1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

м. Київ

справа № 380/4171/20

адміністративне провадження № К/9901/20961/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року (головуючий суддя: Кедик М.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року (колегія суддів: Гінда О.М., Ніколін В.В., Пліш М.А.) у справі № 380/4171/20

за позовом ОСОБА_1

до Галицької митниці Держмитслужби, Львівської митниці ДФС

про визнання протиправним і скасування наказу про поновлення на роботі,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

29 травня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (а. с. 84 том 2), просив: визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Антоняка Романа від 30.04.2020 № 263-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС з 05.05.2020; стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактично відбулися зміни в організації виробництва та праці шляхом приєднання цієї установи до новоутвореної юридичної особи, Галицької митниці Держмитслужби. При цьому, попередження про наступне вивільнення від 27.03.2020 позивач не отримував, про отримання такого не розписувався, щодо наявності вакантної (рівнозначної) посади або іншої роботи його не повідомлено. Вважає, що при звільненні відповідачем-1 було порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Антоняка Романа від 30.04.2020 № 263-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС з 05.05.2020.

Стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 42744 (сорок дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 96 коп з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС та стягнення з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4230 грн (чотири тисячі двісті тридцять) гривень 00 коп з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що рішення відповідача про звільнення позивача прийнято без конкретизації причин та підстав, а лише містить формальний перелік пунктів передбачених ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", які по своїй юридичні природі є різними, а тому потребують чіткого правового визначення та диференціації, оскільки відсутність чіткої та однозначної причини звільнення призводить до порушення принципу "правової визначеності", адже загальні формулювання унеможливлюють чітке розуміння підставності звільнення. Щодо реорганізації Львівської митниці, як підстави звільнення позивача з посади згідно з доводами відповідачів, суд зазначив, що в результаті реорганізації Львівської митниці ДФС не відбулось скорочення штатної чисельності працівників, а навпаки штатний розпис новоствореного органу передбачав збільшення штатних одиниць. Суд вказав, що надання Законом можливості керівнику органу або суб`єкту призначення пропонувати будь-яку вакантну посаду державної служби у цьому органі (за наявності) кореспондує обов`язку суб`єкта владних повноважень використовувати це право обґрунтовано і мотивувати рішення про звільнення працівника з посади. Однак відповідачі ні в рішенні про звільнення його з посади, ні при розгляді цього публічно-правового спору не довели неможливості продовження позивачем державної служби у новоствореному органі, відповідачами не надано суду доказів невідповідності позивача займаній посаді чи недостатньої кваліфікації. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про протиправність звільнення позивача та, як наслідок, наявність підстав для його поновлення на посаді із виплатою суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

07 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування положень частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу», в редакції Закону України від 14.01.2020 року №440-IX, а також про наявність виняткових обставин, передбачених ч.5 ст.328 КАС України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики). Скаржник вказує, що гарантії позивача на переведення до новоствореного органу не застосовуються, адже визначаються нормами трудового законодавства. Відповідач наголошує, що вакантні посади за їх наявності позивачу не пропонувались у зв`язку з відсутністю такого обов`язку у суб`єкта призначення відповідно до норм Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Підставами для відкриття провадження є посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Ухвалою Суду від 29 червня 2022 року вказану адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 21.01.2014 № 60-о ОСОБА_1 призначено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Мостиська".

05.08.2017 ОСОБА_1 призначений на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець".

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.

Згідно з п.1 наказу ДФС України від 25.11.2019 № 30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС. Пунктом 2 цього наказу утворено комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС. Пунктом 4 визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

У подальшому, наказом ДФС України від 24.03.2020 № 14-рг "Про внесення змін до деяких наказів ДФС", внесено зміни до наказу від 25.11.2019 № 30-рг, замінивши слова "три місяці" словами "шість місяців" в пункті 4 цього наказу.

У Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.11.2019 внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної митної служби" від 04.12.2019 № 1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

З дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 14.11.2019 проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019.

Керівник Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС 21.12.2019 видав наказ № 666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким письмово попереджено про наступне вивільнення із займаних посад працівників Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-УШ "Про державну службу" згідно зі списком, у якому зазначений позивач.

Наказом Львівської митниці ДФС від 07.02.2020 № 03 скасовано наказ № 666 як такий, що не реалізований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов`язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, які не були вручені.

24.03.2020 на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 надіслано попередження про наступне вивільнення.

27.03.2020 на адресу фактичного проживання ОСОБА_1 надіслано попередження про наступне вивільнення з описом вкладення до цінного листа.

Наказом Львівської митниці ДФС від 30.04.2020 № 263-о ОСОБА_1 звільнений 04.05.2020 із посади державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, із змінами, пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Підставою прийняття спірного наказу зазначено попередження про наступне вивільнення від 27.03.2020.

Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом про звільнення, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та шостою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу". Пунктом 1 ст.1 цього Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про державну службу" цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Частинами першою - третьою статті 5 Закону № 889-VIIІ встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Згідно із статтею 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.


................
Перейти до повного тексту