Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 159/3636/19
провадження № 61-12342св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2020 року у складі судді Шокот С. Т. та постанову Волинського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та його поділ.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що 13 липня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2016 року. У період шлюбу позивачі прийняли рішення побудувати будинок. З цією метою у 2008 році за кошти ОСОБА_1 придбано земельну ділянку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , однак за домовленістю між подружжям таку земельну ділянку оформлено на праві власності на матір ОСОБА_5 - ОСОБА_4 . Того ж року зведено фундамент майбутнього будинку і надалі протягом 5 років спільною працею на цій земельній ділянці побудовано житловий будинок, господарські будівлі та споруди, а також придбано будівельні матеріали та обладнання для облаштування опалення, підлоги та інших внутрішніх робіт.
У 2009 році ОСОБА_1 придбав на потреби будівництва мікроавтобус марки «Фольксваген LT-5».
Зазначали, що будівництво спірного домоволодіння проводилося спільною працею усіх членів сім`ї - учасників справи, однак повністю за рахунок коштів позивача ОСОБА_1 та його батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За рахунок власних коштів вони також здійснювали оплату праці будівельників, тоді як відповідач ОСОБА_4 на час будівництва не мала власних коштів, отримувала державну допомогу як малозабезпечена особа, мала борги з оплати за житлово-комунальні послуги, а тому не могла побудувати житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Між сторонами існувала домовленість про те, що після завершення будівництва спірного домоволодіння право власності на земельну ділянку та зведене на ній нерухоме майно буде перереєстровано на ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_5 .
У січні 2014 року між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_8 виник конфлікт, унаслідок якого шлюбні відносини між ними припинено. При вирішенні питання про поділ набутого подружжям майна, ОСОБА_5 пообіцяла повернути грошові кошти, витрачені на будівництво спірного домоволодіння, однак обіцянку не виконала.
Посилаючись на наведене, позивачі просили:
- визнати житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, а також земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- припинити право власності на них ОСОБА_4 , здійснити поділ нерухомого майна шляхом визнання права власності: за ОСОБА_1 - на 5/10 часток домоволодіння та земельної ділянки; за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - право власності на 1/10 частку за кожним зазначеного домоволодіння та земельної ділянки;
-припинити право спільної сумісної власності на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2020 року, залишеного без змін постановою Волинського апеляційного суду від 06 травня 2021 року, у задоволені позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені згідно з ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2019 року.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що позивачами не доведено, що сторони у справі були членами однієї сім`ї, як і не надано доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка придбана, а спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами збудовано за спільні кошти і спільною працею учасників справи, договір про спільне будівництво сторонами спірного домоволодіння не укладався, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 368 ЦК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2020 року і постанову Волинського апеляційного суду від 06 травня 2021 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України)та витребувано матеріали справи.
Касаційна скарга заявника у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного - провадження, обґрунтована посиланням на те, що:
- суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази на підтвердження того, що будівництво спірного домоволодіння здійснювалося його працею та за спільні грошові кошти членів сім`ї, зокрема: акт від 12 жовтня 2011 року № 17/11, згідно з яким він є замовником монтажу охоронної системи у будинку АДРЕСА_1 ; договір від 08 листопада 2012 року № 2-7474, укладений між ОСОБА_4 та ПТМ «Ковельтепло», у якому суб'єктами користування комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , зазначений він та його дружина ОСОБА_5 ; декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - житлового будинку та господарських споруд у с. Вербка Ковельського району Волинської області, зареєстрованій у ДАБІ у Волинській області 31 січня 2015 року;
- суди не надали належної оцінки поясненням свідків, які підтвердили, що саме він шукав будівельників для виконання робіт з будівництва спірного домоволодіння, наймав їх на роботу та розрахувався з ними, в тому числі за рахунок коштів, які перераховувала йому матір ОСОБА_3
- висновки судів про те, що він, як член сім'ї, не міг брати участі в будівництві спірного домоволодіння після 2013 року, оскільки на той час фактично припинив подружні відносини із ОСОБА_5 , ґрунтуються на недопустимих доказах. Зокрема апеляційний суд помилково взяв до уваги як преюдиційні, обставини встановлені заочним рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2016 року, згідно з яким його визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 , оскільки він не брав участі у розгляді зазначеної справі, а тому має право спростувати зазначені обставини в загальному порядку. Зазначав, що у 2013 році його відносини з дружиною дійсно погіршилися, але вони продовжували проживати разом, до того ж, станом на 2013 рік готовність спірного житлового будинку становила вже 54 проценти;
- суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення ринкової (дійсної) вартості спірного нерухомого майна та земельної ділянки.
У жовтні 2021 року від ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вони зазначали, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, суди повно встановили обставини справи, надали належну оцінку наявним у справі доказам, правильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини, а тому наведені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції у листопаді 2021 року.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що з 13 липня 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2016 року.
На підставі договору купівлі-продажу від 15 травня 2007 року, ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0583 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
28 листопада 2007 року Дубівська сільська рада Ковельського району Волинської області надала дозвіл ОСОБА_4 на будівництво будинку, зобов`язала її замовити в архітектурному бюро Ковельського району та отримати будівельний паспорт на будівництво житлового будинку.
18 серпня 2008 року архітектурним бюро Ковельського району на ім`я ОСОБА_4 виготовлено проект забудови земельної ділянки.
14 листопада 2008 рокуІнспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Завадській І. І. надано дозвіл на виконання будівельних робіт - будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 18 березня 2014 року, підтверджено відомості про об`єкт нерухомого майна, а саме незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , готовністю 54 відсотки.