Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2610/27695/2012
провадження № 61-157св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Наталія Стефанівна,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р.,
Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
Федоришин Н. С. щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів та нарахування заборгованості зі сплати аліментів від 10 серпня 2020 року; визнати неправомірним та скасувати проведений старшим державним виконавцем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів
від 10 серпня 2020 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства (м. Львів) на його користь 10 000 грн завданої моральної шкоди.
Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у Стрийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавчий лист
№ 2610/27695/2012, виданий 14 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь
ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи
з 26 жовтня 2012 року і до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19 листопада 2013 року державний виконавець Стрийського відділу ДВС Федоришин Н. С. відкрила виконавче провадження № 40797678 по примусовому виконанню виконавчого листа №2610/27695/2012, здійснювала виконавчі дії та проводила розрахунки по сплаті аліментів
до 05 грудня 2018 року.
22 листопада 2019 року виконавець відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Львів) Роман Н. О. прийняв постанову про передачу виконавчого провадження до Стрийського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на виконання ухвали Шевченківського суду м. Києва від 28 травня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року.
27 листопада 2019 року виконавче провадження зареєстровано в автоматизованій системі виконавчого провадження у м. Стрий та розподілене державному виконавцю Матвіїшину М. М., який постановою
від 27 листопада 2019 року прийняв до виконання виконавче провадження № 40797678.
10 серпня 2020 року старший державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
Федоришин Н. С. у виконавчому провадженні № 40797678 провела розрахунок заборгованості по аліментах і станом на 01 серпня 2020 року нарахувала заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 48 270,75 грн.
Вказує, що старший державний виконавець Федоришин Н. С. не має права вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні № 40797678, оскільки відсутнє письмове доручення про передачу провадження від виконавця Матвіїшина М. М. до виконавця Федоришин Н. С. та постанова останньої про прийняття виконавчого провадження до виконання.
У розрахунку заборгованості від 01 серпня 2020 року не зазначені підстави для обов`язкового повідомлення боржника про розрахунок заборгованості, передбачений частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, при визначенні методики розрахунку заборгованості старшим державним виконавцем Федоришин Н. С. не виконано вимоги судових рішень Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року, 17 травня 2016 року та 30 січня 2019 року.
Старший державний виконавець Федоришин Н. С. при нарахуванні аліментів порушила вимоги частини першої статті 70, статей 72, 73 Закону України «Про виконавче провадження», застосовувала не офіційні дані про розмір середньої заробітної плати для м. Стрия, що підтверджується листом Управління статистики у Львівській області від 24 червня 2020 року, а також неправомірно застосувала положення частини другої статті 195 СК України.
Такою протиправною діяльністю старшого державного виконавця Федоришин Н. С. йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі
10 000 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н. С. щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 10 серпня 2020 року та скасовано вказаний розрахунок.
В решті вимог відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази звернення до Управління статики у Львівській області із запитом про надання інформації про середню зарплату для м. Стрий, та про включення у середню зарплату податків та обов`язкових платежів. Середня заробітна плата по регіону, яка наведена старшим державним виконавцем Федоришин Н. С., не відповідає офіційним даним Управління статистики у Львівській області. При здійсненні розрахунку від 10 серпня 2020 року виконавець Федоришин застосувала положення частини другої статті 195 СК України, що не узгоджується з положеннями Закону України «Про зайнятість населення».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 рокускасовано, скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що під час вчинення дій щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів
від 22 травня 2019 року, які оскаржуються боржником, державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив ухвали Шевченківського суду м. Києва від 13 лютого 2013 року, 17 травня 2016 року, від 30 січня 2019 року у цій справі, які, на його думку, підтверджують факт відсутності у нього заборгованості по сплаті аліментів і встановлюють правильність методики, якої слід дотримуватися при проведенні розрахунків по сплаті аліментів. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що виконавче провадження перебувало на виконанні у державного виконавця Стрийського ВДВС Матвіїшина М. М., однак 10 серпня 2020 року, не маючи повноважень, старший державний виконавець Федоришин Н. С., без доручення про передачу виконавчого провадження та прийняття його до свого провадження, провела розрахунок заборгованості з аліментів станом на 01 серпня 2020 року і нарахувала заборгованість у сумі 48 720,75 грн. Вказує, що державний виконавець провела розрахунок заборгованості вручну, а не через автоматизовану систему виконавчого провадження. У розрахунку розмір середньої зарплати для м. Стрий не підтверджений жодним доказом і не відповідає офіційним даним. Виконавець не врахувала всі квитанції про сплату аліментів. Державний виконавець не встановила періоду несплати аліментів та дату виникнення заборгованості, тому не було підстав для застосування положень
статті 195 СК України.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду письмові пояснення на підтримання підстав і мотивів скарги, вказуючи на обґрунтованість доводів його касаційної скарги та просив суд задовольнити її в повному обсязі.
Крім того, у червні 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів, які не можуть бути прийняті на стадії касаційного провадження відповідно до вимог частин третьої, восьмої статті 83 ЦПК України.
Крім того надані заявником докази - листи органів примусового виконання рішень від 10 та 11 березня 2022 року здобуті після ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій, однак відповідно до статі 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 14 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у Стрийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження № 40797678 щодо примусового виконання виконавчого документа № 2610/27695/2012, виданого 14 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дитину ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи
з 26 жовтня 2012 року і до досягнення повноліття дитиною, тобто до
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З 27 січня 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради і отримує компенсацію по догляду за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
10 серпня 2020 року старший державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
Федоришин Н. С. у виконавчому провадженні № 40797678 провела розрахунок заборгованості по аліментах і станом на 01 серпня 2020 року нарахувала заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 48 270,75 грн.
У розрахунку зазначено помісячно розмір середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості, яку покладено в основу розрахунку
(а. с. 17-20, т. 1).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. З огляду на зміст скарги та заявлених вимог заявник не погоджується з визначеним державним виконавцем розміром заборгованості по аліментам, а саме порядком нарахування розміру аліментів.
За правилами частини першої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (частина друга статті 195 СК України).
За змістом пункту 4 розділу XVI Інструкції № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею
195 СК України.
При цьому, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження (пункт 3 розділу XVI Інструкції № 512/5).
Відповідно до положень статті 4 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VI) до зайнятого населення належать непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за нею відповідно до законодавства.