Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 522/17026/14-ц
провадження № 61-11447св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_2,
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 11 травня 2017 року у складі судді Свяченої Ю. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на спільне набуте майно.
Позов мотивовано тим, що з 1996 року у м. Норільську вона разом із відповідачем почали спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
ОСОБА_1 посилалась на те, що за час спільного проживання між нею та відповідачем існували сімейні стосунки, оскільки вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та багато подорожували.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дочка - ОСОБА_4 .
У червні 2005 року вона разом із відповідачем, їхньою дочкою ОСОБА_5 та двома її синами оселилися у м. Одесі. Після переїзду до України спільно орендували житлову квартиру
АДРЕСА_1, де й проживали до 2011 року.
За час спільного проживання ними спільно були набуті об`єкти нерухомості та інше майно. Шлюб між ними ніколи не реєструвався, хоча відповідач робив їй таку пропозицію.
Ураховуючи викладене та уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю
її та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, як подружжя без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по жовтень 2011 року, а також визнати об`єктами права спільної сумісної власності її та ОСОБА_2, зокрема:
приміщення
АДРЕСА_2, загальною площею 219,0 кв. м;
нежиле приміщення магазину № НОМЕР_1, що розташоване у будинку
АДРЕСА_3, загальною площею 81,2 кв. м;
нежиле приміщення магазину № НОМЕР_2, розташоване у будинку АДРЕСА_3, загальною площею загальною площею 158,8 кв. м;
стояночне місце № 13 відокремленої автостоянки-паркінгу, що розташоване за адресою: будинок АДРЕСА_4, загальною площею
16,5 кв. м;
стояночне місце № 1,2, що розташоване за адресою: будинок
АДРЕСА_5, загальною площею 74,9 кв. м;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
209,7 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
36,6 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
203,9 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/2 частку нежитлових приміщень 8-ми поверхового будинку площею
46,7 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/2 частку нежитлових приміщень 8-ми поверхового будинку площею
22,2 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
8,9 кв. м по АДРЕСА_6 ;
машинну стоянку № НОМЕР_3, площею 13,1 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
1/2 частку нежитлового приміщення № 202, площею 237,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_7 ;
автомобіль "ВМW 760 LІ", реєстраційний номер НОМЕР_4,
2005 року виготовлення, кузов НОМЕР_5 .
Разом із цим ОСОБА_1 просила розділити спільне сумісне майно між нею та ОСОБА_6 . Визнати за нею право власності на наступне майно: 1/2 частку приміщення № 203, розташованого будинок
АДРЕСА_7, загальною площею 219,0 кв. м;
1/2 частку нежилого приміщення магазину № НОМЕР_1, розташованого у будинку
АДРЕСА_3 ;
1/2 частку нежилого приміщення магазину № НОМЕР_2, розташованого у будинку
АДРЕСА_3 ;
1/2 частку стояночного місця № 13 відокремленої автостоянки-паркінгу,
що розташоване за адресою: будинок АДРЕСА_4, загальною площею 16,5 кв. м;
1/2 частку стояночного місця
АДРЕСА_8, загальною площею 74,9 кв. м;
1/4 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
209,7 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/4 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
136,6 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/4 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
203,9 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/4 частку нежитлових приміщень 8-ми поверхового будинку площею
46,7 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/4 частку нежитлових приміщень 8-ми поверхового будинку площею
202,2 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/4 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею
48,9 кв. м по АДРЕСА_6 ;
1/2 частку машинної стоянки № 52, площею 13,1 кв. м, розташована
за адресою: АДРЕСА_3 ;
1/4 частку нежитлового приміщення № 202, площею 237,8 кв. м,
що розташоване за адресою: АДРЕСА_7 ;
1/2 частку автомобіля "ВМW 760 LІ", реєстраційний номер НОМЕР_4,
2005 року виготовлення, кузов НОМЕР_5 .
У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Позов мотивовано тим, що у 2002 році у м. Одесі вона познайомилась
з ОСОБА_2 . Через деякий час між ними виникли відносини. У 2004 році ОСОБА_2 переїхав до м. Одеси, де вони проживали в її квартирі.
22 вересня 2004 року ОСОБА_2 запропонував їй зареєструвати шлюб, проте у зв`язку із тим, що вона була студенткою ними було прийняте рішення відкласти реєстрацію шлюбу та проживати спільно однією сім`єю до реєстрації шлюбу. Шлюб між ними був зареєстрований лише 22 вересня 2012 року.
ОСОБА_3 зазначала, що під час спільного проживання вона
та ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет.
