Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/2025/16
провадження № 61-19035св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп 2015", ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
треті особи: приватне підприємство "Прогрес-Риелт", товариство з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна", Перша одеська державна нотаріальна контора,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2016 року в складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року в складі колегії суддів Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з позовом до ТОВ "Інвест Груп 2015", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу, припинення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивувало тим, що 04 червня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0074/74/75843, за яким позичальник отримав кредит у сумі 134 936 дол. США. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором сторони 05 червня 2007 року уклали договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_1 . Вказувало, що під час введення будинку в експлуатацію внаслідок подання недостовірних документів та введення реєстраційної служби в оману номер квартири змінено на № 296 із реєстрацією права власності на неї за ТОВ "Інвест Груп 2015". Зазначало, що внаслідок неправомірних дій сторонніх осіб нерухоме майно вибуло з іпотеки банку, у зв`язку з чим позивач не може задовольнити свої вимоги кредитора до ОСОБА_2 за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна.
У квітні 2016 року року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання правочину недійсним.
Зустрічний позов мотивував тим, що укладений між сторонами договір іпотеки не відповідає положенням чинного на момент його укладення законодавства, оскільки редакція Закону України "Про іпотеку" станом на 05 червня 2007 року не передбачала можливість передання в іпотеку майнових прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене ОСОБА_2 просив суд ухвалити рішення, яким визнати договір іпотеки, укладений 05 червня 2007 року між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" і ОСОБА_2, недійсним.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2016 року первісний позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без розгляду внаслідок повторної неявки представника банку до суду.
Заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, позов задоволено: визнано недійсним договір іпотеки, укладений 05 червня 2007 року між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" і ОСОБА_2 .
Судові рішення мотивовані тим, що Закон України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору, не передбачав можливості передання в іпотеку майнових прав на нерухоме майно.
Аргументи учасників справи
18 листопада 2021 року АТ "Райффайзен Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просило їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди проігнорували принцип свободи договору, оскільки сторони в справі, що переглядається, дійшли взаємної згоди щодо передання в іпотеку майнових прав на нерухоме майно. Зазначає, що суди не врахували факт пред`явлення іпотекодавцем позову про визнання договору іпотеки недійсним після спливу майже 8 років з моменту його укладення, що свідчить про зловживання позивачем за зустрічним позовом своїми правами. Посилався також на те, що іпотекодавець як власник майнових прав на нерухоме майно має право передати в іпотеку об`єкт незавершеного будівництва.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 31 січня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, з посиланням на те, що суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 520/10060/16-ц, від 20 березня 2019 року в справі № 760/10136/16-ц.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 червня 2007 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк", та ОСОБА_2 уклали іпотечний договір, реєстровий №Д-283.
Предметом іпотеки за цим договором є майнові права на квартиру під АДРЕСА_2, розрахунковою площею 109,87 м?, яка розташована на 16 поверсі, майнові права на яку підтверджувались договором №ЛВ/Р-2-279 про інвестування, укладеним 12 січня 2006 року між ПП "Прогрес-Риелт" та ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або "вражати" договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).