Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 357/1279/21
провадження № 61-124 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Запаскін Максим Романович,
відповідачі: управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області Білоцерківська школа мистецтв № 4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2021 року у складі судді Орєхова О. І.
та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року
у складі колегії суддів: Вербової І. М., Головачова Я. В., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відділ культури і туризму БМР) (після перейменування - управління культури і туризму БМР), комунального закладу Білоцерківської міської ради Київської області Білоцерківська школа мистецтв № 4 (далі - Білоцерківська школа мистецтв № 4) про визнання незаконним
та скасування наказу про переміщення, поновлення на попередній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 вересня 2010 року його було прийнято на роботу до Білоцерківської музичної школи № 3 (після перейменування - комунальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області Білоцерківська музична школа № 3) (далі - Білоцерківська музична школа № 3) на посаду викладача по класу скрипки за безстроковим трудовим договором.
Наказом начальника відділу культури і туризму БМР ОСОБА_2
від 21 грудня 2020 року № 63-к його, викладача-спеціаліста другої категорії працівника Білоцерківської музичної школи № 3, було переміщено на посаду викладача-спеціаліста другої категорії в Білоцерківську школу мистецтв
№ 4 зі збереженням посадового окладу без зміни істотних умов праці
на підставі статті 32 КЗпП України, копію якого він отримав 30 січня
2021 року.
Позивач уважав своє переміщення незаконним і таким, що здійснене
з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки переміщення здійснене на підставі наказу начальника відділу культури і туризму БМР ОСОБА_2 від 18 грудня 2020 року № 112 «Про зміни до штатного розпису КЗ БМР БМШ № 3», а також проведення змін в організації виробництва та праці, з яким його ніхто не ознайомлював.
Жодного рішення щодо реорганізації, ліквідації, зміни форм власності або часткового зупинення виробництва Білоцерківської музичної школи № 3, БМР, яка є її засновником, не приймалося.
Білоцерківська музична школа № 3 та Білоцерківська школа мистецтв № 4
є двома окремими юридичними особами, які діють на підставі статутів, затверджених засновниками, мають печатки та штампи, тоді
як переміщення з однієї школи в іншу без його згоди є порушенням трудового законодавства.
Зазначав, що на момент переміщення він був викладачем Білоцерківської музичної школи № 3. Ніяких трудових відносин із відділом культури
і туризму БМР він не мав, тому оспорюваний наказ про його переміщення виданий посадовою особою без належних повноважень.
Крім того, його особова справа, трудова книжка та особові справи його учнів знаходяться в Білоцерківській школі мистецтв № 4, однак ані він,
ані батьки учнів його класу не надавали свої документи на зберігання
до зазначеної установи, яка територіально знаходиться в іншому районі міста від місця проживання дітей.
Також указував, що відповідач не врахував його переважне право
на залишення на роботі, передбачене статтею 42 КЗпП України.
Внаслідок незаконного переміщення йому завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, розмір якої ним оцінений у 30 000,00 грн. Його переміщення відбулося під час особливого періоду - карантинних заходів через COVID-19, коли відсутня будь-яка можливість знайти альтернативне працевлаштування. На його переконання, своє переміщення він розуміє як зведення рахунків за його принципову позицію, прагнення мати власну думку, відстоювання свого права в суді на належну оплату праці, бажання зберегти комунальний заклад, в якому він навчався
і пропрацював 10 років.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати протиправним
і скасувати наказ начальника відділу культури і туризму БМР
ОСОБА_2 від 21 грудня 2020 року № 63-к про його переміщення; поновити його на попередньому місці роботи; стягнути з управління культури і туризму БМР на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати переведення (переміщення) до дня поновлення на роботі, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн, а також стягнути з управління культури і туризму БМР на його користь понесені ним судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 15 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що переміщення ОСОБА_1 відбулося із дотриманням вимог трудового законодавства.
Суди вказали, що Білоцерківська музична школа № 3 та Білоцерківська школа мистецтв № 4 є структурними підрозділами відділу культури
і туризму БМР.
Вказані школи відповідно до їх статутів підзвітні та підконтрольні відділу культури і туризму БМР, а враховуючи те, що станом на 21 грудня 2020 року у Білоцерківській музичній школі № 3 була відсутня штатна посада директора закладу, як і відсутній штатний розпис даного закладу, суди дійшли висновку, що начальником відділу культури і туризму БМР ОСОБА_2 правомірно видано наказ про переміщення ОСОБА_1 із одного навчального закладу в інший.
Вказаним переміщенням трудові права позивача не порушені, його переміщено на аналогічну посаду - викладача-спеціаліста другої категорії зі збереженням посадового окладу, без зміни істотних умов праці,
а оскільки залишилися незмінними всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади), відбулася лише зміна робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи), а тому таке переміщення відповідно до частини другої статті 32 КЗпП України
не потребувало його згоди.
