Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 522/7113/19
провадження № 61-18017св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: обслуговуючий кооператив "Граніт", ОСОБА_2, ОСОБА_3,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: обслуговуючий кооператив "Граніт", ОСОБА_3,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Архіповим Олександром Юрійовичем, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2020 року в складі судді Домусчі Л. В. та на постанову Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в складі колегії суддів Таварткіладзе О. М., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У квітні 2019 року ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_1, звернувся з позовом до ОК "Граніт", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання права власності та витребування квартири шляхом виселення.
Позов мотивував тим, що 09 січня 2006 року між ним та ТОВ "Берег-Будгруп" укладено договір № 616 "Про дольову участь у будівництві житла", відповідно до якого ТОВ "Берег-Будгруп" мало здійснити згідно проекту будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 зобов`язався прийняти пайову участь у будівництві квартири АДРЕСА_2, що розташована на 17-18 поверхах секції Ж зазначеного житлового будинку. Згідно умов договору загальна вартість придбаної квартири становила 852 795,52 грн, які в повному обсязі внесено позивачем до каси ТОВ "Берег-Будгруп", у зв`язку з чим позивач уважав себе законним власником майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 . У подальшому позивачу стало відомо, що закінчення будівництва житлового будинку та введення його в експлуатацію здійснюється іншою юридичною особою ОК "Граніт". Будинок був введений в експлуатацію у березні 2016 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Позивач зазначив, що ОК "Граніт" є правонаступником прав та обов`язків ТОВ "Берег-Будгруп" як забудовника житлового будинку, в тому числі й за договором № 616, укладеним із ним. При цьому ОК "Граніт" не повідомив ОСОБА_4 про введення будинку в експлуатацію. Згодом позивач довідався, що 24 жовтня 2016 року на проінвестовану ним квартиру зареєстровано право власності за ОСОБА_2 . При цьому підставою державної реєстрації речового права вказано договір № 534 "Про дольову участь у будівництві житла" від 06 січня 2006 року, укладений між ТОВ "Берег-Будгруп" та ОСОБА_3, предметом якого теж є квартира АДРЕСА_4 за тією ж адресою, а також додаткова угода № 1 до вказаного договору від 21 травня 2014 року, якою ОСОБА_3 відступив на користь ОСОБА_2 належні йому права та обов`язки інвестора за договором №534 від 06 січня 2006 року. Позивач переконаний, що договір № 534 від 06 січня 2006 року був укладений вже після укладення з ним договору № 616 від 09 січня 2006 року, тобто "заднім числом", у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.
Посилаючись на те, що саме він є законним власником квартири АДРЕСА_5, а остання вибула з його володіння поза його волею, позивач просив суд ухвалити рішення, яким:
визнати недійсним договір № 534 "Про дольову участь у будівництві житла" від 06 січня 2006 року, укладений між ТОВ "Берег-Будгруп" та ОСОБА_3, та додаткову угоду № 1 від 21 травня 2014 року до вказаного договору;
скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_5 ;
визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_5 ;
витребувати у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5, шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири.
У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_4 із зустрічною позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно.
Зустрічний позов мотивувала тим, що її право власності не визнається ОСОБА_4, незважаючи на те, що право власності на спірну квартиру набуто нею в установленому законом порядку на підставі договору № 534 від 06 січня 2006 року, укладеного між ТОВ "Берег-Будгруп" та ОСОБА_3, та додаткової угоди № 1 від 21 травня 2014 року. Вказувала, що ОСОБА_3 сплатив у повному обсязі вартість квартири (пайовий внесок) у сумі 1 172 549,40 грн, а 20 жовтня 2016 року ОК "Граніт" на виконання договірних умов за актом приймання-передачі квартири передав її власнику ОСОБА_2 . Право власності на вказану квартиру оформлено належним чином та зареєстровано за ОСОБА_2 .
