Постанова
Іменем України
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 645/2675/17
провадження № 61-16052св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого- Ступак О. В., суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчик Віталій Олександрович,
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркур'єр»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчика Віталія Олександровича на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2021 року у складі судді Шарка О. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчика В. О. (далі - головний державний виконавець Перчик В. О.), боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркур`єр» (далі - ТОВ «Укркур`єр»).
На обґрунтування вимог скарги зазначав, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у справі № 645/2675/17 з ТОВ «Укркур`єр» в особі філії «Харківський» на користь ОСОБА_1 стягнуто 15,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
12 березня 2018 року головним державним виконавцем Перчиком В. О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 55963994 на підставі його заяви про відкриття виконавчого провадження та сплати ним авансованого внеску.
13 липня 2019 року рекомендованим листом він отримав супровідний лист від 26 червня 2019 року та копію постанови головного державного виконавця Перчика В. О. від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 55963994 та виконавчий лист від 17 грудня 2017 року № 645/2675/17.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, він встановив, що 12 березня 2018 року головний державний виконавець Перчик В. О. направив до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) запит № 37368765 про номери рахунків боржника ТОВ «Укркур`єр» в особі філії «Харківський». 13 березня 2018 року ДФС України надала відомості про рахунки боржника, однак в порушення вимог частини другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 1 розділу ІХ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі - Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження), державний виконавець виніс постанову про арешт коштів на рахунках боржника не наступного дня з дня їх виявлення (14 березня 2018 року), а лише 22 березня 2018 року.
Крім того, в порушення частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець направив копію постанови від 22 березня 2018 року про арешт коштів боржника та платіжні вимоги на адресу боржника та банків не в день їх винесення - 22 березня 2018 року, а 27 березня 2018 року.
Згідно з випискою за особовим рахунком АБ «Південний» у період з 12 березня до 07 травня 2018 року на рахунку ТОВ «Укркур`єр» залишок коштів становив 4 198,45 грн. 27 березня 2018 року з рахунку боржника здійснений платіж у розмірі 1 305,96 грн на користь Малого приватного підприємства «СинтМастер»; 29 березня 2018 року з рахунку боржника здійснений платіж у розмірі 2 770,02 грн на користь ТОВ «Техноюг»; 29 березня 2018 року з рахунку боржника здійснений платіж у розмірі 122,47 грн на рахунок Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Згідно з платіжним дорученням від 19 квітня 2018 року № В-8/338 та станом на 07 травня 2018 року залишок склав 0,00 грн.
Внаслідок порушення головним державним виконавцем Перчиком В. О. строку направлення банкам постанови від 22 березня 2018 року про арешт коштів на рахунках ТОВ «Укркур`єр», з боржника не було стягнуто 4 075,98 грн, що становить 81,28 процента від суми коштів, що підлягали стягненню.
Протиправність дій головного державного виконавця Перчика В. О., на думку заявника (стягувача), також полягає в тому, що державний виконавець не направив йому копію постанови від 22 березня 2018 року про арешт коштів боржника, а копію постанови від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу направив з порушення строку (02 липня 2019 року) простим поштовим відправленням без зворотнього повідомлення.
Крім того, при винесенні постанови від 26 червня 2019 року головний державний виконавець Перчик В. О. не вирішив питання про перерозподіл перерахованих боржником грошових коштів у розмірі 122,47 грн, зарахованих на рахунок виконавчої служби, та про повернення йому сплаченого авансованого внеску в розмірі 100,30 грн; а також не роз'яснив порядок повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Вважав, що з урахуванням надходження від боржника на розрахунковий рахунок виконавчої служби грошових коштів у розмірі 122,47 грн, головний державний виконавець Перчик В. О. не мав правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, державний виконавець не склав акт про наявність обставин для повернення виконавчого документа стягувачу, не здійснив розшук боржника, не перевірив його майновий стан, та не звернувся із заявою про наявність у ТОВ «Укркур`єр» дебіторської заборгованості.
