ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 320/704/19
провадження № К/9901/20742/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 (головуючий суддя Головенко О.Д.) та постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)
у справі № 320/704/19
за позовом ОСОБА_1
до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив:
- зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату компенсації втрати частини доходу з 01.01.2012 по дату фактичної виплати сум недоотриманого доходу за постановою Сквирського районного суду від 10.11.2017 у справі №376/2565/17;
- зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити виплату недоотриманих сум пенсії згідно довідки ВАТ «Сквира - Авто» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 12.03.2002 № 94, починаючи з 01.01.2012 по 15.06.2017, з урахуванням вже виплачених сум.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2019, яке залишене без змін постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Київською обласною державною адміністрацією 29.09.1999, вкладка № НОМЕР_2 .
5. Позивачу встановлено І групу інвалідності, про що підтверджується посвідчення № НОМЕР_3 серії Є від 08.02.2007 та витяг із акту огляду МСЕК серії КИО - І №148245 від 14.09.2001.
6. Відповідно до експертних висновків Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 1160 від 23.06.1999 та №781 від 26.06.2001 ОСОБА_1 встановлено діагноз: ХНМК ІІ ст., переважно в БББ з правосторонньою провідниковою недостатністю, вестибулярною дисфункцією, вираженим антено-неврологічним синдромом та інтелектуально-мністичним зниженням особистості на фоні атеросклерозу судин головного мозку та «М» анонімного Са епітеліального ґенезу в надключичні, пахвові лімфовузли зліва.
7. З трудової книжки серії НОМЕР_4 вбачається, що позивач з 16.10.1984 року по 06.09.1986 року працював на Сквирському автомобільному підприємстві 11033, правонаступником якого є ВАТ «Сквира-Авто», на посаді водія.
8. У період з 02.05.1986 по 04.05.1986 ОСОБА_1 був задіяний у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою від 15.02.2018 № 06-44-233, виданою Сквирською районною державною адміністрацією Київської області, актом Сквирського АТП-І3267 від 20.04.1991.
9. При цьому, рішенням Сквирського районного суду Київської області від 19.10.2001 у справі № 2-7000/2001 встановлено факт того, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 03.05.1986 по 04.05.1986 включно в м. Чорнобиль та в с. Новошепеличі Чорнобильського району Київської області, і тривалість робочого часу становила 35 год. в зоні відчуження, з яких 4 год. - у м. Чорнобиль, та 31 год. - в с. Новошепеличі, тривалість робочого часу щоденно становила 17 год. 30 хв. в зоні відчуження.
10. На підставі вказаного рішення суду, позивачу ВАТ «Сквира-Авто» видано довідку від 12.03.2002 № 94 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, згідно якої йому було нараховано та виплачено 244 крб. 18 коп.
11. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
12. Позивачу була призначена пенсія та протягом певного періоду здійснювалися нарахування та виплата такої пенсії з урахуванням довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 12.03.2002 № 94, проте у подальшому, розрахунок пенсії на підставі зазначеної довідки було припинено.
13. 12.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою від № 571 про проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 12.03.2002 № 94.
14. Листом від 30.06.2017 № 30/1-01 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 19.10.2001 у справі № 2-7000/2001 не містить зобов`язань щодо перерахунку пенсії, а тому підстави для обчислення пенсії за довідкою ВАТ «Сквира-Авто» від 12.03.2002 № 94 відсутні.
15. Вищезазначене рішення відповідача було оскаржено позивачем у Сквирському районному суді Київської області.
16. Постановою Сквирському районному суді Київської області від 10.11.2017 у справі №376/2565/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018, зобов`язано Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 12.03.2002 № 94 про заробітну плату в зоні відчуження в сумі 244,18 крб. відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 16.06.2017.
17. 22.11.2018 представник позивача повторно звернувся до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою №463 від 22.11.2018, у якій просив повідомити про причини припинення виплати пенсії та провести її перерахунок відповідно до довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 12.03.2002 № 94.
18. Листом від 04.12.2018 № 157/Щ-01 Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі наведеної вище довідки посилаючись на те, що перевіркою, проведеною територіальним органом Пенсійного фонду України, не підтверджено місце проведення позивачем робіт та кількість відпрацьованих ним годин в населених пунктах зони відчуження.
19. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вперше звернувся до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії лише 12.06.2017, то у відповідача відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не було підстав для здійснення такого перерахунку раніше.
21. Суд апеляційної інстанції окремо зазначив, що в матеріалах справи не міститься жодних первинних розрахункових документів про нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі, зазначеному у довідці від 12.03.2002 за № 94, оскільки вказана довідка видана на підставі рішення суду, а не на підставі первинних документів та з огляду на фактичну заробітну плату позивача, яка ним була отримана.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що його право на перерахунок пенсії вже встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили (справа № 376/2565/17), а в межах розгляду цієї справи він просить Пенсійний орган виплатити заборгованість, що утворилась за період з 01.01.2012 по 15.06.2017.
23. Окремо наголошує на наявність у нього права на виплату компенсації втрати частини доходу з 01.01.2012 по дату фактичної виплати сум недоотриманого доходу за постановою Сквирського районного суду від 10.11.2017 у справі №376/2565/17.
24. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Стверджує, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
25. У відповіді на відзив позивач наголошує, що з огляду на приписи статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 строк звернення до суду ним не пропущений.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
27. Як встановлено судами, постановою Сквирського районного суду Київської області від 10.11.2017 у справі №376/2565/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018, зобов`язано Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 12.03.2002 № 94 про заробітну плату в зоні відчуження в сумі 244,18 крб. відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 16.06.2017.
28. Отже, питання наявності/відсутності у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 12.03.2002 № 94, виданої ВАТ «Сквира-Авто», вже було предметом судового розгляду. Спірним у цій справі є лише період, щодо якого відповідач заперечує наявність у позивача права на перерахунок пенсії.
29. Суд апеляційної інстанції помилково вдався до оцінки наявності/відсутності у позивача права на перерахунок пенсії з огляду на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, що тих же правовідносин (саме права на врахування довідки при перерахунку пенсії).
30. Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
31. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
32. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.