Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 199/8786/19
провадження № 61-17749св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: первинна професійна спілка «Правозахисники країни», первинна профспілкова організація філії Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Дніпропетровській річковий порт»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року у складі судді Бєсєди Г. В., додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року у складі судді Бєсєди Г. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: первинна професійна спілка «Правозахисники країни», первинна профспілкова організація філії Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Дніпропетровській річковий порт», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 24 березня 1989 року на підставі наказу № 59 л/с він був прийнятий на посаду матроса на теплохід «БТ-450» Дніпропетровського річного порту.
13 вересня 2019 року він перебував на своєму робочому місці на судні - теплоходу т/х «БТ-470», а о 18:00 годині диспетчер повідомив йому про зміну командного складу, з невідомих йому причин. Він неодноразово звертався до керівництва з проханням повідомити про причини зміни командного складу, однак відповіді не отримав, та в подальшому його було звільнено 09 жовтня 2019 року з посади капітана на підставі пункту частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
ОСОБА_1 є членом профспілкової організації «Правозахисники України», однак її представника не допустили на територію підприємства при вирішенні питання про його звільнення.
Наказ про звільнення вважає незаконним, оскільки ним не вчинялися будь-які порушення, акт службового розслідування від 08 жовтня 2019 року та протокол службового розслідування від 09 жовтня 2019 року сфальсифіковані, а наказ про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України не відповідає вимогам законодавства, оскільки капітан не є суб`єктом, який підпадає під категорію працівників, які можуть бути звільненні за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.
Незаконні дії відповідача призвели до спричинення позивачем моральних страждань, які він оцінює в 10 000,00 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним відсторонення від роботи на посаді капітана-змінного механіка теплоходу «БТ-470» з 13 вересня 2019 року по 09 жовтня 2019 року, визнати незаконним та скасувати наказ № 13/к від 09 жовтня 2019 року про звільнення його з посади капітана-змінного механіка (суднового) т/х «БТ-470» буксирного флоту групи портофлоту центрального регіону ПрАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот», зобов`язати виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 жовтня 2019 року до моменту поновлення на роботі, а також стягнути з ПрАТ «Судноплавної компанії «Укррічфлот» на його користь 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ № 13/к від 09 жовтня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади капітана-змінного механіка (суднового) т/х «БТ-470» буксирного флоту групи портофлоту центрального регіону ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді капітана-змінного механіка (суднового) т/х «БТ-470» буксирного флоту групи портофлоту центрального регіону ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот».
Зобов`язано ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Стягнуто з ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на користь ОСОБА_1 5 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року стягнуто з ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 451 651, 36 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн та витрати на проведення експертизи у сумі 2 196, 63 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на користь держави судовий збір у розмірі 2 837, 80 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах одного місяця.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2021 року допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника - ОСОБА_1 .
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що капітан-змінний механік (суднового) т/х «БТ-470» буксирного флоту групи портофлоту центрального регіону не належить до кола осіб, які можуть бути звільнені на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот».
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року залишені без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про поновлення на роботі позивача у зв`язку з його незаконним звільненням на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. ОСОБА_1 не є керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, або його заступником, а відповідно до відкритої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань т/х «БТ-470» не зазначено як відокремлений підрозділ ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот».
Залишаючи без змін додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року, суд апеляційної інстанції вказав на те, що суд першої інстанції, вирішуючи вимогу позивача щодо виплати йому середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, ухвалив рішення у межах заявлених позовних вимог з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот»подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року, додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги залишити без задоволення.
Судові рішення оскаржуються у частині задоволених позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Судові рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (положення статті 64 Господарського кодексу України), викладених у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 914/1036/18. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не врахував вимоги статей 48, 49, 54, 58, 65 Кодексу торговельного мореплавства України та статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Положення пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України застосовані без урахування висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 309/3460/16-ц.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. Грубість порушення трудових обов`язків характеризуються характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір, однак судами попередніх інстанцій цього зроблено не було.
Також заявник вказує про неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (щодо вирішення питання про відшкодування моральної шкоди), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 372/1652/18 та у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 520/6577/17.