Посилаючись на наведене, заявник (стягувач) просив:
- визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Перчика В. О. від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу;
- зобов`язати головного державного виконавця Перчика В. О. вчинити у виконавчому провадженні № 55963994 виконавчі дії з розшуку, виявлення грошових коштів, майна, дебіторської заборгованості боржника ТОВ «Укркур`єр», включаючи дебіторську заборгованість боржника, що виникла на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в адміністративній справі № 815/3479/17 про стягнення на користь ТОВ «Укркур`єр» з ГУ ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси ГУ ДВС в Одеській області судового збору, та звернути на них стягнення в порядку визначеному законом;
- зобов`язати головного державного виконавця Перчика В. О. на підставі пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» перевірити наявність і розмір дебіторської заборгованості боржника ТОВ «Укркур`єр» у вигляді грошових коштів, перерахованих боржником зі свого банківського рахунку в АБ «Південний» № НОМЕР_1 на користь третіх осіб після винесення 22 березня 2018 року державним виконавцем постанови про арешт грошових коштів боржника, та звернути на неї стягнення в порядку статті 53 Закону України «Про виконавче провадження»;
- визнати неправомірним невинесення головним державним виконавцем Перчиком В. О. 12 березня 2018 року, під час відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт грошових коштів та майна боржника ТОВ «Укркур`єр»;
- визнати неправомірним не направлення головним державним виконавцем Перчиком В. О. стягувачу копії постанови від 22 березня 2018 року про арешт грошових коштів на банківських рахунках боржника ТОВ «Укркур`єр»;
- визнати неправомірним не направлення головним державним виконавцем Перчиком В. О. АБ «Південний» копії винесеної постанови від 22 березня 2018 року про накладення арешту на банківський рахунок боржника ТОВ «Укркур`єр» в АБ «Південний» № НОМЕР_1 в день її винесення;
- визнати неправомірнимм не розподілення головним державним виконавцем Перчиком В. О. стягнутих 07 травня 2018 року з боржника ТОВ «Укркур`єр» 122,47 грн, та не повернення в першу чергу сплаченого 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 авансового внеску на організацію і проведення виконавчих дій у розмірі 100,30 грн;
- визнати неправомірними не звернення головного державного виконавця Перчика В. О. до ДФС України щодо наявності у ТОВ «Укркур`єр» дебіторської заборгованості;
- визнати неправомірним невиконання головним державним виконавцем Перчиком В. О. вимог частини другої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття усіх можливих заходів з метою розшуку боржника ТОВ «Укркур`єр»;
- визнати неправомірним не залучення головним державним виконавцем Перчиком В. О. понятих при виході 26 червня 2019 року за адресою місця реєстрації боржника ТОВ «Укркур`єр»;
- визнати неправомірним зазначення головним державним виконавцем Перчиком В. О. у постанові від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу неправдивих відомостей про те, що внаслідок проведених державним виконавцем заходів примусового виконання не знайдено майно боржника ТОВ «Укркур`єр», на яке може бути звернено стягнення;
- визнати неправомірним (в порушенням вимог частини другої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»), не складення головним державним виконавцем Перчиком В. О. акта про наявність обставин, на підставі яких винесено постанову від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу;
- визнати неправомірним не передачу головним державним виконавцем Перчиком В. О. на пошту для пересилки на адресу стягувача копії постанови від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення;
- визнати неправомірним невиконання головним державним виконавцем Перчиком В. О. вимог частини третьої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 1 розділу ІХ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження щодо пересилання не пізніше наступного дня з часу винесення постанови від 22 березня 2018 року про арешт грошових коштів на рахунку боржника ТОВ «Укркур`єр» в АБ «Південний» № НОМЕР_1 платіжної вимоги про примусове списання грошових коштів;
- визнати неправомірним невинесення головним державним виконавцем Перчиком В. О. постанови про арешт грошових коштів боржника ТОВ «Укркур`єр» не пізніше наступного робочого дня, з дня виявлення банківських рахунків боржника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Перчика В. О. про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 червня 2019 року.
Скасовано постанову головного державного виконавця Перчика В. О. про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 червня 2019 року у виконавчому провадженні № 55963994 з примусового виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова про відшкодування майнової та моральної шкоди в розмірі 5 015,00 грн.
Зобов`язано головного державного виконавця Перчика В. О. поновити порушене право заявника ОСОБА_1 щодо своєчасного і належного виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова у виконавчому провадженні № 55963994 про примусове стягнення з ТОВ «Укркур`єр» грошових коштів на користь ОСОБА_1 .
У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована доведеністю заявником порушення головним державним виконавцем Перчиком В. О. вимог статей 13, 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо дотримання строку накладення арешту на грошові кошти боржника, що розміщені на рахунках у банках, а також строків направлення банкам копії постанови від 22 березня 2018 року про арешт коштів та платіжних вимог, що призвело до неможливості виконання рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційні скарги Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .
Визнано неправомірною та зобов`язано головного державного виконавця Перчика В. О. скасувати постанову від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 55963994.
Зобов`язано головного державного виконавця Перчика В. О. вчинити у виконавчому провадженні № 55963994 виконавчі дії з розшуку, виявлення грошових коштів та майна ТОВ «Укркур`єр».
Визнано неправомірним не направлення головним державним виконавцем Перчиком В. О. стягувачу копії постанови від 22 березня 2018 року про накладення арешту на грошові кошти боржника.
