Постанова
Іменем України
24 червня 2022 року
м. Київ
справа № 553/202/19
провадження № 61-12245св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - прокурор Полтавської місцевої прокуратури в інтересах Полтавської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Саланг",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 25 березня 2020 року у складі судді Парахіної Є. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У січні 2019 року прокурор Полтавської місцевої прокуратури в інтересах Полтавської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Саланг" (далі - ВК ТОВ "Саланг"), про знесення об`єкта самочинного будівництва та звільнення земельної ділянки.
Прокурор мотивував позов тим, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 28 травня 2014 року у справі № 553/1073/14-ц визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна на березі річки Ворскла на АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 07 жовтня 2014 року у справі № 553/1073/14-ц заочне рішення районного суду скасовано, оскільки встановлено, що відповідно до рішення Полтавської міської ради від 08 вересня 2010 року та договору суборенди землі, укладеного 08 вересня 2010 року між ВК ТОВ "Саланг" в особі директора Шаповал Аліни Іванівни та ФОП ОСОБА_1, остання отримала у тимчасове користування строком до 05 березня 2012 земельну ділянку на АДРЕСА_1 загальною площею 943,0 кв. м з цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення для експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку з рятувальною станцією. При цьому в пункті 5 рішення Полтавської міської ради від 08 вересня 2010 року заборонено землекористувачам, указаним у цьому рішенні, перепрофілювання, реконструкцію всіх існуючих споруд, добудову нових об`єктів, зміну меж земельної ділянки без відповідного дозволу виконкому. Не зважаючи на існуючу заборону та відсутність належного дозвільного документу, ОСОБА_1 здійснила на орендованій земельній ділянці самочинне будівництво капітальних та тимчасових споруд: пункту охорони літ. "А-1" площею 13,9 кв. м, бані
літ. "Б-2" площею 77,1 кв. м, вбиральні літ. "В-1" площею 4,4 кв. м, навісу літ. "Г", навісу літ. "Д", тимчасової будівлі літ. "Е", тимчасової будівлі літ. "Є", навісу літ. "Ж", огорожі № 1, воріт № 2, пічки № 3. Ці факти підтверджуються висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 17 лютого 2014 року № 32, виготовленим на замовлення ОСОБА_1, договором купівлі-продажу комплекту будівельних матеріалів від 01 березня 2010 року та договором від 02 березня 2010 року щодо встановлення банного будиночку " Дубок 3" та господарюючого будиночку " Сторожок", укладеними між TOB "СЕОР ТРЕСТ ТРЕЙДИНГ" та ОСОБА_1, і відповідними квитанціями. Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що ця земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Ворскла, є водоохоронною зоною та відноситься до III поясу зони санітарної охорони підземних джерел господарсько-питного водопостачання, на яких згідно з частиною першою, пунктом "г" частини другої статті 61 ЗК України, частини першої, пункту 4 частини другої статті 89 ВК України заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідромеханічних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 13 липня 2015 року у справі № 553/2665/15-к ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Закрито кримінальне провадження № 42014170060000014 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 197-1, частиною четвертою статті 197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. Відповідно до висновку № 344/345 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року спірна земельна ділянка площею 1 321,00 кв. м розташована в межах прибережної захисної смуги річки Ворскла та самовільно використовується.
За інформацією Полтавської міської ради право оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0943 га оформлене у 2001 році на підставі технічної документації по проєкту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку з рятувальною станцією; рішенням Полтавської міської ради від 03 липня 2012 року продовжено право користування ВК ТОВ "Саланг" право оренди строком на 2 роки; на виконання умов зазначеного рішення укладено договір оренди землі від 04 лютого 2013 року № 31-П, термін дії якого закінчився 03 липня 2014 року; рішенням Полтавської міської ради від 25 вересня 2014 року ОСОБА_1 надано згоду на розміщення комплексу відпочинку з рятувальною станцією та дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1321 га на АДРЕСА_1, яке було скасоване постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, оскільки вказана земельна ділянка не може бути надана у користування, бо розташована у межах прибережної захисної смуги річки Ворскла.
На цей час право користування спірною земельною ділянкою в установленому законом порядку не продовжено.