При цьому жодних заперечень щодо переміщення до Білоцерківської школи мистецтв № 4 ОСОБА_1 не висловлював. З моменту переміщення
і до розгляду справи, позивачу нараховувалася заробітна плата
у Білоцерківській школі мистецтв № 4, незважаючи на його невихід
на роботу.
Твердження позивача про відсутність повноважень у начальника відділу культури і туризму БМР ОСОБА_2 на видачу наказу про його переміщення районним судом не взято до уваги, оскільки відділ культури
і туризму був вищестоящою установою і виключно начальник даного відділу
на момент видачі оспорюваного наказу про переміщення мав право переміщати позивача з одного підзвітного відділу навчального закладу
в інший. Вказані навчальні заклади хоча і є самостійними юридичними особами, проте вони засновані на комунальній власності, мають єдину
і спільну централізовану бухгалтерію, яка є структурним підрозділом відділу культури і туризму БМР, та повністю підзвітні та підконтрольні відділу культури і туризму БМР. Отже, переміщення позивача з одного навчального закладу до іншого без зміни будь-яких істотних умов праці, не може вважатися переведенням на іншу роботу.
Крім цього, суд першої інстанції, врахувавши відповідну судову практику Верховного Суду, вказав, що зміна назви юридичної особи (відділ культури
і туризму БМР на управління культури і туризму БМР) лише тягне правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних із цим.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 про поновлення на попередньому місці роботи, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої йому моральної шкоди є похідними
від вимоги про визнання протиправним і скасування наказу про його переміщення, їхнє задоволення залежить від встановлення факту незаконності такого переміщення, суди попередніх інстанцій відмовили
у задоволенні вказаних вимог.
Судами також досліджено Положення про відділ культури і туризму БМР (нова редакція), затвердженого рішенням БМР від 30 серпня 2018 року
№ 2569-55-VII, Положення про управління культури і туризму БМР, затвердженого рішенням БМР від 29 грудня 2020 року № 88-06-VIII, посадову інструкцію начальника відділу культури і туризму БМР, затверджену
16 серпня 2020 року міським головою БМР Диким Г. А., посадову інструкцію начальника управління культури і туризму БМР, затверджену міським головою БМР Диким Г. А. , а також Статути закладів, унаслідок чого
не знайшли підстав для задоволення позову.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що школи не є структурними підрозділами відділу культури і туризму БМР, апеляційний суд уважав помилковими та такими, що спростовуються статутами зазначених закладів культури.
Апеляційний суд також указав, що твердження заявника апеляційної скарги про те, що питання щодо призначення та звільнення з посад педагогічних
та інших працівників відноситься до повноважень директора Білоцерківської музичної школи № 3 ОСОБА_4 , є помилковими, оскільки остання була звільнена із займаної посади ще 23 квітня 2020 року, тобто станом на 21 грудня 2020 року (день винесення оспорюваного наказу), вона не була директором цієї школи.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними посилання представника позивача про те, що посада директора скорочувалася лише
з 24 грудня 2020 року, а позивача було переведено 21 грудня 2020 року, оскільки наказом від 21 грудня 2020 року № 114 внесено зміни до наказу
від 18 грудня 2020 року № 112, відповідно до якого дату 24 грудня 2020 року слід вважати датою - 21 грудня 2020 року.
Судами враховано відповідну судову практику Верховного Суду у подібних справах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат
Запаскін М. Р., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389
ЦПК України).
Крім того, касаційна скарга містить вказівку про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи
у суді касаційної інстанції позивач очікує понести в сумі 10 000,00 грн, детальний розрахунок якого залежатиме від кількості витраченого часу
на надання такої допомоги. Докази понесення вказаних витрат будуть надані суду не пізніше п`яти днів після ухвалення судового рішення Верховним Судом, а тому просить суд вирішити питання понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткової постанови після розгляду справи по суті.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 357/1279/21 із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна М. Р.,
про розгляд справи в судовому засіданні за його участю, справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна М. Р., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано відповідні висновки Верховного Суду у подібних справах, а також те, що у даному випадку трудові відносини з Білоцерківською музичною школою № 3 були припинені та було укладено новий трудовий договір із Білоцерківською школою мистецтв № 4, що свідчить про факт його переведення,
а не переміщення. Наявність запису у трудовій книжці також свідчить,
що позивача було саме переведено на іншу роботу, а не переміщено.
Твердження судів про те, що Білоцерківська музична школа № 3
та Білоцерківська школа мистецтв № 4 є структурними підрозділами відділу культури і туризму БМР є необґрунтованими, оскільки вказані заклади були створені рішеннями БМР та є окремими юридичними особами, що виключає будь-яку можливість розглядати їх як структурні підрозділи будь-якої іншої установи та можливість переміщення до іншого комунального закладу без згоди працівника. У цій справі згоду на переміщення він не надавав,
а заперечення надати не зміг, оскільки не був належним чином попередженим про своє переміщення. Суди помилково ототожнюють поняття підвідомчого закладу та структурного підрозділу.
