Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2-1262/11
провадження № 61-1519св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Славутич-95",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Коверга Ганна Володимирівна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Домусчі Л. В., від 04 листопада 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А.,
Сегеди С. М., від 30 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2009 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами поруки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 серпня 2008 року між ПАТ "ПУМБ" та товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Славутич-95" (далі -
ТОВ Фірма "Славутич-95") було укладено кредитний договір № 7.6-39, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі
2 600 000 доларів США, строком до 06 серпня 2010 року (з можливістю дострокового стягнення кредиту), зі сплатою 13,2 % річних (з можливістю збільшення їх розміру у разі неналежного виконання умов договору).
Кредитні зобов`язання були забезпечені порукою ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі договорів поруки від 06 серпня
2008 року, укладених між Банком та відповідачами, з кожним окремо,
за № № 7.6-39/П-1, 7.6-39/П-2, 7.6-39/П-3.
Посилаючись на те, що позичальник зобов`язання за кредитним договором не виконав, а поручителі взяли на себе зобов`язалися відповідати перед кредитором як солідарні боржники, ПАТ "ПУМБ" просило суд стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 кредитну заборгованість, що утворилася станом на 31 серпня 2009 року у розмірі
2 870 852, 13 доларів США та 1 827 877, 46 грн, із яких: 2 600 000 доларів США - тіло кредиту; 270 852, 13 доларів США - проценти за користування кредитом; 1 651 326, 30 грн - пеня за порушення строків сплати кредиту за період із 11 грудня 2008 року до 31 серпня 2009 року; 176 551, 16 грн - пеня за порушення строків сплати процентів за період із 27 квітня 2009 року
до 31 серпня 2009 року.
Інформація про рух справи у судах та короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року позов ПАТ "ПУМБ" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за договорами поруки в загальному розмірі 2 870 852, 13 доларів США та 1 827 877, 46 грн, із яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 2 600 000 доларів США; заборгованість по процентам - 270 852, 13 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати кредиту - 1 651 326, 30 грн; заборгованість за пенею за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 176 551, 16 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд мотивував рішення доведеністю факту неналежного виконання позичальником ТОВ Фірма "Славутич-95" зобов`язань за кредитним договором, забезпеченим договорами поруки, наявністю непогашеної заборгованості, що є підставою для її солідарного стягнення з відповідачів на користь банку.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 24 вересня 2014 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (у солідарному порядку з кожного окремо) на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість у загальному розмірі 2 870 852 доларів США та 1 827 877, 46 грн.
У позові ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд зробив висновок про те, що поручителі не давали поруку спільно, тому кожен із них відповідає за виконання боржником зобов`язання окремо.
Крім того, суд зазначив, що Банк не довів факту укладення із ОСОБА_3 договору поруки від 06 серпня 2008 року, оскільки у період із 05 до
13 серпня 2008 року останній перебував за кордоном та за висновком почеркознавчої експертизи від 24 червня 2014 року виявилося неможливим вирішити питання, чи виконані підписи у договорі поруки ОСОБА_3 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2011 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 24 вересня 2014 року скасовано в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що при стягненні заборгованості із ОСОБА_1 суди не врахували, що вона, крім договору поруки, уклала з банком ще й договір іпотеки, на підставі якого 12 травня 2010 року нотаріус вчинив виконавчий напис № 3207 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Суди не перевірили, чи був реалізований предмет іпотеки, яка сума від його реалізації була зарахована на погашення заборгованості за кредитним договором і яка частина боргу залишилася непогашеною.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада
2015 року,залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року, позов ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість у розмірі 2 870 852, 13 доларів США та 1 827 877, 46 грн, із яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 2 600 000 доларів США; заборгованість по процентам - 270 852, 13 доларів США; заборгованість за пенею за порушення строків сплати кредиту - 1 651 326, 30 грн; заборгованість за пенею за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 176 551, 16 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди виходили з того, що ОСОБА_1 є поручителем ТОВ Фірма "Славутич-95" за договором від 06 серпня 2008 року № 7.6.-39/П-1 і позичальник не виконав своїх зобов`язань з повернення заборгованості.
При цьому суди вказали, що виконавчий напис нотаріуса від 12 травня
2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки фактично виконаний не був.
Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів виходила з того, що справу було розглянуто апеляційним судом за відсутності відповідача ОСОБА_1, не повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року змінено в частині стягнення заборгованості по процентам та заборгованості по пені за порушення строків сплати кредиту.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість по пені за порушення строків сплати кредиту в розмірі 825 663 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості по кредиту та пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у розмірі 176 551, 16 грн, оскільки умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту ТОВ Фірма "Славутич-95" та поручителем ОСОБА_1 не виконані.