За час спільного проживання за спільні кошти ними було придбано
14 об`єктів нерухомості, квартира та нежитлові приміщення.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила суд встановити факт
її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2003 року по 22 вересня 2012 року, а також визнати об`єктами спільної сумісної власності її та ОСОБА_2 :
1/2 частку нежитлового приміщення
АДРЕСА_9, загальною площею 237,8 кв. м, реєстраційний номер майна: 19242498;
нежитлове приміщення № 203, розташоване за адресою: будинок
АДРЕСА_7, загальною площею 219,0 кв. м, реєстраційний номер майна: 19242528;
нежиле приміщення магазину АДРЕСА_10, загальною площею 81,2 кв. м, реєстраційний номер майна: 7758326;
нежиле приміщення магазину АДРЕСА_11, загальною площею 158,8 кв. м, реєстраційний номер майна: 7758632;
місце для стоянки АДРЕСА_12, загальною площею 13,1 кв. м, реєстраційний номер майна: 8733187;
стояночне місце № 13 відокремленої автостоянки-паркінгу розташоване
за адресою: будинок АДРЕСА_4, загальною площею 16,5 кв. м, реєстраційний номер майна: 19261283;
1/2 частку квартири
АДРЕСА_13, реєстраційний номер майна: 22066660;
стояночне місце АДРЕСА_8, загальною площею 74,9 кв. м, реєстраційний номер майна: 22279017;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 148,9 кв. м, реєстраційний номер майна: 25459692;
1/2 частку нежитлових приміщень 8-ми поверхового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 202,2 кв. м, реєстраційний номер майна: 25459742;
1/2 частку нежитлових приміщень 8-ми поверхового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею146,7 кв. м, реєстраційний номер майна: 25459760;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 203,9 кв. м, реєстраційний номер майна: 25459779;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 136,6 кв. м, реєстраційний номер майна: 25461011;
1/2 частку нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 209,7 кв. м, реєстраційний номер майна: 25461141.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2016 року клопотання представника ОСОБА_7 про прийняття позовної заяви ОСОБА_7 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 задоволено. Прийнято позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя для спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на спільно набуте майно.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 червня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до Приморського районного суду
м. Одеси.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі не довели, а суд під час розгляду справи по суті не здобув належних та допустимих доказів
на підтвердження факту спільного проживання сторін у зазначений період, ведення ними спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків, усталених відносин, що притаманні подружжю.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції відповідно до вимог частин другої-третьої статті 89 ЦПК України оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,
а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, мотивував відхилення або врахування кожного доказу та дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовів через недоведеність фактів спільного проживання сторін у зазначений період, ведення ними спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, взаємних прав
та обов`язків, усталених відносин, що притаманні подружжю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині її позову
та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції
в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16,
від 27 лютого 2019 року у справі № 552/25049/16-ц, від 18 березня 2019 року у справі № 357/6408/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц,
від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18-ц, від 03 липня 2019 року
у справі № 554/8023/15-ц та від 24 січня 2020 року у справі
№ 490/10757/16-ц.
ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції застосував принцип вибірковості під час застосування до спірних правовідносин
статті 74 СК України та судової практики, в оскаржуваному судовому рішенні посилався виключно на випадки, коли особа обґрунтовувала свій позов однією обставиною/доказом, наприклад, виключно показами свідків або фотографіями, виключно наявністю спільних дітей.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржувані судові рішення судів першої
та апеляційної інстанції є необ`єктивними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права, без врахування наданих нею письмових доказів, а також без врахування показань свідків
з її боку.
Зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки спільним домашнім відеозаписам її та ОСОБА_2, на яких видно спільний побут сторін, хрещення дочки, спільний відпочинок, а також відповідям товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-фуд" від 28 вересня
2015 року № УРБ10/14-5094, відомостям щодо членів родини учасника програми "Власний рахунок" (торгова мережа магазин "Сільпо"), регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України
в Одеській області щодо автомобілів Mercedes-Benz Gl 320 та Toyota Prado, приватного підприємства "Квадро-Н" від 05 квітня 2011 року, публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" від 08 квітня 2011 року
№ 138-1/19-18-17/483, товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Вітон Україна" від 30 червня 2015 року № 300615-1, приватного акціонерного товариства "Київстар" від 02 липня 2015 року № 5363124976/03/03/02, приватної стоматологічної клініки "Фідєс" від 08 липня 2015 року, меблевого салону "Далі" від 09 липня 2015 року № 33, ОСББ "Середньофонтанський
19-Б" від 15 липня 2015 року, товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Вітон Україна" від 19 липня 2015 року № 19/7, салону магазину "Tempur - Новые Технологии Сна" від 27 липня 2015 року.
Також, на думку ОСОБА_1, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки наказу Одеської спеціалізованої школи № 35 І-ІІ ступенів
з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради Одеської області від 06 вересня 2010 року № 183, заяві ОСОБА_2 щодо проходження ОСОБА_8 пришвидшеного курсу 2-3 класу за 2010-2011 учбового року, документам на тварину, листу командира військової частини № 3030 на її ім`я та ім`я ОСОБА_2, угоді від 06 березня 2007 року, укладеній між нею та приватним акціонерним товариством "Київстар", витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 22 жовтня 2015 року № 29882173, витягу з кримінального провадження від 20 жовтня 2015 року № 12015160500008280, ухвалі слідчого Приморського районного суду м. Одеси судді Каплі О. І. у справі № 522/16441/15-к, рішенню Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2017 року та рішенню Апеляційного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року у справі № 522/19849/15-ц, рішенню Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2016 року у справі № 522/4050/16-ц та рішенню Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2016 року у справі № 522/22272/15-ц.