Прокурор стверджував, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку та протиправно здійснила самочинне будівництво капітальних споруд на АДРЕСА_1 без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У зв`язку з наведеним прокурор просив зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,1321 га вартістю 508 267,96 грн на
АДРЕСА_1, яка перебуває у власності територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради, шляхом знесення самочинного будівництва - капітальних та тимчасових споруд (пункт охорони літ. "А-1" площею 13, 9 кв. м, баня літ. "Б-2" площею 77, 1 кв. м, вбиральня літ. "В-1" площею 4, 4 кв. м, навісу літ. "Г", навіс літ. "Д", тимчасова будівля літ. "Е", тимчасова будівля літ. "Є", навіс літ. "Ж", огорожа № 1, ворота № 2, пічка № 3) за власний рахунок та привести її у попередній стан.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 25 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2020 року, позов прокурора Полтавської місцевої прокуратури в інтересах Полтавської міської ради задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,1321 га, вартістю 508 267,96 грн, на АДРЕСА_1, яка перебуває у власності територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради, шляхом знесення самочинного будівництва - капітальних та тимчасових споруд: пункт охорони літ. "А-1" площею 13,9 кв.м, баня літ. "Б-2" площею 77,1 кв. м, вбиральня літ. "В-1" площею 4,4 кв. м, навіс літ. "Г", навіс літ. "Д", тимчасова будівля літ. "Е", тимчасова будівля літ. "Є", навіс літ. "Ж, огорожа № 1, ворота № 2, пічка № 3, за власний рахунок та привести її у попередній стан.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив, що наявні у справі документи свідчать про те, що в суборенду ФОП ОСОБА_1 передавалась земельна ділянка на АДРЕСА_1 площею 0,0943 га, тоді як в подальшому її розмір збільшився до 0,1321 га, тому наявні підстави для висновку, що нею самовільно захоплено земельну ділянку площею 0,0378 га. На вказаній земельній ділянці загальною площею 0,1321 га без отримання дозволу на будівництво розміщено ряд будівель і споруд, право власності на які ОСОБА_1 в подальшому намагалась оформити за собою шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Суди відхилили аргументи відповідачки про недоведеність її причетності до будівництва об`єктів, які є предметом спору, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами. Жодних належних та достовірних доказів того, що капітальні та тимчасові споруди, в тому числі: пункт охорони літ. "А-1" площею 13,9 кв. м, баня літ. "Б-2" площею 77,1 кв. м, вбиральня літ. "В-1" площею 4,4 кв. м, навіс літ. "Г", навіс літ. "Д", тимчасова будівля літ. "Е", тимчасова будівля літ. "Є", навіс літ. "Ж", огорожа № 1, ворота № 2, пічка № 3, збудовані не відповідачкою, а іншою особою, в тому числі ВК ТОВ "Саланг", як і доказів того, що вказані будівлі і споруди не є самочинно збудованими, ОСОБА_1 та її представник суду не надали.
Суди вважали доведеним той факт, що право власності або право користування земельною ділянкою площею 0,1321 га на АДРЕСА_1 відповідачкою у встановленому чинним законодавством порядку не оформлене, вказана земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Ворскла, є водоохоронною зоною та відноситься до III поясу зони санітарної охорони підземних джерел господарсько-питного водопостачання, на яких заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідромеханічних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
У користуванні відповідачки перебувала лише частина цієї земельної ділянки площею 0,0943 га, інша ж частина захоплена самовільно, попри існуючу заборону та відсутність належного дозвільного документу, на цій земельній ділянці, строк оренди якої на цей час закінчився, відповідачка здійснила самочинне будівництво капітальних та тимчасових споруд, в тому числі, пункту охорони літ. "А-1" площею 13,9 кв. м, бані літ. "Б-2" площею 77,1 кв. м, вбиральні літ. "В-1" площею 4,4 кв. м, навісу літ. "Г", навісу літ. "Д", тимчасової будівлі літ. "Е", тимчасової будівлі літ. "Є", навісу літ. "Ж", огорожі № 1, воріт № 2, пічки № 3, тому позовні вимоги Полтавської місцевої прокуратури в інтересах Полтавської міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити вказану земельну ділянку, знести об`єкти самочинного будівництва за власний рахунок та привести земельну ділянку у попередній стан обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі та уточненнях до неї ОСОБА_1 зазначає, що:
- ухвалюючи рішення про знесення об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці на АДРЕСА_1, суди попередніх інстанцій не врахували положень статті 376 ЦК України та статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- суди належним чином не оцінили надані нею докази на підтвердження того, що на спірній земельній ділянці розташовані нежилі приміщення, які були придбані ВК ТОВ "Саланг", на які воно отримувало відповідні дозволи на реконструкцію, роботи по яким проводилися;
- норми матеріального права визначають можливість власника або користувача земельної ділянки вимагати знесення самочинно збудованих об`єктів на ній, за умови доведеності таких фактів. На земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташовані об`єкти нерухомості, які будувалися як ОСОБА_1 ("Дубок 3" та " Сторожок"), так і інші об`єкти, до будівництва яких ОСОБА_1 не має жодного відношення. Не зважаючи на це, суди задовольнили вимоги позивача про знесення ОСОБА_1 усіх об`єктів, які розташовані на означеній земельній ділянці.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року відзив Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави Україна в особі Полтавської міської ради на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 25 березня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2020 року залишено без розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-137цс14.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що земельна ділянка загальною площею 943,0 кв. м кадастровий номер 5310136700:12:001:0003 з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування комплексу відпочинку з рятувальною станцією, розташована у АДРЕСА_1, тривалий час, починаючи з 1999 року, перебувала у користуванні ВК ТОВ "Саланг".