Судами не враховано, що оспорюваний наказ про переміщення виданий начальником відділу культури і туризму БМР поза межами, наданих їй, повноважень, оскільки він не перебував із відділом культури і туризму БМР у трудових відносинах.
Касаційна скарга містить посилання про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції позивач очікує понести в орієнтовному розмірі 10 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані суду не пізніше п`яти днів після ухвалення судового рішення Верховним Судом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 до суду касаційної інстанції надійшов відзив від управління культури і туризму БМР на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна М. Р., у якому вказується, що доводи касаційної скарги
є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального
та процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач був переміщений, а не переведений до іншої школи. Штатні розписи
як Білоцерківської музичної школи № 3, так і Білоцерківської школи мистецтв № 4, відповідно до пункту 6.1 абзацу 6 Положення про відділ культури і туризму БМР затверджувалися лише начальником цього відділу, а не директором закладу.
Позивач безпідставно вимагає скасувати наказ про його переміщення
від 21 грудня 2020 року № 63-к та повернути працювати в заклад, який припинив свою роботу в грудні 2020 року; в якому був відсутній штат станом на 21 грудня 2020 року; відсутнє фінансування на 2021-2023 роки, (Бюджетний запит на 2021 - 2023 роки, рішення БМР від 29 грудня
2020 року № 85-06-VIII «Про бюджет Білоцерківської міської територіальної громади на 2021 рік»); відсутній контингент учнів; у заклад, який 29 квітня 2021 року виключений із базової мережі комунальних закладів БМР
за погодженням Міністерства культури та інформаційної політики України від 23 лютого 2021 року № 1884/4.2 та затверджений новий перелік комунальних закладів культури базової мережі комунальних закладів БМР, де Білоцерківська музична школа № 3 відсутня.
Звертає увагу, що 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 був звільнений з посади викладача-спеціаліста другої категорії по класу скрипки Білоцерківської школи мистецтв № 4 за угодою сторін, на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України (наказ т. в. о. директора КЗ БМР БШМ № 4
Іваніцької Т. М. від 02 грудня 2021 року № 10-к).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням БМР Київської області від 26 грудня 2013 року № 1135-51-VI затверджено перелік комунальних закладів культури базової мережі міста Біла Церква згідно додатку, до якого входять: Білоцерківська школа мистецтв № 1, Білоцерківська дитяча музична школа № 2, Білоцерківська музична школа № 3, Білоцерківська школа мистецтв № 4, Білоцерківська школа мистецтв № 5, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 6 дитячих духових оркестрів, Міська централізована бібліотечна система, комунальний заклад Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський Будинок органної та камерної музики», Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка, комунальне підприємство Білоцерківської міської
ради «Кінотеатр ім. О. Довженка», Будинок урочистих подій. Засновник - Білоцерківська міська рада, форма власності - комунальна, тип
закладів культури згідно зі статтею 23 Закону України «Про культуру»
(а. с. 220-223, т. 1).
Розпорядженням міського голови БМР Київської області Дикого Г. А.
від 23 березня 2016 року № 85-к призначено ОСОБА_2 на вакантну посаду начальника відділу культури і туризму БМР з 24 березня 2016 року, як таку, що пройшла за конкурсом, з випробувальним терміном шість місяців (а. с. 101, т. 1).
ОСОБА_1 , з 01 вересня 2010 року прийнятий на роботу
до Білоцерківської музичної школи № 3 на посаду викладача по класу скрипки за безстроковим трудовим договором (а. с. 10, т. 1).
Убачається, що рішенням БМР Київської області від 22 грудня 2016 року
№ 398-22-VII змінено найменування Білоцерківської музичної школи № 3
і затверджено Статут у новій редакції комунального закладу Білоцерківської міської ради Київської області Білоцерківська музична школа № 3 (а. с. 10 зворот, т. 1).
Наказом начальника відділу культури і туризму БМР ОСОБА_2
від 18 грудня 2020 року № 112 «Про зміни до штатного розпису КЗ БМР БМШ № 3» скорочено із 24 грудня 2020 року зі штату Білоцерківської музичної школи № 3 посаду директора та виключено вказану посаду зі штатного розпису даного закладу (а. с. 119, т. 1).
Наказом начальника відділу культури і туризму БМР ОСОБА_2
від 21 грудня 2020 року № 113 «Про зміну до штатного розпису КЗ БМР БМШ № 3» скорочено з 21 грудня 2020 року зі штату Білоцерківської музичної школи № 3 посаду: викладача-спеціаліста без категорії; викладача-спеціаліста другої категорії; викладача-спеціаліста першої категорії; завгоспа та виключено вказані посади зі штатного розпису навчального закладу (а. с. 224, т. 1).
