Постанова
Іменем України
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 753/11490/20
провадження № 61-21306св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Національна академія прокуратури України в особі ліквідаційної комісії, Тренінговий центр прокурорів України,
третя особа - офіс Генерального прокурора,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року в складі судді Сирбул О. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року в складі колегії суддів Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Тренінгового центру прокурорів України, Національної академії прокуратури України в особі ліквідаційної комісії про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивувала тим, що працювала старшим викладачем відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави у суді інститутуспеціальної підготовки Національної академії прокуратури України. 19 вересня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", що передбачав створення на базі Національної академії прокуратури України Тренінгового центру прокурорів України. Вказувала, що згідно нової редакції статті 80 Закону України "Про прокуратуру" Тренінговий центр прокурорів України є державною установою, що здійснює підвищення кваліфікації прокурорів та функціонує при офісі Генерального прокурора. Позивачка вважала, що аналіз вказаного положення закону, статутів Національної академії прокуратури України та Тренінгового центру прокурорів України дає підстави для висновку, що обидві установи мають однакові основні функції і завдання: підвищення кваліфікації прокурорів та здійснення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора. Попри те, що Тренінговий центр прокурорів України з огляду на свій правовий статус, основні функції і завдання є по суті правонаступником Національної академії прокуратури України, офіс Генерального прокурора як головний розпорядник бюджетних коштів, що виділяються на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури, виступив ініціатором саме ліквідації Академії, а не її реорганізації.
Зазначала, що наказом голови ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України від 02 червня 2020 року № 229-к її звільнено з посади викладача відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення в суді інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України з 17 червня 2020 року у зв`язку із ліквідацією академії на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Вказує, що Тренінговий центр прокурорів України знаходиться за адресою та користується засобами зв`язку Національної академії прокуратури України, яка припиняється, фактично змінилася лише назва установи. Наказ Генерального прокурора від 11 червня 2020 року № 50б "Про організацію приймання-передачі майна" засвідчує, що все майно Національної академії прокуратури України та її майнові права переходять до Тренінгового центру прокурорів України, що є однією з ознак реорганізації. Зважаючи на те, що за всіма правовими ознаками Національну академію прокуратури України було реорганізовано, а не ліквідовано, позивачка вказує, що відповідач порушив установлений законом порядок її звільнення та не виконав належним чином обов`язок щодо її подальшого працевлаштування, не встановив факту неможливості переведення її на іншу роботу до реорганізованої установи згідно вимог частини другої статті 40 КЗпП України.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України від 02 червня 2020 року № 229-к про звільнення позивача з посади старшого викладача відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів держави у суді інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України з 17 червня 2020 року у зв`язку із ліквідацією Національної академії прокуратури України на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; поновити її на займаній посаді, а також стягнути з Національної академії прокуратури України на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 червня 2020 року до дня поновлення на роботі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ліквідаційна комісія Національної академії прокуратури України дотрималась законності процедури звільнення ОСОБА_2 відповідно до статті 49-2 КЗпП України, зокрема, надала первинній профспілкової організації інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися та про терміни проведення звільнень; за два місяці до запланованих звільнень подала до Державної служби зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників за формою звітності № 4-ПН "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (копія звіту залучена до матеріалів справи); 06 квітня 2020 року здійснила попередження ОСОБА_2 про її вивільнення з 17 червня 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40, частини першої статті 49-2 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією Академії.
Суди відхилили доводи позивачки про те, що Тренінговий центр прокурорів України є правонаступником Академії, зазначивши, що Тренінговий центр є новоствореною юридичною особою, а матеріалами справи підтверджується саме ліквідація, а не реорганізація Академії.
Суди також не погодилися з аргументами позивачки щодо особливостей здійснення ліквідації юридичних осіб публічного права, пославшись на те, що Академія та Тренінговий центр не наділені владними повноваженнями та не відносяться до державних органів чи інших суб`єктів державних (владних) повноважень.
