Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 753/1625/21
провадження № 61-21300св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Баховського Михайла Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_1, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року у складі судді Котвицького В. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зняття
з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування нерухомим майном - житловим будинком загальною площею 210,8 кв. м, житловою площею 68,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
01 листопада 2021 року до суду надійшла заява від представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
У судовому засіданні 02 листопада 2021 року представник відповідачів
не заперечував щодо задоволення заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд відшкодувати судові витрати, завдані внаслідок необґрунтованих дій позивача, а саме: стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 27 500,00 грн,
а на користь відповідача ОСОБА_2 - в сумі 55 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року заяву АТ "Альфа-Банк" про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, які втратили право користування майном, залишено без розгляду.
Заяву представника відповідачів - адвоката Баховського М. М. про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідно до частини шостої статті 142 ЦПК України залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про компенсацію понесених витрат
на правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача згідно
з частиною шостою статті 142 ЦПК України суд першої інстанції виходив
з недоведеності факту вчинення позивачем необґрунтованих дій, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивача необґрунтованими та такими, що призвели
до безпідставного понесення витрат відповідачами, або зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що адвокат Баховський М. М. не надав детального опису робіт (наданих послуг) для визначення розміру витрат
на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року в частині відмови в задоволенні заяви про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції в цій частині, вказавши,
що заяви з вказівкою на те, у чому саме полягає необґрунтованість дій позивача, суду не подано, в апеляційній скарзі представник відповідачів також
не ставиться питання про дослідження звукозапису судового засідання,
не вказує на недоліки протоколу судового засідання, який не містить відомостей про те, у чому саме полягали необґрунтовані дії позивача, окремої заяви
з викладом правової позиції відповідачів також суду подано не було,
що позбавляє апеляційний суд можливості надати оцінку діям позивача
на предмет їх необґрунтованості чи зловживання процесуальними правами.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, від імені яких діє адвокат Баховський М. М., подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада
2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року
в частині відмови в задоволенні заяви про компенсацію понесених витрат
на правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідно
до частини шостої статті 142 ЦПК України і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої і апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень, оскільки суди дійшли помилкових висновків про недоведеність необґрунтованості дій позивача та про недоведеність розміру судових витрат.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження, матеріали справи 753/1625/21 витребувано з Дарницького районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що у січні 2021 року АТ "Альфа-Банк" звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зняття
з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування нерухомим майном.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року провадження у справі зупинено до вирішення Київським апеляційним судом апеляційної скарги АТ "Альфа-Банк" на рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 19 листопада 2020 року у цивільній справі № 753/14115/20
за позовом ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М. А., про скасування запису про реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року провадження у справі відновлено.
01 листопада 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява від представника АТ "Альфа-Банк" про залишення без розгляду позовної заяви
до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування нерухомим майном з огляду
на позасудове врегулювання спору.
У підготовче засідання з`явився представник відповідачів адвокат Баховський М. М., який не заперечував щодо задоволення заяви позивача про залишення цієї позовної заяви без розгляду та просив суд відшкодувати його довірителям судові витрати, а саме: стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати
на правничу допомогу в сумі 27 500,00 грн, а на користь ОСОБА_2 - в сумі
55 000,00 грн, посилаючись на те, що вказаних витрат завдано внаслідок необґрунтованих дій позивача.
На підтвердження своїх вимог адвокат посилався на те, що позивач, достовірно знаючи про постановлення та набуття законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року про скасування проведеної державної реєстрації права власності за АТ "Альфа-Банк" на житловий будинок АДРЕСА_1, та земельну ділянку, витребування у власність відповідачів вказаного майна, безпідставно звернувся до суду з позовом про зняття відповідачів з реєстрації та визнання такими,
що втратили право користування нерухомим майном.
Представник АТ "Альфа-Банк" у підготовче судове засідання не з`явився.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений
та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд
та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.