Згідно з наказом начальника відділу культури і туризму БМР
ОСОБА_2 від 21 грудня 2020 року № 114 «Про внесення змін
до наказу від 18 грудня 2020 року № 112 «Про зміни до штатного розпису
КЗ БМР БМШ № 3», дату 24 грудня 2020 року вважати датою 21 грудня
2020 року (а. с. 225, т. 1).
Наказом начальника відділу культури і туризму БМР ОСОБА_2
від 21 грудня 2020 року № 63-к «Про переміщення викладача-спеціаліста другої категорії ОСОБА_1 » переміщено викладача-спеціаліста другої категорії ОСОБА_1 працівника Білоцерківської музичної школи № 3
на посаду викладача-спеціаліста другої категорії в заклад - Білоцерківську школу мистецтв № 4 із збереженням посадового окладу без зміни істотних умов праці згідно штатного розпису з 21 грудня 2020 року (а. с. 11, т. 1).
Відповідно до наказу директора Білоцерківської школи мистецтв № 4 ОСОБА_5 від 22 грудня 2020 року № 11-к введено до складу штату Білоцерківської школи мистецтв № 4 посаду викладача по класу скрипки
та зараховано на вказану посаду викладача другої категорії ОСОБА_1
із збереженням посадового окладу без зміни істотних умов праці
з 22 грудня 2020 року, 12 тарифікаційний розряд, оклад 4 717,00 грн, підвищення пед. працівникам 10%, надбавка за престижність пед. праці 20%, надбавка за вислугу років 20% (а. с. 124, т. 1).
Згідно з наказом начальника відділу культури і туризму БМР
ОСОБА_2 від 28 грудня 2020 року № 118 «Про зняття з фінансування на 2021 рік КЗ БМР БМШ № 3» було знято з фінансування на 2021 рік Білоцерківську музичну школу № 3 та виключено даний заклад з облікової
та фінансової документації у 2021 році, повідомлено фінансове управління БМР і інші установи, організації про виключення Білоцерківської музичної школи № 3 з переліку закладів, що фінансуються на 2021 рік (а. с. 227, т. 1).
На підставі наказу директора Білоцерківської школи мистецтв № 4 Гладкової Н. В. від 28 грудня 2020 року № 14-у в зв`язку із переміщенням викладача ОСОБА_1 до штату Білоцерківської школи мистецтв № 4
з 21 грудня 2020 року до контингенту школи зараховано його учнів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а. с. 125, т. 1), які в подальшому наказом директора Білоцерківської школи мистецтв № 4 ОСОБА_5 від 09 лютого
2021 року № 4-у були відраховані через невідвідування занять
та не внесення оплати за навчання (а. с. 129, т. 1).
На підставі рішення БМР Київської області від 29 грудня 2020 року
№ 84-06-VIIІ з 01 січня 2021 року внесено зміни до загальної структури
і штатної чисельності апарату БМР та її виконавчих органів, а також перейменовано відділ культури і туризму БМР в управління культури
і туризму БМР (а. с. 195-196, т. 1).
Згідно з наказом начальника управління культури і туризму БМР ОСОБА_2 від 04 січня 2021 року № 02 відповідно до рішення міської ради від 29 грудня 2020 року № 84-06-VIII, в зв`язку з приєднанням територіальних громад, процедурою реорганізації та створенням Білоцерківської міської об`єднаної територіальної громади, з метою забезпечення належного рівня надання послуг у сфері культури та інтересів об`єднаної територіальної громади, а також приведення у відповідність установчих документів закладів культури, переміщено заклади культури відділу культури і туризму БМР в управління культури і туризму БМР, а саме: КЗ БМР Білоцерківська ЦБС ім. П. Красножона, КЗ БМР БШМ № 1, КЗ БМР БДМШ № 2, КЗ БМР БШМ № 3, КЗ БМР БШМ № 4, КЗ БМР БШМ № 5, КЗ БМР БШМ № 6 дитячих духових оркестрів (а. с. 120, т. 1).
Рішенням БМР Київської області від 29 квітня 2021 року № 532-12-VIII затверджено перелік комунальних закладів культури базової мережі Білоцерківської міської територіальної громади згідно додатку, до якого входять: комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 1, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська дитяча музична школа № 2, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 3, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 4, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 5, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 6 дитячих духових оркестрів, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона, комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська централізована клубна система, комунальний заклад Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський Будинок органної та камерної музики», комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка», комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Кінотеатр ім. О. Довженка», комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Будинок урочистих подій. Засновник - Білоцерківська міська рада, форма власності - комунальна, тип закладів культури згідно зі статтею 23 Закону України
«Про культуру» (а. с. 190-193, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна М. Р., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.