Заявник вважає, що ухвалюючи додаткове рішення у справі, місцевий суд вийшов за межі позовних вимог. Зазначає, що такі дії суду суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 754/10844/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 554/9311/18.
У листопаді 2021 року ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» подало до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, в яких просить доповнити підстави касаційного оскарження пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки, на переконання заявника, відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування статті 58 ГК України та статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Провадження у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судового справи між суддями справу № 199/8786/19 (провадження № 62-17749ск21) призначення судді-доповідачу Каларашу А. А.
18 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Зупинено виконання додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року в частині, яка не допущена до негайного виконання.
09 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду прийнято доповнення ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до касаційної скарги.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду № 601/0/226-22 від 18 травня 2022 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 199/8786/19 (провадження № 61-17749св21) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В.
14 червня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом від 24 березня 1989 року № 59 ОСОБА_1 прийнято на роботу до Дніпропетровського річкового порту, матросом «БТ-435» (т. 1, а.с. 5-6).
Наказом № 89-к ДП «Дніпровський річковий порт» від 16 липня 2009 року ОСОБА_1 переведено постійно на посаду капітана-змінного механіка «БТ-470» (т. 1, а.с. 101).
Між ОСОБА_1 та ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» 02 січня 2019 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (т. 1, а.с. 109).
Згідно з довідкою, виданою 02 грудня 2019 року № ПК-11/22 головою первинної профспілкової організації філії «Дніпрорічфлот» АСК «Укррічфлот», ОСОБА_1 є членом Української професійної спілки працівників річкового транспорту з 1989 року, із профспілки не виключався.
Відповідно до протоколу засідання профспілкової організації філії «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укрірчфлот» № 65 від 09 жовтня 2019 року присутні члени профкому утримались від надання згоди на звільнення з 09 жовтня 2019 року капітана-змінного механіка (суднового) т/х «БТ-470» буксирного флоту групи портофлоту центрального регіону ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України (за одноразове грубе порушення трудових обов`язків), як не передбаченої КЗпП України (т. 1, а.с. 74).
Рішенням № 09-09-2019/1 від 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 прийнято до членів первинної профспілкової спілки «Правозахисники країни» капітана т/х БТ - 470АСК «Укррічфлот».
13 вересня 2019 року о 13 годині 10 хвилин за результатами вимірів рідкого палива на теплоході, який належить компанії АСК «Укррічфлот», був складений акт, відповідно до якого в присутності головного фахівця ВЕБ ДЕБ АСК «Укррічфлот» ОСОБА_2 відбулись заміри дизельного палива в паливних цистернах, які проводились ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 110).
За висновком судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2800-20 від 26 серпня 2020 року рукописний запис: « ОСОБА_3 » в акті від 13 вересня 2019 року, що складений за результатами вимірів рідкого палива на теплоході БТ-470, - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вирішити питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в акті від 13 вересня 2019 року, що складений за результатами вимірів рідкого палива на теплоході БТ-470, самим ОСОБА_1 , або іншою особою, - не вбачається за можливе з причини непридатності даного підпису до ідентифікації (т. 2, а.с. 106-108).
13 вересня 2019 року головний фахівець ВЕБ ДЕБ АСК «Укррічфлот» ОСОБА_2 , головний механік з флоту ОСОБА_4 , керівник групи портофлоту Центрального регіону ОСОБА_5 склали акт, відповідно до якого виявлено, що змінний капітан-другий помічник механіка (судновий) БТ-470 ОСОБА_6 , передаючи показники залишку палива на 07:00 13 вересня 2019 року, навмисно приховав надлишки палива, які склали 570 л, що свідчить про наміри маніпуляцій з паливом (т. 1, а.с. 111).
Згідно з пунктом 1.1 наказу № 97/а від 23 серпня 2016 року генерального директора АСК «Укррічфлот» з метою упорядкування вимог щодо порушення трудової дисципліни членів екіпажів та запобігання вчиненню порушень членами екіпажу суден регламентів АСК «Укррічфлот» та чинного законодавства заборонено без погодження з відповідальним менеджером та відповідним записом до судового журналу підхід до борту (швартування) суден АСК «Укррічфлот» будь-яких сторонніх суден, у тому числі пов`язаних із виробничою необхідністю або маломірних, за виключенням аварійних випадків (т. 1, а.с. 96).