Посилання ОСОБА_1 на пропуск Банком шестимісячного строку для вимог до поручителя, передбаченого частиною четвертою статті 559
ЦК України, суд вважав такими, що не відповідає фактичним обставинам.
Колегія суддів вказала на недоведеність належними та допустимими доказами твердження ОСОБА_1 про те, що вона не підписувала договори поруки.
Оскільки позивач реалізував своє право на задоволення вимог за зобов`язанням, звернувши стягнення на предмет іпотеки та здійснивши за рахунок одержаних коштів погашення заборгованості ТОВ Фірма
"Славутич-95" по простроченим процентам, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Банку в цій частині.
Також суд апеляційної інстанції, врахувавши положення статей 3, 11, частини третьої статті 551 ЦК України, вважав за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення ПАТ "ПУМБ" пені із 1 651 326, 30 грн до 825 663 грн, про що не заперечував представник Банку в судовому засіданні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати, ухваливши при цьому нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ "ПУМБ".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коверга Г. В. подала касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 30 вересня 2021 року у цивільній справі № 2-1262/11.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з районного суду. Зупинено виконання оскаржених судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У квітні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій, які, ухвалюючи оскаржені судові рішення, застосували норми матеріального права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі
№ 522/1528/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17,
від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц, у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 409/2342/15-ц,
від 10 жовтня 2018 року у справі № 591/1100/16-ц.
Наголошує на тому, що порука ОСОБА_1 припинена в силу вимог частин першої та четвертої статті 559 ЦК України.
Стверджує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, які підтверджують безпідставність вимог Банку та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року ПАТ "ПУМБ" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 серпня 2008 року закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) "ПУМБ", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", і ТОВ Фірма "Славутич-95" уклали кредитний договір № 7.6-39 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого товариство отримало від банку кредит у розмірі 2 600 000 доларів США, строком до 06 серпня 2010 року (поетапно, починаючи з 06 травня 2010 року до 06 серпня 2010 року), зі сплатою 13,2 % річних (з можливістю їх збільшення на 2 % у разі невиконання чи неналежного виконання окремих зобов`язань).
Відповідно до пункту 1 статті 9.1. кредитного договору всі платежі на користь банку за цим договором повинні виконуватись позичальником в наступній черговості:
1. Прострочені проценти за користування кредитом і комісії (якщо прострочення буде мати місце);
2. Строкові проценти за користування кредитом і комісії;
3. Пеня за несплату в строк процентів та комісії (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце);
4. Прострочена сума кредиту (якщо прострочення буде мати місце);
5. Пеня за непогашення в строк кредиту (якщо прострочення буде мати місце);
6. Строкова сума кредиту.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором були укладені, зокрема наступні договори:
1) договір іпотеки, укладений 06 серпня 2008 року між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т. М., згідно умов якого ОСОБА_1 в іпотеку Банку було передано житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 .
Пунктом 6.7.1. договору іпотеки встановлено, що у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, позивач може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
2) договір поруки № 7.6-39/П-1, укладений 06 серпня 2008 року між
ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_1, згідно пункту 1.2 якого поручитель відповідає перед позивачем за виконання зобов`язань
ТОВ Фірма "Славутич-95" в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, відсотків, комісій, неустойки.
ТОВ Фірма "Славутич-95" своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконало, у зв`язку з чим 23 квітня 2009 року Банк направив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості.
14 серпня 2009 року Банк надіслав ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором.
Зазначені вимоги Банку залишено позичальником та поручителем без задоволення.
Згідно розрахунків Банку, станом на 31 серпня 2009 року у позичальника утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 2 870 852, 13 доларів США та 1 827 877, 46 грн, з яких:
- 2 600 000 доларів США - заборгованість по кредиту,
- 270 852, 13 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 11 грудня 2008 року по 31 серпня 2009 року;
- 1 651 326, 30 грн- пеня за порушення строків сплати кредиту за період із 27 квітня 2009 року до 31 серпня 2009 року;
- 176 551, 16 грн - пеня за порушення строків сплати процентів за період з 12 грудня 2008 року по 31 серпня 2009 року.
ПАТ "ПУМБ" частково задовольнило свої вимоги звернувши стягнення на предмет іпотеки.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом (-ами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша
статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша та друга статті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.
Підставою виникнення поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника (поручителем), та кредитором боржника.
Щодо припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України
За положеннями частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598
ЦК України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
(стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.