ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/22169/21
адміністративне провадження № К/990/7394/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/22169/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава-Тайерс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава-Тайерс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: М. А. Бояринцева) від 20 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. Ю. Кучма, В. О. Аліменко, Н. В. Безименна) від 14 січня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Росава-Тайерс» (далі - ТОВ «Росава-Тайерс», позивач, скаржник або товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київський області, контролюючий/податковий орган), в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2021 року № 4989/0902 форми "С" про стягнення штрафу за зберігання пального без наявності ліцензії в сумі 500 000 грн. за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;
стягнути з ГУ ДПС у Київській області кошти в сумі 500 000 грн., сплачені позивачем згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2021 року № 4989/0902 форми "С".
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
3. 06 жовтня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року, залишено без розгляду.
5. 23 лютого 2022 року на адресу Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга, в якій позивач просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року клопотання позивача про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено, поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
7. 03 червня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірне рішення, яке рішенням Державної податкової служби України від 29 червня 2021 року № 14497/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2021 року № 4989/0902, а скаргу - без задоволення.
10. 02 липня 2021 року позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 29 червня 2021 року № 14497/6/99-00-06-03-02-06.
11. До суду з цим позовом товариство звернулося 06 серпня 2021 року.
12. У свою чергу, позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду з наданням пояснень та доказів на підтвердження поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду не подано.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Залишаючи позовну заяву у справі без розгляду, суди обох інстанцій, посилаючись на висновки судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, вказали на те, що пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
14. Оскільки рішенням Державної податкової служби України прийняла рішення 29 червня 2021 року № 14497/6/99-00-06-03-02-06 (отримане позивачем 02 липня 2021 року) залишено скаргу позивача без задоволення, а з позовом до суду позивач останній лише 06 серпня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду. При цьому, позивачем при зверненні з позовом до суду не було подано клопотання про поновлення строку, не наведено будь-яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому враховуючи приписи частини третьої статті 123 КАС України наявні підстави для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
15. Разом із тим, судом апеляційної інстанції відхилено твердження позивача про те, що ним отримано рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги 08 липня 2021 року, що підтверджується копією журналу вхідної кореспонденції та копією рішення про результати розгляду скарги з відбитком штампу вхідної кореспонденції та зазначено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінгу поштових відправлень (а.с. 149-150), рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги позивачем отримано 02 липня 2021 року. А тому, дана обставина позивачем не спростована жодними доказами.
16. У той же час, штамп вхідної кореспонденції не є доказом фактичного отримання листа, а фіксує лише факт його реєстрації, а не надходження (отримання).
17. Також скаржник вказував, що відкривши провадження у даній справі, суд визнав дотримання позивачем строку звернення до суду. Разом з тим, ураховуючи положення статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції було вчинено дії, які прямо передбачені КАС України.
18. Щодо прохання позивача надати оцінку тій обставині, що ним пропущений строк звернення до суду лишена три дні, колегія суду апеляційної інстанції вказала, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такої підстави для поновлення строку звернення до суду як невелика кількість пропущених днів, натомість вказано про можливість такого поновлення вразі наявності поважних причин.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. Одразу скаржник звертає увагу суду, що позивач заявляв про поновлення пропущеного строку, а саме 20 жовтня 2021 року, позивач, засобами поштової кореспонденції, рекомендованим листом з повідомленням про вручення подав до суду заперечення проти клопотання про залишення позовної без розгляду з клопотанням про поновлення пропущеного строку. Судом клопотання отримано 21 жовтня 2021 року (згідно трекінгу Укрпошти). Копія опису вкладення поштового відправлення, чеки про відправку та інформація з сайту Укрпошти додавалися до апеляційної скарги. Проте, підстави вказані скаржником у заяві, судом першої інстанції взагалі не оцінювалися, так само й суд апеляційної інстанції повністю проігнорував основні причини пропуску строку, вказані в клопотанні про поновлення строку звернення, дослідивши другорядні обставини та не вказав на порушення судом першої інстанції статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
21. Суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляційну скаргу, фактично переглянув оскаржувану ухвалу суду першої інстанції лише в частині висновку суду, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом в момент подання позовної заяви, не звернувши увагу на доводи позивача, які зазначені в клопотанні про поновлення строку, зокрема щодо коронавірусу
22. В межах даної справи, суд першої інстанції, виявивши, факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо надання позивачу можливості подати відповідну заяву із наведенням поважних причин такого пропуску, чим обмежив право позивача на судовий захист. Зазначений висновок щодо застосування статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, вказаний в постанові Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, справа № 140/1757/19.