Відповідно до пункту 7.2. наказу директора з управління флотом № 117/а від 10 серпня 2018 року забороняється швартування до борту судна човнів та інших суден, а також передача ПММ з борту на борт у будь-яких ємкостях (чи в інший спосіб), окрім процедури штатного бункерування чи особистого розпорядження менеджера (т. 1, а.с. 125).
За пунктами 1, 2, 4, 9 Типової посадової інструкції капітана-змінного механіка (суднового), капітан є єдиноначальником і керівником суднового екіпажу, довіреною особою судновласника. Управляє судном і вживає необхідних заходів до забезпечення безпеки плавання: при плаванні по внутрішніх судноплавних шляхах керує судноводінням, а в морських і іноземних - здійснює його. Капітан безпосередньо підпорядковується судновласникові. Всі вказівки, що відносяться до діяльності судна, адресуються тільки капітанові, що відповідає за їхнє виконання. Капітан повинен забезпечувати дотримання трудової дисципліни та організацію суднової служби, дотримання правил, інструкцій, наказів, нормативних документів по забезпеченню безпеки судна, людей, вантажів, технічної експлуатації судна і суднової техніки. Несе відповідальність за нанесення матеріального збитку у зв`язку з неналежним виконанням або невиконанням своїх посадових обов`язків, передбачених даною посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним трудовим законодавством України (т. 1, а.с. 107).
Наказом генерального директора АСК «Укррічфлот» № 143/1 від 13 вересня 2019 року була створена комісія з розслідування обставин несанкціонованого швартування та паливовикористання «БТ-470» (т. 1, а.с. 100).
Актом службового розслідування обставин несанкціонованого швартування судна «БТ-470» ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до стороннього судна та паливовикористання від 08 жовтня 2019 року встановлено, що капітан-змінний механік судновий ОСОБА_1 , як працівник АСК «Укррічфлот», будучи на вахті, вчинив одноразове грубе порушення внутрішніх (локальних) нормативних актів АСК «Укррічфлот», внаслідок чого відбулося несанкціоноване швартування «БТ-470» до борту іншого, стороннього судна - «БТ-439», чим порушено: пункт 1.1. наказу АСК «Укррічфлот» № 97/а від 23 серпня 2016 року «Щодо трудової дисципліни членів екіпажу суден АСК «Укррічфлот»; пункт 7.2 наказу АСК «Укррічфлот» від 10 серпня 2018 року № 117/а «Про введення додаткових заходів та посилення відповідальності за порушення правил використання ПММ та звітності»; пункт 4, частини 3, 6 пункту 9 розділу «Функції та обов`язки» посадової інструкції капітана-змінного механіка суднового; пункти 16.1, 16.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку АСК «Укррічфлот» (т. 1, а.с. 97-99).
Наказом № 13/к від 09 жовтня 2019 року за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а саме невиконання вимог пункту 1.1 наказу АСК «Укррічфлот» № 97/а від 23 серпня 2016 року «Щодо трудової дисципліни членів екіпажу суден АСК «Укррічфлот», пункту 7.2 наказу АСК «Укррічфлот» від 10 серпня 2018 року № 117/а «Про введення додаткових заходів та посилення відповідальності за порушення правил використання ПММ та звітності», відповідно до акту службового розслідування від 08 жовтня 2019 року, згідно із статтями 147-149 КЗпП України звільнено ОСОБА_1 , капітана-змінного механіка (суднового) т/х «БТ-470» буксирного флоту групи портофлоту центрального регіону, 09 жовтня 2019 року за пунктом 1 статті 41 КЗпП України (т. 1, а.с. 11).
Встановлено, що ОСОБА_1 станом на 13 вересня 2019 року та 09 жовтня 2019 року обіймав посаду капітана-змінного механіка (суднового) т/х «БТ-470» буксирного флоту групи портофлоту центрального регіону АСК «Укррічфлот».
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою-третьою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам судові рішення, ухвалені у справі, відповідають.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно із статтею 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.