Визнано неправомірним не направлення головним державним виконавцем Перчиком В. О. до АБ «Південний» копії постанови від 22 березня 2018 року про накладення арешту на кошти боржника в день її винесення.
Визнано неправомірним не розподілення головним державним виконавцем Перчиком В. О. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, грошових коштів у розмірі 122,47 грн, сплачених ТОВ «Укркур`єр».
Визнано неправомірним не передачу головним державним виконавцем Перчиком В. О. копії постанови від 26червня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу на відправлення, не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.
Визнано неправомірним невиконання головним державним виконавцем Перчиком В. О. вимоги про пересилання платіжної вимоги про примусове стягнення коштів не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови від 22 березня 2018 року про накладення арешту на грошові кошти боржника.
Визнано неправомірним невинесення головним державним виконавцем Перчиком В. О. постанови про арешт коштів боржника не пізніше наступного робочого дня після виявлення банківських рахунків боржника.
У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована посилання на те, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями, згідно з приписами статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», не є безумовною підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим законом. Суд першої інстанції зазначеного не врахував, та встановивши наявність порушень у діях державного виконавця щодо несвоєчасного направлення банкам копій постанови від 22 березня 2018 року про арешт грошових коштів боржника, дійшов помилкового висновку, що зазначене є підставою для визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Перчика В. О. від 26 червня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Установивши, що за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та неналежне здійснення контролю щодо виконавчого провадження, заінтересовані особи: ТОВ «Укркур`єр», начальник Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси Шуляченко М. Б., ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, встановлено порушення державним виконавцем строків пересилання платіжних вимог від 22 березня 2018 року, апеляційний суд зазначив про наявність підстав для задоволення вимог скарги в частині визнання протиправним недотримання головним державним виконавцем Перчиком В. О. строків пересилання платіжних вимог при винесенні постанови від 22 березня 2018 року про арешт коштів боржника ТОВ «Укркур`єр».
Ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з обґрунтованості доводів заявника (скаржника) про те, що головний державний виконавець Перчик В. О. при винесенні постанови від 26 червня 2019 року протиправно не склав звіт про використання авансового внеску стягувача, не визначився із залишком коштів авансового внеску та не розподілив стягнуті з боржника ТОВ «Укркур`єр» 122,47 грн, а також не роз'яснив порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, повертаючи виконавчий документ стягувачу, головний державний виконавець Перчик В. О. не вчинив усіх необхідних та можливих дій для виявлення майна боржника, повернув виконавчий документ із зазначенням двох різних підстав повернення, при цьому акт про наявність підстав для повернення виконавчого листа склав лише один. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважав наявними підстави для задоволення вимог скарги в частині зобов`язання державного виконавця вчинити дії з розшуку, виявлення грошових коштів та майна ТОВ «Укркур`єр».
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга головного державного виконавця Перчика В. О., у якій він просив скасувати ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду у частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 , та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга головного державного виконавця Перчика В. О. мотивована тим, що визнаючи протиправним не розподілення державним виконавцем 122,47 грн при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі № 750/6794/17, яким передбачено, що належний розрахунок витрат виконавчого провадження не передбачає обов'язку державного або приватного виконавця документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати їх сторонам виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на відсутність у матеріали виконавчого провадження № 55963994 відомостей щодо реквізитів банківського рахунку стягувача для повернення йому авансованого внеску в розмірі 100,30 грн, що давало б змогу повернути йому авансований внесок. На неодноразові запити державного виконавця, ОСОБА_1 не повідомив банківські реквізити для повернення йому авансового внеску.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Перчика В. О. щодо не направлення йому копії постанови від 22 березня 2018 року про накладення арешту на кошти боржника, оскільки відповідно до положень частин першої, третьої - п'ятої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» відсутній обов'язок державного виконавцянадсилати постанову про накладення арешту на кошти боржника рекомендованою кореспонденцією, а тому копія постанови про накладення арешту на кошти боржника була направлена на адресу стягувача простим поштовим відправленням.
Суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 342/1578/17 про те, що констатація факту невиконання судового рішення без з'ясування обставин, що зумовили його невиконання, не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність. У постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17 Верховний Суд зробив висновок, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових виконавчих дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які такі дії не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість протиправної бездіяльності, та чи призвела така бездіяльність до порушення прав та інтересів заінтересованої особи.
Разом з тим, суди не перевірили, чи була в діях державного виконавця наявність ознак пасивної поведінки, та чи призвело це до порушення прав стягувача.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами встановлено, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року стягнуто з ТОВ «Укркур`єр» в особі філії «Харківський» на користь ОСОБА_1 15,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
30 січня 2018 року ОСОБА_1 отримав виконавчий лист на виконання зазначеного судового рішення.
12 березня 2018 року головним державним виконавцем Перчиком В. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55963994.