За таких обставин ОСОБА_2 просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2020 року здійснено заміну сторони позивача у порядку процесуального правонаступництва у даній справі шляхом покладання всіх процесуальних прав та обов`язків ОСОБА_4 на залучену особу - ОСОБА_1 внаслідок укладення між ними договору про відступлення права вимоги за договором № 616 від 09 січня 2006 року.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що:
укладаючи 09 січня 2006 року з ТОВ "Берег-Будгруп" договір № 616 "Про дольову участь у будівництві житла", позивач отримав обмежене речове право, за яким він як власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, які засвідчують його правомочність отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому;
стверджуючи про набуття права власності на спірну квартиру ще у 2008 році, ОСОБА_1 як правонаступниця ОСОБА_4 не надала доказів вчинення ним станом на момент звернення до суду з позовом передбаченого чинним законодавством комплексу послідовних юридично значимих дій з оформлення відповідного речового права, які б свідчили про завершення юридичного складу набуття повноважень власника нерухомого майна, тоді як відповідач ОСОБА_2 оформила право власності на спірну квартиру та здійснила його державну реєстрацію ще 24 жовтня 2016 року;
ОСОБА_4 сплатив вартість квартири, яка будувалася у багатоквартирному будинку, через 2 роки після того, як її сплатив ОСОБА_3, інвестиційний договір з яким до того ж було укладено раніше, ніж з ОСОБА_4 ;
позивачка ОСОБА_1 не довела, що її права як власника квартири порушені ОСОБА_3 або ОСОБА_2 ; вона має право вимоги стосовно квартири АДРЕСА_3 ;
в обґрунтування доводів щодо оформлення ОСОБА_3 договору з ТОВ "Берег-Будгруп" "заднім числом" позивачка будь-яких належних та допустимих доказів не надала;
позовні вимоги щодо визнання договору № 534 "Про дольову участь будівництві житла" від 06 січня 2006 року та додаткової угоди до нього недійсними не можуть бути задоволені у зв`язку з відсутністю правових підстав, передбачених статтею 203, частиною першою статті 215 ЦК України;
позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_2 спірної квартири шляхом виселення є безпідставними, так як є похідними від первісних позовних вимог, а віндикація як спосіб захисту права власності є виключною прерогативою власника майна, яким позивачка не є, що свідчить про недоведення позивачкою факту порушення її прав у цій частині;
вимога про скасування рішення про державну реєстрацію є неефективним способом захисту;
вимога про визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру є безпідставною;
у задоволенні зустрічного позову відмовлено в зв`язку з тим, що право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_2, а тому повторне підтвердження в судовому порядку цього права за позивачкою не вимагається.
Аргументи учасників справи
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди зробили помилковий висновок про те, що віндикація як спосіб захисту права власності є виключно правом власника майна. Зазначає, що саме по собі визнання за позивачкою майнових прав без визнання права власності на квартиру як об`єкт нерухомого майна та її витребування не призведе до ефективного захисту порушених прав позивачки. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, вказує, що суди неналежним чином дослідили наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують, що позивачка виконала всі свої зобов`язання як інвестора, а тому після здачі будинку в експлуатацію право власності на спірну квартиру підлягало реєстрації саме за нею. Уважає, що з урахуванням її доводів про те, що інвестиційний договір з відповідачами було підписано "заднім числом", належним доказом у справі мав би бути висновок технічної експертизи з метою встановлення точної дати виконання штрихів рукописних записів у документах, однак суд першої інстанції не роз`яснив позивачу його право заявити клопотання про призначення такої експертизи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 10 січня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки заявник зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року в справі № 6-104цс13 та постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 656/682/16-ц. Крім цього вказував, що суд не дослідив зібрані у справі докази та не роз`яснив позивачу право на призначення судової експертизи.
Аналіз доводів та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються ОСОБА_1 у частині відмови в задоволенні первісного позову. Судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову в касаційному порядку не оскаржуються та Верховним Судом не переглядаються.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 09 січня 2006 року між ТОВ "Берег-Будгруп" в особі директора Веселова С. Р., діючого на підставі Статуту, та ОСОБА_4 укладено договір № 616 "Про дольову участь у будівництві житла", відповідно до пункту 2.1 якого пайовик ОСОБА_4 зобов`язався прийняти дольову участь у будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 4.1 договору загальна вартість квартири площею 211,8 м? складає 852 795,52 грн.
Згідно пункту 6.6 договору оформлення права власності на квартиру здійснюється пайовиком шляхом отримання свідоцтва про право власності на підставі договору, акта прийому-передачі квартири, рішення місцевого органу влади та акта про готовність будинку до експлуатації.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 84 від 08 травня 2008 року позивач вніс кошти в сумі 852 795,52 грн до каси ТОВ "Берег-Будгруп".
Довідкою № 9/05-16 від 09 травня 2008 року підтверджено майнові права ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3 .
Акт прийому-передачі на вказану квартиру між позивачем та забудовником не складався.
Суди також установили, що 06 січня 2006 року між ТОВ "Берег-Будгруп" в особі генерального директора Веселова С. Р. та ОСОБА_3 укладено договір "Про дольову участь у будівництві житла" № 534, за яким пайовик зобов`язався прийняти дольову участь в будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .