ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 818/208/16
адміністративне провадження № К/9901/41787/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у складі колегії суддів: Соп`яненка О.В., Соколова В.М., Прилипчука О.А. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Старостіна В.В., Бегунца А.О., Рєзнікової С.С. у справі за позовом Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України, треті особи: Конотопська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області, Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та зобов`язання утриматись від вчинення дій,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У лютому 2016 року Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України (залученої до участі у справі протокольною ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2016), треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України в Сумській області, Конотопська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок позивача №37513000002434 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 1 520 442, 85 грн (сума субвенції без урахування штрафних санкцій та пені) відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015.
- зобов`язати Державну фіскальну службу України утриматись від накладення на позивача штрафних санкцій в розмірах, та порядку, передбаченому статтею 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за порушення термінів реєстрації (відсутність реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з липня 2015 року до часу зарахування коштів на рахунок позивача №37513000002434 у системі електронного адміністрування ПДВ.
На обґрунтування зазначених позовних вимог позивач послався на те, що у зв`язку з набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015, пункт 200-1.4 статті 200-1 ПК України доповнено підпунктом «в», що стало підставою для зарахування на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг сум субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України. Підприємством було отримано субвенцію у загальній сумі 1 628 649, 38 грн, з яких 108 206, 53 грн - на погашення штрафу та пені. Сума 1 520 442, 85 грн направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість, проте на сьогоднішній день вищевказані вимоги законодавства є невиконаними, оскільки вказана сума не була зарахована на електронний рахунок, що спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачам послуг з липня 2015 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування на рахунок Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та водопостачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають населенню такі послуги, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»; зобов`язано Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на №37513000002434 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 1 520 442,85 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків.
В задоволенні ж позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України утриматись від накладення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації (відсутність реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з липня 2015 року до часу зарахування коштів відмовлено за необґрунтованістю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що саме ДФС зобов`язана збільшити суму поповнення електронного рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, утім такий обов`язок ДФС України виконаний не був, оскільки отримані Підприємством бюджетні кошти у вигляді субвенції не знайшли свого відображення на електронному рахунку Підприємства в СЕА з ПДВ.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України утриматись від накладення на позивача штрафних санкцій в розмірах та порядку, передбаченому статтею 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації (відсутність реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з липня 2015 року до часу зарахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування ПДВ, суди зазначили, що позивачем не надано доказів вчинення ДФС України будь-яких дій з метою накладення стягнення або про інше порушення прав чи інтересів позивача.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Позивач є комунальним підприємством, що надає послуги з водопостачання та водовідведення за тарифами, встановленими органом місцевого самоврядування.
У 2015 році між позивачем, Головним управлінням Державної казначейської служби, Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Конотопської міської ради Сумської області, Управлінням житлово-комунального господарства Конотопської міської ради укладено договори про організацію взаєморозрахунків №7/375 від 11.08.2015, №21/375 від 04.12.2015 та №30/375 від 24.12.2015.
Відповідно до умов договорів позивач отримував за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам компенсацію різниці між тарифами та фактичною вартістю послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються за тарифами затвердженими та/або погодженими органами державної влади чи місцевого самоврядування. Отримані в такий спосіб кошти позивач зобов`язаний був перерахувати до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та пені) з податку на додану вартість.
За договорами підприємство отримало та перерахувало до спеціального фонду державного бюджету 31.08.2015 - 442 223,85 грн., 17.12.2015 - 986 425,53 грн. та 29.12.2015 - 200 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень. З них: 108 206,53 грн. - на погашення штрафних (фінансових) санкцій та пені, а решта - на погашення заборгованості з податку на додану вартість.
Позивач неодноразово звертався до Головного управління ДФС у Сумській області та Державної фіскальної служби України з запитами для з`ясування причин непроведення коштів через електронний рахунок на збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ.
На запити отримані відповіді із загальними роз`ясненнями процедури проведення розрахунків та зарахування коштів на рахунок позивача. Також повідомлено, що у випадку зарахування коштів Державною казначейською службою України на рахунок позивача, вони автоматично будуть враховані у збільшення реєстраційної суми.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016.
В обґрунтування вимог касаційної скарги ДФС України вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: без здійснення усіх процедур, передбачених Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569), поповнення електронного рахунку неможливе де-факто; листом від 25.01.2016 №02-15/2 ТОВ «Програміка», що є розробником програмного забезпечення ДФС України, підтвердило, що всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку. Тобто ДФС України були виконані щодо позивача вимоги передбачені пунктом 9 Порядку №569.
Інші учасники справи своїм правом на подання письмових заперечень (відзивів) та пояснень не скористались.
В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону №71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
За змістом пункту 200-1.1 статті 201-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 пункту 201-1.2 статті 201-1 ПК України визначено, що для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Згідно з вимогами пункту 200-1.4 статті 201-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.