ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/697/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ-ІН"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 (судді: Таран С. В. - головуючий, Будішевська Л. О., Поліщук В. В.) у справі
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ-ІН",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова" Міністерства охорони здоров`я України,
про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути майно
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства культури та інформаційної політики України і Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ-ІН" (далі - ТОВ "ДРАЙВ-ІН") і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ) про:
- визнання недійсним укладеного 26.12.2018 між відповідачами у справі договору купівлі-продажу об`єкта державної власності малої приватизації шляхом викупу щодо передачі у власність 49/100 частин нежитлової будівлі загальною площею 350 м2, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5;
- зобов`язання ТОВ "ДРАЙВ-ІН" повернути до державної власності на користь Міністерства охорони здоров`я України зазначене нерухоме майно, вартістю 8 799 000,00 грн.
1.2. Господарським судом першої інстанції згідно з ухвалою від 22.03.2021 прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/697/21.
Ухвалою суду від 24.05.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова" Міністерства охорони здоров`я України.
1.3. 13.07.20221 до Господарського суду Одеської області надійшла заява прокурора про зміну предмета позову та залучення співвідповідача від 07.07.2021 № 15/3/2-1313вих-21, в якій прокурор просив її прийняти та розглядати позовні вимоги з урахуванням змін, а саме:
- визнати незаконним і скасувати наказ РВ ФДМУ від 30.08.2018 № 1040 "Про включення до переліку об`єктів малої приватизації об`єкта державної власності -"49/100 частин нежитлової будівлі загальною площею 350 м2, розташованої за адресою: Французький бульвар, 85/5, м. Одеса", що орендується ТОВ "ДРАЙВ-ІН";
- визнати незаконним і скасувати підпункт 6 пункту 2 наказу Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) № 1196 від 18.09.2018 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році", яким розділ "Регіональне відділення по Одеській області" додатка 3 "Перелік окремого майна", затвердженого наказом ФДМУ № 447 від 27.03.2018, доповнено позицією: 49/100 частин нежитлової будівлі, загальною площею 350 м2 за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5;
- визнати незаконним і скасувати наказ РВ ФДМУ від 28.09.2018 № 1157 "Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності "49/100 частин нежитлової будівлі загальною площею 350 м2", розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5, який знаходиться на балансі орендаря - ТОВ "ДРАЙВ-ІН";
- визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта державної власності малої приватизації шляхом викупу від 26.12.2018, укладений між РВ ФДМУ та ТОВ "ДРАЙВ-ІН", щодо передачі у власність 49/100 частин нежитлової будівлі загальною площею 350 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5;
- зобов`язати ТОВ "ДРАЙВ-ІН" повернути до державної власності на користь Міністерства охорони здоров`я України нерухоме майно, а саме: 49/100 частин нежитлової будівлі загальною площею 350 м2, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5, вартістю 8 799 000,00 грн. Водночас у цій заяві прокурор просив залучити ФДМУ як співвідповідача у справі та передати справу № 916/697/21 на розгляд Господарського суду міста Києва.
1.4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.07.2021 (суддя Демешин О. А.) зазначену заяву прокурора було залишено без розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи за первісними позовними вимогами.
Суд першої інстанції з посиланням на положення частини 3 статті 46, статті 48 Господарського процесуального кодексу України виходив із того, що у наведеному випадку подана прокурором заява про зміну предмета позову за своєю правовою природою є новим позовом, який містить інші підстави та заявлений до іншого відповідача, проте подання таких заяв нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, як не передбачено і одночасної зміни предмета і підстав позову або доповнення позову новими вимогами з інших підстав.
1.5. Згідно з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.07.2021 у справі № 916/697/21 повернуто прокурору.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 Господарського процесуального кодексу України; ця ухвала, за висновком суду, направлена на вирішення окремого процесуального питання і вона не перешкоджає провадженню у справі, а отже, в силу приписів зазначеної норми не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
1.6. Постановою Верховного Суду від 26.07.2021 ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції зі стадії апеляційного провадження.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
2.1. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.07.2021 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що до закінчення підготовчого провадження у справі, прокурор подав заяву про зміну предмету позову від 07.07.2021 № 15/3/2-1313вих-21 (надійшла 13.07.2021 вх.№ 18701/21), якою позов доповнено новими позовними вимогами що визнання незаконними та скасування наказів РВ ФДМУ від 30.08.2018 № 1040 та від 28.09.2018 № 1157, а також наказу ФДМУ від 18.09.2018 № 1196, з посиланням на необхідність визнання незаконними та скасування актів індивідуальної дії, на підставі яких відбулась приватизація спірного нерухомого майна.
