ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
справа №280/7910/20
адміністративне провадження № К/9901/31177/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року (судді: Юрко І.В.,Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
04 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач, УДМС України в Запорізькій області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07 серпня 2020 року про скасування оформлення набуття ним громадянства України.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 05 липня 2018 року керівництвом УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення про оформлення набуття позивачем громадянства України та позивачу видане тимчасове посвідчення громадянина України. 07 серпня 2020 року відповідач прийняв рішення про скасування оформлення набуття громадянства України. Оскаржуване рішення обґрунтоване тим, що позивач не дотримався положень частини четвертої статті 8 Закону України "Про громадянство України", і не припинив іноземне громадянство. Позивач таке рішення уважає протиправним, оскільки законодавство України передбачає, що якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення іноземного громадянства, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства. Декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав. Позивач зазначає, що незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства є, зокрема, випадки, коли вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України. Позивач зазначає, що у цьому випадку, відповідно до листів Генерального консульства Російської Федерації у м. Харкові від 13 серпня 2020 року №2793 та від 07 жовтня 2019 року №5494 повна вартість оформлення припинення громадянства Російської Федерації станом на 05 липня 2018 року - 4004,00 грн, що більш ніж вдвічі перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати станом на 05 липня 2018 року. Уважає, що у позивача існували незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. Зазначає, що позивач мав протягом 2 років з моменту набуття громадянства України, а саме до 05 липня 2020 року звернутись до Вознесенівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України у Запорізькій області для здачі тимчасового посвідчення громадянина України, з декларацією про відмову від іноземного громадянства та заявою про видачу довідки про реєстрацію особи громадянином України для подальшого оформлення паспорта громадянина України. Проте, 29 вересня 2019 року позивач вилетів на територію Республіки Кіпр, де з незалежних від нього причин, перебуває і наразі, через поширення коронавірусної хвороби та введення карантину. Тобто, починаючи з 12 березня 2020 року позивач не мав змоги повернутись на територію України. Також позивач посилається, що подача декларації входить до процедури надання адміністративної послуги видача довідки про реєстрацію особи громадянином України, а згідно з пп. 3 пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 17 березня 2020 року №530-ІХ з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Позивач зазначає, що для скасування рішення про оформлення набуття ним громадянства України не було законних підстав, оскільки у позивача існували незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а саме: вартість оформлення припинення громадянства Російської Федерації перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли позивач набув громадянство України, тому документом, що засвідчить відмову від громадянства Російської Федерації є декларація про відмову від іноземного громадянства та позивачем був пропущений строк для звернення до Вознесенівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України у Запорізькій області для отримання адміністративної послуги - видача довідки про реєстрацію особи громадянином України для документування особи з незалежних від нього причин, а саме: через різке поширення коронавірусної хвороби та введення карантину.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 07 серпня 2020 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вартість оформлення припинення громадянства Російської Федерації перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на ЧАС, коли позивач набув громадянство України, а відтак, відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України "Про громадянство України" вказана обставина є незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства, зокрема, є - вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України. Оскільки судом встановлено, що причина, з яких позивач не отримав документ про припинення іноземного громадянства не залежить від позивача, то, відповідно, позивач мав подати відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства до 05 липня 2020 року.
Крім того, суд зазначив, що позивач 29 вересня 2019 року вилетів на територію Республіки Кіпр та оголошення пандемії зумовило зупинення авіасполучення між країнами, позивач намагався вилетіти з Республіки Кіпр до України 05 червня 2020 року, 01 липня 2020 року, 03 липня 2020 року, проте рейси були скасовані. Таким чином, позивач, від причин, що він нього не залежали не міг прибути на територію України та надати відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції та указав на те, що ОСОБА_1 не був позбавлений і можливості здійснити процедуру виходу з громадянства Російської Федерації шляхом подання як клопотання (заяви) про припинення іноземного громадянства так і декларації про відмову від громадянства РФ до уповноваженого органу цієї держави чи до консульства РФ в Україні (поштою або через представника), чи до консульства РФ Республіки Кіпр (особисто). Апеляційний суд указав про пасивну поведінку ОСОБА_1 щодо виконання наданого ним 07 квітня 2018 року Управлінню ДМС у Запорізькій області зобов`язання припинити громадянство Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України (з 05 липня 2018 року), тому Управлінням ДМС в Запорізькій області рішення від 07 серпня 2020 року про скасування рішення від 05 липня 2018 року про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_1 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження позивач вказує на те, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 13 статті 1 та частини п`ятої статті 8 Закону України "Про громадянство України" в контексті того, які причини є незалежними від особи щодо неотримання документа про припинення іноземного громадянства.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач указує про необґрунтованість доводів позивача, зазначених у касаційній скарзі, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 червня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи громадянином Російської Федерації, звернувся 07 квітня 2018 року до Вознесенівського РВ у м.Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".
07 квітня 2018 року позивачем підписано зобов`язання припинити громадянство Російської Федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України та 07 квітня 2018 року позивач подав УДМС України в Запорізькій області заяву про надання адміністративної послуги щодо оформлення набуття громадянства України (а.с.47-48).
05 липня 2018 року відповідачем прийнято рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" та 05 липня 2018 року позивачу видана довідка №4231 про реєстрацію особи громадянином України (а.с.13).
12 квітня 2019 року позивач отримав тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1, видане УДМС України в Запорізькій області, терміном дії до 05 липня 2020 року (а.с.14-15).
У встановлений законодавством термін - до 05 липня 2020 року ОСОБА_1 не надано відповідачу підтверджуючих документів про існування незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства та не надано документа про припинення громадянства Російської Федерації.
07 серпня 2020 року УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення про скасування рішення від 05 липня 2018 року про оформлення набуття громадянства України за териториальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" громадянину ОСОБА_1, у зв`язку з тим, що вказаний громадянин не виконав поданого зобов`язання про припинення іноземного громадянства, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують.
Не погодившись із рішенням відповідача, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
Нормативне регулювання
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року № 2235-III (надалі - Закон №2235-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до визначень, які містить частина перша статті 1 Закону №2235-III, громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Згідно з положеннями статті 1 Закону №2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов`язаний припинити іноземне громадянство подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.
У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Положенням статті 6 Закону №2235-III закріплено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини першої вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Так, особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства (частина перша статті 8 Закону №2235-III).
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону № 2235-III іноземці, зазначені в частинах першій -третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
При цьому, зобов`язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина перша статті 1 Закону №2235-III).
Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №2235-III особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов`язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов`язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.
Так, декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (частина перша статті 1 Закону №2235-III).
Частиною першою статті 9 Закону №2235-III передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.