На думку ОСОБА_1, матеріали справи містять належні та допустимі докази спільного її проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю, ведення ними спільного побуду, а також наявності взаємних прав та обов`язків.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
із Приморського районного суду м. Одеси.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справу призначено
до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із свідоцтвом про встановлення батьківства від 21 травня 2002 рoкy
серії НОМЕР_6, видaним відділом реєстрації актів цивільного стану територіальної адміністрації Новосибірського району Новосибірської області, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_10, яка народилась
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новосибірську. Мати дитини - ОСОБА_1 (а. с. 41, т. 1).
На час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій громадянин рф ОСОБА_2 перебував у зареєтрованому шлюбі з ОСОБА_11 . Шлюб було зареєстровано 22 вересня 2012 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції здійснено відповідний актовий запис № 1696 та видaно свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_7 від 22 вересня 2012 року.
ОСОБА_2 разом із ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_12,
ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 20 березня 2013 року серія НОМЕР_8 (а. с. 197, т. 1).
Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_13, яка є невісткою ОСОБА_1, зі слів її чоловіка ОСОБА_14 їй відомо про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом у квартирі АДРЕСА_13 . Бачила ОСОБА_2 двічі, у гостях ніколи нe була.
Відповідно до пояснень ОСОБА_15 приблизно з 2005 року
по 2010 рік ОСОБА_2 орендував квартиру
АДРЕСА_1, яка належала їй. У квартирі проживала ОСОБА_1 зі своїми дітьми. ОСОБА_2 у цій квартирі вона не бачила. Квартиру оплачував ОСОБА_2 . Коли їй були потрібні гроші за оренду квартири завчасно, ОСОБА_2 казав їй отримати ix у його дружини
ОСОБА_7 . У зв`язку із цим, у зазначений період вона неодноразово зустрічалась з ОСОБА_2 на вул. Французький бульвар, де проживала ОСОБА_2, поблизу універсаму "Сільпо", i отримувала від неї гроші
за оренду квартири, у якій проживала ОСОБА_1 разом із дітьми.
Згідно із довіреностями від 17 грудня 2007 року та 24 грудня 2007 року ОСОБА_1 уповноважувала ОСОБА_2 на отримання її банківських вкладів у відділеннях акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (а. с. 21, 26, 30, 34, 39, т. 5).
01 серпня 2008 року між ОСОБА_1, як продавцем, та ОСОБА_16, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_14, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Іллічовою Н. А., зареєстрований в реєстрі за № 12374. Під час укладення цього договору ОСОБА_1 підписана заява згідно якої
ОСОБА_1 зазначала, що майно яке є предметом цього правочину
не є предметом спільної сумісної власності, оскільки на час придбання
і продажу вказаної у договорі нерухомості вона не знаходилась у шлюбі
та не проживала однією сім`єю з чоловіком (а. с. 222, т. 2).
03 березня 2009 року між ОСОБА_1 як продавцем, та ОСОБА_17
і ОСОБА_18 як покупцями, укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гуляєвою Н. В. Згідно пункту 3 цього договору, ОСОБА_1 зазначала, що на момент придбання предмет договору не є об`єктом спільної власності і придбаний поза шлюбом (а. с. 84, т. 5).
29 квітня 2009 року між ОСОБА_1 як продавцем, та ОСОБА_19
як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М. О. Під час укладення цього договору ОСОБА_1 підписана заява, згідно якої вона указувала, що майно, яке є предметом цього правочину не є предметом спільної сумісної власності, оскільки на час придбання вказаної у договорі нерухомості вона не знаходилась у шлюбі
та не проживала однією сім`єю з чоловіком (а. с. 224, 225, т. 2).
Згідно із інформацією із Державної прикордонної служби України
у 2006-2008 роках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перетинали державний кордон України і деякі дати в`їзду та виїзду цих осіб співпадають
(а. с. 107, 108, т. 1).
Відповідно до пояснень ОСОБА_2, він виявив бажання їздити разом із своєю дочкою ОСОБА_20 у закордонні подорожі, проте мати дитини - ОСОБА_1 відмовила йому у наданні дозволу на виїзд дитини
за кордон, обґрунтовуючи свою відмови тим, що у закордонні подорожі вона також має виїжджати разом із дитиною, на що він погодився. При виїзді
за кордон ОСОБА_2 завжди проживав у окремому від ОСОБА_1
та дочки ОСОБА_10 готельному номері.
Згідно довідки туристичного агентства " ІНФОРМАЦІЯ_4" від 30 вересня 2014 року
№ 45 з 2006 року ОСОБА_2 є постійним клієнтом цього агентства, бронював та особисто оплачував туристичне обслуговування для себе з окремим розміщенням у окремому номері та для ОСОБА_1 і дочки