ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа №640/6477/19
адміністративне провадження № К/9901/32085/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2020 (головуючий суддя: Добрянська Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 (головуючий суддя: Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.В., Чаку Є.В.) у справі №640/6477/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України в особі комісії з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ), ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (далів - ОСОБА_2 ) звернулася з позовом до Міністерства оборони України в особі комісії з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) викладене в пункті 3 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №19 від 15.02.2019;
зобов`язати відповідача призначити і виплатити дружині загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 , передбачену статтею 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата у рівних частках дружині ОСОБА_1 , сину ОСОБА_2 .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання судових рішень у цій справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28.06.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі є членами сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби у зоні проведення АТО військовослужбовця ОСОБА_3 .
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 позивачі звернулися через Черкаський ОВК до Міністерства оборони України із відповідними заявами та необхідними документами для прийняття відповідного рішення.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №19 від 15.02.2019 (пункт 3), відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги дружині - ОСОБА_1 , сину - ОСОБА_2 загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 . Відмова обґрунтована тим, що відповідно до положень статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. У цьому рішення зазначено, що ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння намагався роззброїти ОСОБА_4 в результаті чого загинув від пострілу.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка у власних інтересах та інтересах свого малолітнього сина звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що у належний спосіб реалізувала закріплене Законом №2011-XII за нею право на отримання одноразової грошові допомоги у зв`язку із смертю свого чоловіка, що настала під час проходження ним військової служби за контрактом, проте відповідач з посиланням на положення статті 16-4 цього Закону відмовив у призначенні та виплаті такої. Позивачка вважає безпідставними посилання відповідача на положення зазнаної норми, позаяк загибель ОСОБА_3 не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, а є наслідком злочину вчиненого проти нього іншим військовослужбовцем - ОСОБА_4 . За таких обставин позивачка вважає, що разом із малолітнім сином набула право на отримання ОГД.
Відповідач позов не визнав. Наголошує, що смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок виконання ним обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння, що відповідно до статті 16-4 Закону №2011-XII унеможливлює виплату членам його сім`ї спірної грошової допомоги. З цих підстав вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що поранення ОСОБА_3 , внаслідок якого він помер, не було наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп`яніння, а навпаки його смерть настала внаслідок вчинення злочину (вбивства) іншою особою військовослужбовцем ОСОБА_4 . Суди попередніх інстанцій констатували, що поранення та причина смерті ОСОБА_3 , пов`язане з проходженням військової служби.
Проаналізувавши положення статті 16-4 Закону №2011-XII суди дійшли висновку, що допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається зазначеною нормою права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Одночасно апеляційний суд констатував, що позивачі мають законні підстави для отримання гарантованої державою соціальної допомоги, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця, з урахуванням правових положень які регламентують порядок та розмір виплати вказаної допомоги станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (момент смерті ОСОБА_3 ).
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що вживання ОСОБА_3 під час виконання ним обов`язків військової служби алкоголю призвело до смерті останнього. Відповідно існує причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`янінням ОСОБА_3 та його смертю, що настала. На переконання скаржника саме провокативна поведінка загиблого, що мала місце в результаті вживання ним алкоголю, призвела до нещасного випадку у вигляді отримання вогнепального кульового поранення голови та шиї з ушкодженням правої сонної артерії, що спричинило смерть.
Також скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане із датою смерті військовослужбовця та відповідно визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент. Станом на момент смерті чоловіка позивачки (ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразова грошова допомога призначалася і виплачувалася у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Проте суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, присудили до виплати позивачам одноразову грошову допомогу з розрахунку 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, що не відповідає принципу правової визначеності.
Окрім наведених вище доводів, скаржник також посилається на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця мають усі члени його сім`ї, проте судами попередніх інстанцій рішення прийнято без врахування інтересів цих осіб.
Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому наполягає на законності та обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій. Додатково позивачка подала до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки вважає, що провадження у справі відкрито за відсутності на те законодавчо визначених підстав.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2232-XII) передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Підпунктом першим пункту 4 Порядку № 975 також передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Згідно із частиною дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком № 975.
Дослідивши витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 237 від 19.08.2017 суди попередніх інстанцій встановили, що причина смерті ОСОБА_3 поранення (гостра крововтрата внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення голови та шиї з ушкодженням правої сонної артерії) та причина смерті ОСОБА_3 , пов`язане з проходженням військової служби.
Згідно із інформацією, зазначеною у висновку судово-медичного експерта Маріїнського відділення СМЕ № 4 від 07.01.2017, смерть ОСОБА_3 перебуває у прямому причинному зв`язку з ушкодженнями і настала внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення голови та шиї з ушкодженням правої сонної артерії, уламковим переломом потиличної кістки праворуч, що ускладнилося гострою крововтратою, набряком легень і головного мозку.
Відповідно до відомостей, зазначених у довідці про причину смерті №4 від 03.01.2017, причиною смерті ОСОБА_3 стало вогнепальне кульове наскрізне поранення голови та шиї з ушкодженням правої сонної артерії.
В обвинувальному акті у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1,5,7 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст.15, ч.1,5,7 ч.2 ст.115, ч.3 ст.402 та ч.2 ст.15, ч.3 ст.408 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050690000005 від ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначено, що смерть ОСОБА_3 перебуває у прямому причинному зв`язку з ушкодженнями і настала внаслідок наскрізного вогнепального кульового поранення голови та шиї з ушкодженням правої сонної артерії.