Постанова
Іменем України
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 752/562/13-ц
провадження № 61-1871св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня
2013 року у складі судді Антонової Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Панченка М. М., Іванченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2013 року публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" (далі - ПАТ "Аграрний комерційний банк") звернулося до суду
із позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 01 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" (далі -
ВАТ "Аграрний комерційний банк"), правонаступником якого
є ПАТ "Аграрний комерційний банк", та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 141/2007, відповідно до умов якого останньому відкрито ліміт кредитування у розмірі 300 000,00 доларів США під 16 %
зі строком повернення до 30 вересня 2010 року включно.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним договором між ВАТ "Аграрний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Аграрний комерційний банк", та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 01 жовтня 2007 року, відповідно до умов якого остання зобов`язувалася нести солідарну відповідальність за виконання боржником своїх зобов`язань
за договором про відкриття кредитної лінії № 141/2007.
У результаті неналежного виконання ОСОБА_2 кредитного зобов`язання станом на 26 грудня 2012 року утворилась заборгованість
у розмірі 282 788, 79 доларів США.
З урахуванням зазначеного, ПАТ "Аграрний комерційний банк" просило суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 01 жовтня 2007 року № 141/2007 у розмірі 282 788,79 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня
2013 року позов ПАТ "Аграрний комерційний банк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 як солідарного боржника на користь ПАТ "Аграрний комерційний банк" заборгованість за договором кредиту в розмірі
230 993,78 доларів США, прострочені проценти за кредитом -
5 277,59 доларів США, пеню за кредитом - 46 517,59 доларів США, а всього - 282 788,79 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із порушенням боржником кредитного зобов`язання, яке забезпечене порукою, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у межах дії договору поруки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року заяву ОСОБА_5 на рішення заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2013 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Аграрний комерційний банк", оскільки у зв`язку із порушенням боржником кредитного зобов`язання, яке забезпечене порукою, поручитель відповідаює перед кредитором
як солідарний боржник у межах дії договору поруки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цієї справи
із Голосіївського районного суду м. Києва.
У березні 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року справу призначено
до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення заочного рішення у справі порушено норми процесуального права в частині неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Разом із цим, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на те,
що судами поперердніх інстанцій не було взято до уваги, що кредит позичальнику видавався банком у меншій сумі і був погашений
ОСОБА_2 .
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 жовтня 2007 року між ВАТ "Аграрний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Аграрний комерційний банк", та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 141/2007, відповідно до умов якого останньому відкрито ліміт кредитування у розмірі
300 000,00 доларів США під 16 % зі строком повернення до 30 вересня
2010 року включно (а. с. 6-11, т. 1).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним договором між ВАТ "Аграрний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Аграрний комерційний банк", та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 01 жовтня 2007 року, відповідно до умов якого остання зобов`язувалася нести солідарну відповідальність за виконання боржником своїх зобов`язань
за договором про відкриття кредитної лінії № 141/2007 (а. с. 12-16, т. 1).
15 вересня 2010 року між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та
ОСОБА_2 укладено додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії № 141/2007, яким встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 231 409 доларів США, строком дії по 30 серпня 2011 року.
15 вересня 2010 року між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та
ОСОБА_2 й ОСОБА_3 укладено додатковий договір до договору поруки від 01 жовтня 2007 року, відповідно до умов якого поручитель зобов`язувався відповідати перед банком за зобов`язаннями основного боржника до 30 серпня 2011 року повернути кредит у розмірі
231 409,00 доларів США зі сплатою процентів 16 % річних та інших обов`язкових платежів, передбачених договором (а. с. 17, т. 1)
20 вересня 2011 року поручителю ОСОБА_3 ПАТ "Аграрний комерційний банк" направляв вимогу № 2010/20-9326-01 про необхідність виконання солідарного зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі (а. с. 18-20, т. 1).
Досудова вимога не виконана.
Станом на 26 грудня 2012 року за кредитним договором від 01 жовтня
2007 року № 141/2007 утворилась заборгованість у розмірі 230 993,78 доларів США, заборгованість за процентам - 5 277,59 доларів США та пеня -
46 517,42 доларів США.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено,
що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.