Суд дійшов висновку, що прокурор у наведеній заяві не змінював підстави позову, оскільки доповнені позовні вимоги також обґрунтовані зумовленою наявністю законодавчо встановленої заборони на відчуження та приватизацію об`єктів культурної спадщини, які включені до переліку пам`яток, що не можуть бути приватизовані, незаконністю вибуття з державної власності нерухомого майна тощо.
Отже, у заяві про зміну предмета позову прокурор фактично зазначив лише обставини, що зумовили подання такої заяви (зокрема, необхідність найбільш ефективного захисту прав та інтересів держави), однак при цьому не зазначив нових підстав на обґрунтування заявлених позовних вимог, тобто первісні підстави позову (як фактичні, так і юридичні) залишились незмінними, а тому суд дійшов висновку, що прокурор змінив виключно позовні вимоги, без коригування підстав позову, що свідчить про дотримання ним процесуального закону та безпідставність висновків місцевого суду.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2022, ТОВ "ДРАЙВ-ІН" у касаційній скарзі просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.07.2021 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом норм процесуального права, посилаючись на абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова не може вважатися законною, оскільки її мотивація та висновки свідчать про те, що у разі "зміни предмету позову" можна ігнорувати правила та порядок залучення співвідповідачів (процесуальної співучасті), передбачені статтями 47, 48 Господарського процесуального кодексу України, та правила об`єднання позовів, передбачені статтею 173 зазначеного Кодексу.
Заявник касаційної скарги зауважує, що в цьому випадку ФДМУ не є і не може бути співвідповідачем, и зазначений центральний орган виконавчої влади є саме новим відповідачем, за новою, доданою шляхом "зміни предмету" вимогою, зокрема щодо визнання незаконним наказу ФДМУ від 18.09.2018 № 1196.
ФДМУ не має жодного матеріально-правового зв`язку із вимогами до первісних відповідачів - ТОВ "ДРАЙВ-ІН" і РВ ФДМУ та не має спільних прав чи обов`язків із іншими відповідачами, оскільки приймаючі спірний наказ виконував не компетенцію власника (господарсько-правову), а адміністративно-правову компетенцію щодо затвердження переліку для органу управління в віданні якого перебуває відповідний об`єкт малої приватизації, а саме - РВ ФДМУ за дозволом балансоутримувача - Міністерства охорони здоров`я України.
Отже, у цьому випадку різні підстави виникнення прав та обов`язків, хоча й об`єднанні фактичними обставинами, однак відокремлені природою правовідносин і процесуальна співучасть ФДМУ щодо правочину, стороною у якому він не є, в порядку статей 46, 47 Господарського процесуального кодексу України є незаконною.
Заявник касаційної скарги зазначає, що єдиний механізм за яким за наявності підстав можливо б було розглядати первісні вимоги до первісних відповідачів разом із новою вимогою до ФДМУ (окремий позов за ознакою нової вимоги, суб`єктного складу та матеріально-правової природи спору) - це механізм об`єднання позовів, який визначений статтею 173 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до частини 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Заявник касаційної скарги вважає, що у цьому випадку до первісних вимог визначена виключна підсудність за місцем знаходження нерухомого майна відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, що ж до нових вимог та до нового відповідача - ФДМУ, то встановлена виключна підсудність згідно з частиною 5 статті 30 зазначеного Кодексу, а саме за місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Отже, на переконання скаржника, апеляційний суд здійснив об`єднання позовів, в обхід механізму статті 173 Господарського процесуального кодексу України під видом "зміни позовних вимог", порушивши правила та обмеження, встановлені цією нормою, що може призвести в майбутньому до колізій, які істотно ускладнять і уповільнять розгляд цієї справи по суті.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу, заперечуючи проти її задоволення, прокурор зазначає, що обмеження права на подачу прокурором заяви про зміну предмету позову та залучення співвідповідача у справі можуть призвести до неефективного захисту відповідних інтересів держави та недосягнення законної мети цього позову, яка полягає у поновленні порушеного майнового інтересу держави та поверненні до державної власності пам`ятки культурної спадщини. Прокурор вважає постанову суду апеляційної інстанції законною, а доводи касаційної скарги безпідставними та необґрунтованими.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022, зокрема відкрито провадження у справі № 916/697/21 за касаційною скаргою ТОВ "ДРАЙВ-ІН" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 916/697/21 у порядку письмового провадження та витребувано справу із Господарського суду Одеської області.
Справа надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.06.2022 у зв`язку із чим її розгляд здійснюється у розумні строки, визначені процесуальним законодавством.
4.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, а також заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити.
4.3. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
4.4. Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції від 26.01.2022, якою скасовано ухвалу Господарського процесуального кодексу України від 27.07.2021 про залишення без розгляду заяви прокурора про зміну предмета позову без розгляду.
4.5. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.