, у довіреності від 25 червня 2018 року не передбачено право від імені ОСОБА_1 укладати договори, в тому числі договори про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За правилом пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Згідно з частинами першою та другою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.