Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 461/1190/21
провадження № 61-2956св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 21 травня 2021 року в складі судді Волоско І. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 21 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, не подав заяви про розгляд справи у його відсутності чи клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
24 березня 2022 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 21 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року у вказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що судами не було взято до уваги, що у поданих ним до суду клопотаннях про відкладення розгляду справи було чітко зазначено причину та мотиви перенесення розгляду справи, проте суд безпідставно не взяв їх до уваги, позбавивши цим його можливості подати докази, в результаті чого дійшов помилкового висновку про залишення його позову без розгляду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У червні 2022 року ОСОБА_2 подала до суду відзив та додаткові пояснення на касаційну скаргу, в яких просила її відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 15 березня 2021 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 20 квітня 2021 року.
Підготовче засідання відкладено на 13 год. 00 хв. 29 квітня 2021 року.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 29 квітня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду на 13 год. 00 хв. 06 травня 2021 року.
У судове засідання, призначене на 06 травня 2021 року, позивач не з`явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України карантинних заходів з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19 (а. с. 95).
Протокольною ухвалою Галицького районного суду міста Львова судове засідання відкладено на 13 год. 00 хв. 21 травня 2021 року.
В судове засідання, призначене на 21 травня 2021 року, позивач не з`явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 21 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).