ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 120/1966/21-а
адміністративне провадження № К/990/3581/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: Сушка О.О. (доповідач), Залімського І.Г., Сторчака В.Ю.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди в сумі 666080 грн. і моральної шкоди в сумі 1000000 грн.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року позов залишено без розгляду.
3. Позивач оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року визнано неповажними причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року відмовлено.
5. Крім того, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року залишено без руху у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку та вказати інші підстави для його поновлення.
6. У межах строку, встановленого судом, апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. У поданій на виконання вимог даної ухвали заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення апелянт вказує підстави, які вже наводились у клопотанні про поновлення такого строку при подачі 15.11.2021 року апеляційної скарги до суду, які визнані апеляційним судом неповажними. Так, апелянт зазначив, що він помилково та передчасно звернувся до Верховного Суду з метою пришвидшення занадто затягнутого процесу розгляду справи. Також апелянт зазначив, що з 01.11.2021 по 12.11.2021 знаходився на стаціонарному лікуванні за електронним направленням сімейного лікаря від 28.10.2021.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року.
7.1. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що апелянтом до заяви не додано нових доказів підтвердження поважності причин пропуск строку апеляційного оскарження, крім тих, що вже надавались суду.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Позивач, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано норму матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №640/18290/19 (висновок про те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950року, яка ратифікована Законом України від 17липня 1997 року № 475/97. Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод), від 10 грудня 2020 року у справі №509/3882/16-а (висновок про те, що враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону), від 20 вересня 2018 року у справі №826/12737/17 (висновок про те, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень).
10.1. Крім того, скаржник зазначає, що залишення протизаконного рішення суду першої інстанції, прийнятого, незважаючи на обов`язковість виконання судових рішень, які мають силу закону шляхом перекручування фактів, неправильного застосування формальних підстав для відмови у апеляційному перегляді - дія несумісна з верховенством права. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним.
10.2. Скаржник зауважує, що у разі залишення висновків, які набудуть законну силу про неповажність такої причини як відновлення здоров`я, ще й в умовах стаціонару, ще й у іншій місцевості на відстані 60 км, ще й з урахуванням похилого віку з другою групою інвалідності, - логічно,- залишиться єдиною поважною причиною - смерть.
10.3. Позивач зазначає, що його касаційна скарга була подана на рішення Вінницького окружного адміністративного суду до закінчення строку на апеляційне оскарження ( на четвертий день з початку строку), а очікування рішення Верховного Суду є поняттям «законні очікування» (legitimate expectations) які слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.
10.4. Скаржник звертає увагу, що оскаржувне рішення є необґрунтованим та невмотивованим, обставини не з`ясовані, докази не досліджені, аргументи апеляційної скарги не оцінені. Крім того зазначає, що незважаючи на його клопотання, справа розглядалася за його відсутності. Суди попередніх інстанцій не з`ясували, не дослідили і не встановили фактичних обставин, за яких позивач своєчасно не реалізував своє право на звернення до суду з даним позовом, і не надали їм належної оцінки.
11. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
12. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
13. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
14. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
15. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
16. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
17. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
18. Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
19. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
20. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
21. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
22. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Оцінка Верховного Суду