Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 143/849/20
провадження № 61-1089св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Очеретнянська сільська рада Погребищенського району Вінницької області, Погребищенська районна державна адміністрація Вінницької області, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Копаничук С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області, Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай).
Позов мотивував тим, що з 05 травня 1998 року працював на посаді головного агронома в КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області (протокол від 10 травня 1998 року № 9).
14 вересня 1995 року КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області отримало державний акт на право колективної власності на землю серії ВН № 000015, про що в Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю було зроблено запис за № 19.
28 серпня 2000 року він звільнився із КСП ім. Шевченка с. Очеретня за власним бажанням (наказ від 30 серпня 2000 року № 35).
Після отримання господарством вказаного державного акта на право колективної власності на землю серії ВН № 000015 та на момент уточнення списків осіб, які були помилково пропущені, і які мають право на земельну частку (пай), він був членом КСП та працював в ньому.
Проте, при складанні списків осіб, які набули право на отримання земельної частки (паю) при розпаюванні земель, що знаходиться у постійному користуванні КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області, що є додатком до вказаного державного акта на право колективної власності на землю, його помилково не включили.
Загальні збори КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області 28 лютого 2000 року прийняли рішення виділити йому земельну ділянку (пай), як пропущеному помилково в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай) працівнику (протокол загальних зборів КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району Вінницької області від 28 лютого 2000 року № 1).
Вважав, що вже має право на земельну частку (пай), оскільки мав би бути включений до списку осіб, які набули право на отримання земельної частки (паю) при розпаюванні земель, що знаходиться у постійному користуванні КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області, що є додатком до вказаного державного акта на право колективної власності на землю, та звернувся за витягом із вказаного списку із своїм прізвищем до відділу Держгеокадастру у Погребищенському районі.
У відповіді відділу Держгеокадастру у Погребищенському районі від 13 грудня 2019 року за № 0-2-0.32-7/362-19 йому фактично відмовлено у виділенні в натурі даної земельної ділянки.
Сертифікат на право на земельну частку (пай) йому не видавався, так як технічна документація по паюванню земель, переданих в колективну власність колгоспу, містила в собі список членів КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області, які мають право на земельну частку (пай), в якому його не зазначено з невідомих причин.
Довідався про порушення його прав із вищенаведеного листа - відповіді на його звернення від 13 грудня 2019 року.
Вважає, що оскільки він внесений в додаткові списки осіб, як мають право на земельну частку пай на час одержання КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області державного акта на право колективної власності на землю, був членом даного КСП, то має право на земельний пай.
Просив суд визнати за ним право на земельну ділянку в розмірі 3,3269 га, розташовану на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Погребищенський районний суд Вінницької областірішенням від 16 жовтня 2020 року у позові відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не входить до числа громадян, які безумовно мали право на отримання земельної частки (паю) із земель резервного фонду, сформованого під час передачі земель у колективну власність КСП ім. Шевченка с. Очеретня.
Вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття у члени КСП ім. Шевченка с. Очеретня у зв`язку із зарахуванням його на посаду головного агронома в КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області на час видачі цьому КСП державного акта на право колективної власності на землю.
Заначив про недоведеність того, що на підставі рішення загальних зборів КСП ім. Шевченка с. Очеретня від 28 лютого 2000 року КСП зверталося із відповідним клопотанням до Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області та прийняття цим органом місцевого самоврядування рішення про виділення позивачу земельної частки (паю) із земель резервного фонду, створеного під час передачі земель у колективну власність КСП ім. Шевченка с. Очеретня.
Виходив з того, що наявність рішення загальних зборах КСП ім. Шевченка від 28 лютого 2000 року сама по собі не є самостійною, безумовною та достатньою підставою для висновку про те, що позивач набув право на земельну частку (пай) в установленому на час виникнення спірних правовідносин порядку.
На думку місцевого суду, позивач не довів, що його права порушені, не визнані чи оспорені іншими суб`єктами правовідносин і що обраний ним спосіб захисту є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
За таких обставин суд першої інстанції вважав, що позов не підлягає задоволенню також у зв`язку із обранням позивачем не ефективного способу захисту, що є самостійною та безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Вінницький апеляційний суд постановою від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2020 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт роботи позивача в КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області підтверджується копією трудової книжки та архівним витягом з протоколу № 1 загальних зборів КСП ім. Шевченка с. Очеретня, а отже позивач працював в якості члена КСП ім. Шевченка, а відтак, мав право на земельну частку (пай).
Проте, позивач не довів наявність поважних причин пропуску позовної давності та звернувся до суду зі спливом 20 років (з року виділення ОСОБА_1 земельної частки, як помилково пропущеному працюючому працівнику) з моменту, коли він набув право на земельну частку (пай), а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм статті 80 ЦК Української РСР у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 389/896/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивував тим, щоапеляційний суд, застосовуючи до спірних правовідносин позовну давність за ЦК Української РСР, не встановив початок перебігу позовної давності, помилково зазначивши, що про порушення свого права позивач повинен був дізнатися 28 лютого 2000 року, коли прийнято рішення виділити останньому земельну ділянку (пай), як пропущеному помилково в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай) працівнику.
Апеляційний суд дійшов передчасних висновків щодо застосування до спірних правовідносин статті 80 ЦК Української РСР.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу і просило залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Зазначило, що позивач за 20 років міг і повинен був дізнатись про можливе порушення свого права та претендувати на земельну частку (пай) з 2000 року.
Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є лише розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 05 травня 1998 року ОСОБА_1 працював на посаді головного агронома в КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області (протокол від 10 травня 1998 року № 9) ( а. с. 5).
14 вересня 1995 року КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області отримало державний акт на право колективної власності на землю серії ВН № 000015, про що в Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю вчинено запис за № 19. Позивач відсутній у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що додається до вказаного державного акта на право колективної власності на землю (а. с. 6-21).
28 серпня 2000 року ОСОБА_1 звільнився із КСП ім. Шевченка с. Очеретня за власним бажанням (наказ від 30 серпня 2000 року № 35) ( а. с. 5).
Відповідно до архівної виписки від 02 березня 2004 року № 79 з протоколу № 1 загальних зборів КСП ім. Шевченка с. Очеретня, Погребищенського району, Вінницької області щодо початку реорганізації КСП від 28 лютого 2000 року на момент розпаювання земельні ділянки розділено на 600 чоловік, в тому числі на пенсіонерів.
Помилково пропустили 15 чоловік працюючих, в тому числі ОСОБА_1 , для цих працівників мали виділити земельні ділянки з резервного фонду.
За інформацією від 20 грудня 2019 року № 398 Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за запитом ОСОБА_1 на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області вільні землі запасу та резерву сільської ради відсутні.
Відповідно до повідомлення від 19 лютого 2020 року № 0-2-0.32-2/362-20 Відділу у Погребищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації від 17 травня 2004 року № 208 «Про затвердження уточнених розрахунків вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах по колишньому КСП ім. Шевченка с. Очеретня Погребищенського району Вінницької області» середній розмір земельної частки (паю) по даному господарству становить 3,3269 умовних кадастрових гектарів вартістю 12 093,17 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.