Постанова
Іменем України
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 748/912/20
провадження № 61-13335св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , Національна поліція України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Губар В. С., Скрипки А. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що позивач з 07 листопада 2015 року перебуває на службі в Національній поліції України. З 28 жовтня 2019 року займає посаду начальника 4-го відділу УСР в Чернігівській області ДСР Національної поліції України. Згідно своїх посадових обов`язків займається боротьбою з організованими групами з ознаками корупції. Діючих дисциплінарних стягнень не має.
04 березня 2020 року від ОСОБА_2 через Урядовий портал Кабінету Міністрів України - https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/zvernennya-gromadyan надійшло звернення, в змісті якого в тому числі було зазначено: «що начальник відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_8 зловживає службовим положенням та творить перешкоди в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 та те, що ОСОБА_1 має пряму причетність в приховуванні та знищенні доказів протиправних дій».
Позивач вказує, що поширена інформація в даному зверненні є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, в тому числі формує думку, що він тісно пов`язаний з корупційною діяльністю та вчиняє кримінально карні діяння, що безповоротно заплямувало честь, гідність та ділову репутацію позивача в очах осіб, яким ця інформація була поширена.
Позивач взагалі не знайомий та ніколи не зустрічався з відповідачем. До того ж, до його посадових обов`язків не входить прийняття рішень щодо приватизації житла, тому, як наслідок, він не міг чинити будь-яких перешкод ОСОБА_2 , про що викладено у зверненні від 04 березня 2020 року.
Після надходження звернення щодо позивача було проведено службове розслідування, за результатами якого було встановлено, що факти, викладені в зверненні відповідача, не відповідають дійсності.
На думку позивача, викладена у зверненні інформація не є оціночним судженням, оскільки поширена у формі подачі фактів та первинним джерелом її поширення є сам відповідач. До того ж, звернення містить факт підозри позивача у вчиненні злочинів та зазначені в ньому твердження не є оцінкою дій позивача, а є викладенням конкретних відомостей.
Внаслідок такого звернення позивач пережив та переживає душевні страждання, оскільки для нього, як поліцейського, який має тривалий стаж роботи, є начальником відділу та до цього був прикладом для своїх підлеглих та колег по службі, безпідставне звинувачення у вчиненні злочину стало підставою для постійного нервового напруження та стресу, отже діями відповідача принижена не тільки його честь, гідність та ділова репутація, а й завдано моральної шкоди.
Позивач просив:
визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права на повагу до його гідності, честі та ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 на Урядовому порталі Кабінету Міністрів України у зверненні від 04 березня 2020 року, реєстраційний номер АР-10345668 про те, що: «Начальник відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_1 зловживає службовим положенням та творить перешкоди в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 та те, що ОСОБА_1 має пряму причетність в приховуванні та знищенні доказів протиправних дій»;
зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше одного місяця від дати набрання рішення у даній справі законної сили, спростувати вищевказану інформацію шляхом направлення письмового звернення на ім`я начальника УСР в Чернігівській області ДСР Національної поліції України (14001, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 70), наступного змісту: «04 березня 2020 року через урядовий портал Кабінету Міністрів України мною, ОСОБА_2 , було направлено звернення, реєстраційний номер АР-10345668, в якому в т. ч. було зазначено, що: начальник відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_1 зловживає службовим положенням та творить перешкоди в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 та те, що ОСОБА_1 має пряму причетність в приховуванні та знищенні доказів протиправних дій. Вищевказана інформація щодо начальника відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_1 , яка була мною викладена у цьому зверненні, є недостовірною, неправдивою та такою, що не відповідає дійсності»;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, у розмірі 150 000 грн.
У серпні 2020 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , Національної поліції України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_2 та його родину позбавлено конституційного права на житло, а також належного права безперешкодно користуватись своїм майном і права володіння ним. За доводами позивача за зустрічним позовом, було зроблено припущення та судження, що саме родина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з іншими, ще не встановленими особами, могли вплинути на необґрунтованість відповіді по зверненню, що розглядалося Чернігівською ОДА.
З метою захисту від можливих посягань з боку інших осіб та з метою реалізації конституційного права на звернення до державних органів, а не лише з метою поширення інформації, ОСОБА_2 було вирішено в незаборонений спосіб звернутися до Національної поліції з письмовою заявою щодо відсторонення суб`єкта владних повноважень ОСОБА_1 , який, на думку ОСОБА_2 , міг впливати на затягування вирішення питання приватизації житлового фонду. За доводами позивача за зустрічним позовом, він весь час відчував та відчуває душевні страждання, яких зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього та членів сім`ї, втратив нормальні життєві зв`язки, менше спілкується з оточуючими та відчуває стан депресії, з яким весь час бореться та докладає додаткових зусиль для організації свого життя.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_2 просив припинити дії відповідачів, які порушують його право на складання та подання заяв про захист його прав до органів Національної поліції України,
стягнути солідарно з відповідачів відшкодування моральної (немайнової) шкоди у розмірі 140 000,00 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 на Урядовому порталі Кабінету Міністрів України у зверненні від 04 березня 2020 року, реєстраційний номер АР-10345668 про те, що: «Начальник відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_1 зловживає службовим положенням та творить перешкоди в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 та те що, ОСОБА_1 має пряму причетність в приховуванні та знищенні доказів протиправних дій».
Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніше одного місяця від дати набрання рішення у даній справі законної сили, спростувати вищевказану інформацію шляхом направлення письмового звернення на ім`я начальника УСР в Чернігівській області ДСР Національної поліції України (14001, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 70), наступного змісту:
«04 березня 2020 року через урядовий портал Кабінету Міністрів України мною, ОСОБА_2 , було направлено звернення, реєстраційний номер АР-10345668, в якому в т. ч. було зазначено, що: начальник відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_1 зловживає службовим положенням та творить перешкоди в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 та те що, ОСОБА_1 має пряму причетність в приховуванні та знищенні доказів протиправних дій. Вищевказана інформація щодо начальника відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_1 , яка була мною викладена у цьому зверненні, є недостовірною, неправдивою та такою, що не відповідає дійсності».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію у розмірі 20 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 942,80 грн у відшкодування сплаченого судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги,суд першої інстанції зробив висновок, що інформація, наведена у спірному зверненні, подана саме у формі фактичних тверджень (даних). Про характер поширеної відносно позивача інформації як фактичних даних, а не оціночних суджень, свідчать стверджувальні вислови, застосовані відповідачем, які вказують на вчинення позивачем тих чи інших протиправних дій (дифамаційні обвинувачення), не пов`язаних з його професійною діяльністю. Дані вислови можна перевірити на предмет відповідності їх дійсності, а тому вони не можуть вважатись оціночними судженнями. Суд першої інстанції погодився з тим, що опубліковані про позивача відомості не ґрунтуючись на жодних фактичних даних, є образливими та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Таким чином, судом встановлено безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між поширенням відповідачами недостовірної інформації та приниженням честі, гідності та ділової репутації позивача.Виходячи із засад розумності та справедливості суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 20 000 грн. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що завдання ОСОБА_2 моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідачів за зустрічним позовом не знайшли свого підтвердження, не надано доказів наявності моральної шкоди, наявності причинного зв`язку між можливою шкодою і протиправним діянням позивача, не було доведено того, що внаслідок його дій він поніс втрати немайнового характеру.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2021 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 .
Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Змінено підстави відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 5 675,40 грн за апеляційний розгляд справи.
Надаючи оцінку наявному в матеріалах справи зверненню ОСОБА_2 від 04 березня 2020 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що з огляду на використання заявником у зверненні фрази «на мою думку» ним викладено не фактичні дані, а власні погляди, суб`єктивна думка щодо можливої причетності ОСОБА_1 в приховуванні та знищенні доказів протиправних дій. При цьому суб`єктивну думку не висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача за первісним позовом. Тобто ОСОБА_2 , скориставшись своїм конституційним правом, подав до органу державної влади звернення щодо діяльності посадових і службових осіб, в якому вимагав відсторонити від виконання обов`язків громадян, які, на його думку, зловживають службовим положенням. Таким чином, викладена у зверненні ОСОБА_2 від 04 березня 2020 року інформація, яка є вираженням його суб`єктивної думки, є оціночним судженням і не може бути визнана недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , у зв`язку з чим є необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що опубліковані про позивача відомості, не ґрунтуючись на жодних фактичних даних, є образливими та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, у задоволенні яких судом апеляційної інстанції відмовлено, то відповідно відсутні підстави і для відшкодування позивачеві за первісним позовом моральної шкоди.Оскільки суд апеляційної інстанції зробив висновок про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2021 року втрачає силу. Змінюючи підстави відмови у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції виходив із необґрунтованості зустрічних позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника 2021 року ОСОБА_3 , у якій просить скасувати повністю постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року і залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, оскільки суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, не застосував норми матеріального права, які застосовуються у подібних правовідносинах та ухвалив рішення, яке суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 02 вересня 2020 року у справі № 235/4145/18-ц (провадження № 61-7567св19), від 12 березня 2020 року № 579/978/18 (провадження № 61-22919св19), від 20 травня 2019 року № 591/7099/16-ц (провадження № 61-34159св 18) та в частині розподілу судових витрат від 21 березня 2018 року у справі № 2-3901/08-ц (провадження № 61-2127св18). До того судом порушено норми процесуального права. Одними із основних питань, які підлягають вирішенню у цій категорії справ є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. У зверненні ОСОБА_2 від 04 березня 2020 року міститься інформація про наступні факти, а саме: про зловживання ОСОБА_1 службовим положенням; про створення ним перешкоди в приватизації житла; про його пряму причетність до приховування та знищення доказів. Виходячи з того, що зазначені вище факти можливо довести чи спростувати, ОСОБА_1 вважає, що він повністю довів факт поширення про нього негативної інформації, яка не є оціночним судженням. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що використання ОСОБА_2 у зверненні від 04 березня 2020 року фрази «на мою думку», ним викладено не фактичні обставини, а власні погляди, спростовується змістом самого звернення. Так, в даному зверненні, окрім використання ОСОБА_2 фрази «на мою думку», в т. ч. містяться стверджувальні вислови («має пряму причетність»), які були застосовані ним та вказують на вчинення ОСОБА_1 тих чи інших протиправних дій (дифамаційні обвинувачення). ОСОБА_2 не доведено достовірність поширеної інформації, в той час як ОСОБА_1 надано підтвердження розповсюдження неправдивої інформації. Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_1 було притягнуто до кримінальної відповідальності, йому інкримінується вчинення будь-яких злочинів, оголошено підозру, пред`явлено обвинувачення, оголошено вирок, тощо. Діями ОСОБА_2 принижена не тільки честь, гідність та ділова репутація ОСОБА_1 , а й завдано моральну шкоду. Суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій та відповідно до Закону України «Про судовий збір» відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та стягнення судового збору, в іншій частині неоскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_7 , у якому просить залишити в силі постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року, закрити касаційне провадження, стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8 000,00 грн.
