ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа №826/6868/18
адміністративне провадження № К/990/2029/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 (головуючий суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А. Б.)
у справі №826/6868/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, Запорізького обласного військового комісаріату
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, Запорізького обласного військового комісаріату, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність МОУ щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності IІI групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі по тексту - Постанова №975) та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язати МОУ призначити позивачу одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІII групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови №975 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;
- визнати протиправною бездіяльність Запорізького ОВК щодо відсутності вимоги до МОУ щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настанням інвалідності ІII групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови №975 та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язати Запорізький ОВК надіслати до МОУ письмову вимогу щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності IІI групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови №975;
- допустити постанову до негайного виконання;
- зобов`язати надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом семи днів з дня отримання копії судового рішення.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною бездіяльність Запорізького обласного військового комісаріату щодо розгляду та скерування до Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги;
- зобов`язано Запорізький обласний військовий комісаріат направити документи із заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України для розгляду питання щодо призначення одноразової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності від поранення, контузії, захворювання, пов`язаних із участю в бойових діях на території інших держав;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. Міністерство оборони України із вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 08 жовтня 1984 року по 23 листопада 1986 року проходив службу у Збройних Силах України.
5. 23 травня 2016 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок виконання обов`язків військової служби; згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 563 від 11 лютого 2016 року) захворювання позивача пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
6. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0548405 від 23 травня 2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 23 травня 2016 року, причина інвалідності - захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Заявою від 07 лютого 2018 року позивач у зв`язку з відсутністю інформації щодо розгляду його документів Запорізьким ОВК, звернувся до МОУ про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №975.
8. Листом МОУ від 15 лютого 2018 року №248/3/6/473 позивача повідомлено про необхідність подання документів до Запорізького ОВК, який має підготувати пакет документів та надіслати його в Департамент фінансів МОУ.
9. 30 грудня 2017 року позивач звернувся до Запорізького ОВК з проханням направити до МОУ документи для призначення одноразової грошової допомоги.
10. Запорізьким ОВК у відзиві на позовну заяву зазначено, що причиною не направлення документів позивача до МОУ для виплати йому одноразової грошової допомоги є ненадання ним документу, що свідчить про причини та обставини поранення.
11. Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що військовий комісаріат, до якого, як було вказано вище, звертався позивач, повинен був підготувати висновок та направити подані позивачем документи до Міністерства оборони України. У разі відсутності деяких документів або наявності неточностей, військовий комісаріат мав зазначити про них у висновку, який направляється до Міністерства оборони України. Тобто, як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до розпорядника бюджетних коштів через військовий комісаріат у встановленому Законом порядку, а останній в порушення вимог Порядку № 975 не направляв міністерству його документи.
13. Окремо суди зазначили, що саме відповідач, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний доводити, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Міністерство оборони України у своїй касаційній скарзі зазначає, що позивачем не подано документів, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги. Посилається на позицію Верховного Суду у справі №822/220/18.
15. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
17. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
18. Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
19. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
20. Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
21. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
22. При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (Офіційний вісник України, 2008 року, № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 284 (Офіційний вісник України, 2007 року, № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 року, № 89, ст. 3255);