Аргументи учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки положенням Закону України "Про прокуратуру", за змістом якого як Академія, так і Тренінговий центр є державними установами зі спеціальним статусом, тобто є юридичними особами публічного права, а тому для ліквідації Академії необхідно було, щоб припинилися відносини, пов`язані з підвищенням кваліфікації прокурорів та здійснення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора, а також, щоб відпала потреба в управлінні такими відносинами, чого не відбулося. Позивачка наполягає на тому, що фактично мала місце реорганізація Академії в Тренінговий центр, який має той самий правовий статус, основні функції та завдання, що й Академія. Вказує, що суди не встановили, чи відбулося фактичне припинення функцій Академії внаслідок відмови держави від таких функцій, чи фактично мало місце передання таких функцій Тренінговому центру. Зазначає, що суди не врахували судову практику Верховного Суду щодо трудового правонаступництва юридичних осіб публічного права у тих випадках, коли замість ліквідованих юридичних осіб публічного права створюються нові з тими ж функціями та завданнями. Наполягає на тому, що Тренінговий центр є єдиною юридичною особою, на яку покладено ті ж функції і завдання, що й на Академію, припинення таких функцій Закон України "Про прокуратуру" не передбачає, а тому саме Тренінговий центр є правонаступником Академії, що свідчить про її реорганізацію, а не ліквідацію та, відповідно, порушення трудових прав позивачки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 лютого 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а заявник посилається на те, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду, а також допустили порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року №1582 утворено Академію прокуратури України при Генеральній прокуратурі України.
Указом Президента України від 25 жовтня 2007 року №1013/2007 "Про надання Академії прокуратури України статусу національної", ураховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Академії прокуратури України та її вагомий внесок у розвиток національної освіти і юридичної науки, надано Академії прокуратури України статус національної і надалі іменувати її "Національна академія прокуратури України".
Рішенням Ради прокурорів України від 01 листопада 2017 року №19 затверджено Статут Національної академії прокуратури України у новій редакції. Відповідно до пункту 1.11 Статуту Національної академії прокуратури України визначено, що до основних завдань Національної академії прокуратури України було віднесено: здійснення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора з метою отримання та удосконалення ними знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення прокурорської етики та засвоєння правил особистої безпеки прокурора; підвищення кваліфікації працівників прокуратури, у тому числі військових прокурорів; організація та проведення наукових досліджень у галузі права з метою впровадження результатів наукової роботи та їх подальшого використання у прокурорській діяльності; взаємодія з державними органами, навчальними та науковими установами, у тому числі міжнародними для організації науково-методичного забезпечення прокурорської діяльності та діяльності державних службовців прокуратури; сприяння у діяльності органів прокурорського самоврядування та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Основним видом діяльності Академії є вища освіта (КВЕД 85.42-основний), що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі наказу від 11 лютого 2019 року № 38-к ОСОБА_1 була призначена на посаду викладача відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення в суді інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №175 "Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" Національну академію прокуратури України ліквідовано.
05 березня 2020 року Генеральним прокурором Рябошапкою Р. Г. прийнято наказ №129 "Про ліквідацію Національної академії прокуратури України", яким припинено Національну академію прокуратури України шляхом ліквідації; утворено комісію з ліквідації Національної академії прокуратури України; установлено, що відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України з моменту призначення комісії з ліквідації до неї переходять повноваження щодо управління справами, повноваження ректора Національної академії прокуратури України, припиняються.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тренінговий центр прокурорів України зареєстровано 10 березня 2020 року як окрему юридичну особу, а Національна академія прокуратури України перебуває у стані припинення.
Відповідно до Статуту Тренінгового центру прокурорів України, затвердженого наказом Генерального прокурора №243 від 29 травня 2020 року, ця державна установа здійснює: підвищення кваліфікації прокурорів; підготовку осіб, які успішно пройшли процедуру добору на посаду прокурора, спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора, відповідно до Закону; підвищення кваліфікації державних службовців, у тому числі органів прокуратури, з метою розвитку професійної компетентності, а також працівників інших органів правопорядку, державних органів, установ, організації? незалежно від форми власності; добір та навчання тренерів; координацію діяльності регіональних відділень; міжнародне співробітництво.