Відповідно до дозволу від 19 вересня 2002 року № 4 ВК ТОВ "Саланг" надано дозвіл на здійснення будівельних робіт на АДРЕСА_1 (комплекс відпочинку) згідно з проєктом.
12 квітня 2001 року ВК ТОВ "Саланг" та виконавчий комітет Полтавської міської ради уклали договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, відповідно до пунктів 1, 2 якого предметом договору є наступне: Виконком на підставі рішення від 14 лютого 2001 року № 26 надає, а землекористувач приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 943,0 кв. м. Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на два роки десять місяців для розміщення комплексу відпочинку з рятувальною станцією.
ВК ТОВ "Саланг" користувалося земельною ділянкою на АДРЕСА_1, загальною площею 943,0 кв. м до 2014 року.
Між ВК ТОВ "Саланг" та виконавчим комітетом Полтавської міської ради укладались договори оренди землі від 20 березня 2006 року, від 12 березня 2008 року, 12 липня 2010 року.
З 2008 року директором ВК ТОВ "Саланг" була відповідачка у справі ОСОБА_1 .
Відповідно до рішення Полтавської міської ради від 08 вересня 2010 року, враховуючи звернення ВК ТОВ "Саланг" та ФОП ОСОБА_1, дозволено ВК ТОВ "Саланг" передати в суборенду ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0943 га за адресою: АДРЕСА_1, без зміни цільового призначення, на умовах, визначених рішенням позачергової п`ятдесят першої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 05 березня 2010 року (термін дії оренди до 05 березня 2012 року) (землі рекреаційного призначення).
У пункті 5 рішення Полтавської міської ради від 08 вересня 2010 року передбачено, що землекористувачам, вказаним в цьому рішенні, забороняється перепрофілювання, реконструкція всіх існуючих споруд, добудова нових об`єктів, зміна меж земельної ділянки без відповідного дозволу виконкому.
08 вересня 2010 року між ВК ТОВ "Саланг", від імені якого діяла його директор ОСОБА_1, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір суборенди спірної земельної ділянки до 05 березня 2012 .
У подальшому рішенням Полтавської міської ради від 03 липня 2012 року продовжено право оренди ВК ТОВ "Саланг" земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Полтавської міської ради від 25 вересня 2014 року ОСОБА_1 надано згоду на подальше розміщення комплексу відпочинку з рятувальною станцією та дозволено розробити проєкт землеустрою щодо встановлення та внесення в натуру меж прибережної захисної смуги річки Ворскла в межах земельної ділянки на АДРЕСА_1, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1321 га на АДРЕСА_1, із земель, які належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Полтави (землі водного фонду, для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних і туристичних цілей) з дотриманням режиму використання прибережної захисної смуги річки Ворскла.
Земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Ворскла, є водоохоронною зоною та відноситься до III поясу зони санітарної охорони підземних джерел господарсько-питного водопостачання, на яких заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідромеханічних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
На спірній земельній ділянці самочинно збудовані капітальні та тимчасові споруди, в тому числі: пункт охорони літ. "А-1" площею 13,9 кв. м, баня літ. "Б-2" площею 77,1 кв. м, вбиральня літ. "В-1" площею 4,4 кв. м, навіс літ. "Г", навіс літ. "Д", тимчасова будівля літ. "Е", тимчасова будівля літ. "Є", навіс літ. "Ж", огорожа № 1, ворота № 2, пічка № 3.