Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 357/410/20
провадження № 61-5871св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод", державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євко Володимир Володимирович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" (далі - ТОВ АФ "Матюші") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (далі - ТДВ "Шамраївський цукровий завод"), державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євка В. В. (далі - державного реєстратора) про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.
Позивач, з урахуванням уточнень своїх вимог, просив:
визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 05 січня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 2,9552 га з кадастровим номером 3220483500:03:003:0003;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ТДВ "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 2,9552 га з кадастровим номером 3220483500:03:003:0003,
припинити право користування цією земельною ділянкою ТДВ "Шамраївський цукровий завод";
вирішити питання відшкодування судових витрат.
Рішенням Білоцерківського районного суду Київської області від 03 вересня 2020 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 05 січня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 2,9552 га з кадастровим номером 3220483500:03:0003, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ТДВ "Шамраївський цукровий завод" щодо вказаної земельної ділянки, номер запису про інше речове право : 30598636, дата, час державної реєстрації : 05 березня 2019 року, 14:37:14 і припинено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ТДВ "Шамраївський цукровий завод" щодо цієї земельної ділянки.
Стягнено з ОСОБА_1, ТДВ "Шамраївський цукровий завод", державного реєстратора на користь ТОВ АФ "Матюші" судові витрати в сумі 26 574,60 грн, тобто по 8 858,20 грн з кожного відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року заяву представника ТДВ "Шамраївський цукровий завод" про відмову від апеляційної скарги задоволено та прийнято відмову від апеляційної скарги; апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ "Шамраївський цукровий завод" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року закрито.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу представника державного реєстратора задоволено. Рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 03 вересня 2020 року скасовано в частині скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно і постановлено в цій частині рішення, яким в задоволенні позовув цій частині - відмовлено.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року заяву представника державного реєстратора задоволено частково.
Стягнено з ТОВ АФ "Матюші" на користь державного реєстратора судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн. В задоволенні решти вимог заяви про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року заяву ТОВ АФ "Матюші" про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
Апеляційний суд виходив із того, що на підтвердження понесених ТОВ АФ "Матюші" витрат на правничу допомогу, представник заявника разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надала суду копію рахунку на оплату № 312 від 23 жовтня 2020 року (т. 3, а. с. 22), детальний опис наданих послуг та здійснених витрат в процесі надання професійної правничої (правової) допомоги (т. 3, а. с. 23-25), копію акту № 23/10/20-1 приймання передачі наданих послуг в рамках правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги №18/12-06 від 22 грудня 2018 року (т. 3, а. с. 26).
Згідно копії рахунку на оплату від 23 жовтня 2020 року витрати ТОВ АФ "Матюші" на правову допомогу становлять 40 092,72 грн, проте заявником не надано суду належного розрахунку суми таких витрат. В акті приймання передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги від 22 грудня 2018 року не зазначено фактично витраченого часу, а також не зазначено розрахунку суми відповідно до витраченого часу. Зазначена в договорі про надання правової допомоги сума за надання послуг визначена в євро, проте в заяві про ухвалення додаткового рішення, а також в рахунку заявник просить стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу в гривні. Платіжне доручення не містить мокрої печатки банку.
За таких обставин детальний опис та акт виконаних робіт не відображають фактично проведеної роботи по наданню правової допомоги та належного розрахунку суми.
Аргументи учасників справи
У квітні 2021 рокуТОВ АФ "Матюші" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 02 березня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції; вирішити питання про стягнення судових витрат у зв`язку з переглядом справи в касаційному порядку.
В скарзі також заявлено про очікуваний розмір витрат ТОВ АФ "Матюші" на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, для вирішення розподілу яких буде подана заява в установленому порядку та строки.
У травні 2021 року ТОВ АФ "Матюші" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати додаткову постанову апеляційного суду від
30 березня 2021 року за заявою ТОВ АФ "Матюші"та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити; стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ТДВ "Шамраївський цукровий завод" та державного реєстратора судові витрати у зв`язку з переглядом справи в апеляційному суді в розмірі 40 092,72 грн.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що в разі визначення сторонами фіксованого розміру гонорару адвоката, подання детального опису із зазначенням фактично витраченого часу, розрахунку суми та зазначення цих даних в акті приймання-передачі не вимагається.
Апеляційний суд досліджував інший акт приймання-передачі, ніж той, який доданий позивачем до заяви.
Відповідно до пунктів 2, 3 додатку № 23/10/20-1 розмір винагороди становить грошову суму в національній валюті України, еквівалентну 1 000 євро, та ПДВ, еквівалентну 200 євро. Товариство сплачує винагороду в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до євро.
Судом не враховано, що засвідчена копія письмового доказу є належним доказом. У разі наявності сумнівів щодо достовірності копії суд повинен був витребувати оригінал такого документу. Товариством доведено належними та допустимими доказами підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 092,72 грн. Апеляційний суд факт надання вказаної допомоги адвокатом на вказану суму не спростував та не обґрунтував, чому надані документи не можуть бути підтвердженням реальності зазначених витрат.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Постановою Верховного Суду від 25 травня 2022 року касаційна скарга ТОВ АФ "Матюші"задоволена частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року скасовано.
Рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 03 вересня
2020 року в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" до державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євка Володимира Володимировича та стягнення з нього 8 858,20 грн судових витрат скасовано, а в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" проскасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою - залишено в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 357/410/20 за касаційною скаргою ТОВ Агрофірма "Матюші" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/380/20.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 357/410/20 за касаційною скаргою ТОВ Агрофірма "Матюші" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року.
Позиція Верховного Суду
У частині першій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частині другій статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що "розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.