Відзив мотивований тим, що в касаційній скарзі викладено абсолютно викривлений, спотворений, невідповідний текст дійсно складеного звернення від 04 березня 2020 року за № АР-10345668, який позивач вже раніше виклав в позовній заяві. Цей текст відрізняється від тексту звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів. ОСОБА_1 ігноруються фактичні обставини справи і наводяться висновки щодо застосування норми права не у подібних правовідносинах. Скаржник також ігнорує ту обставину, що ОСОБА_2 ніколи не розповсюджував інформацію у формі суб`єктивної думки, а використав своє конституційне право на звернення до правоохоронних органів за захистом своїх інтересів (статті 40, 55 Конституції України).Відсутність фактичних даних для висловлення стверджувальних висловів підтверджується саме тим, що ОСОБА_2 саме і звернувся до правоохоронних органів з метою перевірки викладених ним в заяві зауважень і просив Національну поліцію України провести в межах повноважень перевірку та збір певних даних.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 748/912/20, витребувано справу з суду першої інстанції.
У жовтні 2021 року матеріали цивільної справи № 748/912/20 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження - суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 235/4145/18-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 579/978/18, від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 2-3901/08-ц.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 займає посаду начальника відділу УСР в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що підтверджується копією посвідчення.
04 березня 2020 року ОСОБА_2 на сайті Урядового порталу за адресою в мережі Інтернет https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/zvernennya-gromadyan подав електронне звернення (реєстраційний номер АР-10345668) наступного змісту (зокрема): «Переконливо вимагаю відсторонити від виконання обов`язків громадян, які на мою думку зловживають службовим положенням та творять перешкоди в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 в якому проживає моя родина. ОСОБА_1 (на мою думку має пряму причетність в приховуванні та знищенні доказів протиправних дій) Чернігівська область, Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України, начальник відділу. ОСОБА_8 (на мою думку підозрювана у створенні конфлікту, батько - учасник та свідок конфлікту) Чернігівська область, Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації, Головний спеціаліст відділу економічного моніторингу та тарифної політики управління економічного моніторингу, тарифної політики, благоустрою та житлового господарства...».
За вказаним зверненням було проведено службове розслідування.
Згідно з висновком службового розслідування від 14 квітня 2020 року за зверненням ОСОБА_2 від 04 березня 2020 року фактів причетності начальника 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 до перешкоджань у приватизації житла, що за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає родина ОСОБА_2 та інших дій, про які вказує автор, не встановлено. Отже, відомості щодо можливих неправомірних, як на думку автора, дій начальника 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 , викладені у зверненні ОСОБА_2 від 04 березня 2020, не знайшли свого підтвердження.
З матеріалів справи вбачається наявність спору щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2012 року у задоволенні позовної заяви Чернігівського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією охорони прав на сорти рослин Чернігівської області до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про виселення з жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення та зняття з реєстраційного обліку відмовлено. Зустрічну позовну заяву задоволено частково; визнано ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , яка діє від свого імені та неповнолітніх дітей ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , такими, що мають право на користування житлом - будинком АДРЕСА_1 .
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 21 лютого 2012 року скасовано рішення Чернігівського районного суду від 16 січня 2012 року в частині визнання за ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , права користування житловим будинком АДРЕСА_1 , відмовлено їм в цій частині позову, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
01 червня 2018 року ОСОБА_2 звернувся на Урядову гарячу лінію щодо порушення його права на приватизацію. У ході розгляду указаного звернення Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області встановлено, що службові особи ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» навмисно затягують процес підготовки документів щодо передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 у комунальну власність органу місцевого самоврядування в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району, що унеможливлює подальшу приватизацію даного будинку.
Також ОСОБА_2 у грудні 2018 року звертався на Урядову гарячу лінію щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», Міністерства аграрної політики та продовольства України при вирішенні питання передачі житлового будинку до комунальної власності.
У січні 2020 року ОСОБА_2 звертався на Урядову гарячу лінію з питання щодо прийняття на баланс будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на що йому Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації надано відповідь за № А-7/01-09 від 27 січня 2020 року за підписом директора В. Кривенка, виконавець Н. Граб, про те, що передача в комунальну власність вказаного будинку може відбутися за згодою балансоутримувача відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).