Постанова
Іменем України
27 червня 2022 року
м. Київ
справа № 447/75/19
провадження № 61-3834св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком
за касаційною скаргою ОСОБА_3 як представника ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року у складі судді Павліва В. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2022 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позову
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути їй перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 .
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_4 зазначала, що сторони з 27 червня 1979 року до 23 березня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі. У будинок АДРЕСА_1 , який належав матері відповідача, а тепер належить йому, позивач була вселена як член сім`ї відповідача в установленому законом порядку та зареєстрована в ньому з 11 березня 1980 року, без укладення будь-яких угод щодо порядку користування цим будинком. Спірний будинок є місцем її постійного проживання, адже іншого житла вона не має.
Як під час шлюбу, так і після його розірвання вона систематично здійснює тимчасові поїздки на територію Республіки Польща на роботу.
В кінці березня 2018 відповідач змінив замки на вхідних дверях спірного будинку та воротах до будинку, чим обмежив її доступ до житла. 05 квітня 2018 року відповідач зібрав її особисті речі та перевіз з будинку до квартири їх дочки.
Ураховуючи, що відповідач чинить позивачу перешкоди в користуванні спірним житлом, ОСОБА_4 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 27 липня 2021 року позов задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 була вселена до спірного будинку як дружина відповідача, безперервно користувалася цим житлом протягом тридцяти років, у неї немає будь-якого інше житла, як на праві власності, так і на праві користування. Припинення ОСОБА_1 сімейних відносин з відповідачем як власником спірного будинку, не позбавляє її права на користування цим будинком, однак перешкоди які чинить відповідач позбавляють її можливості вільного доступу до будинку.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Львівський апеляційний суд постановою від 15 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку доказам, на які сторони посилалися на обґрунтування своїх вимог і заперечень, не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які були б обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 22 квітня 2022 року, ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гивель В. П. просять скасуватирішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 липня 2021 року і постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідач є одноособовим власником спірного будинку, що підтверджував і представник позивача у суді першої інстанції. Позивач не є членом сім`ї ОСОБА_2 , адже шлюб між ними розірвано 23 березня 2015 року. ОСОБА_2 не надавав згоди на проживання позивача у своєму будинку, її було зареєстровано в будинку попереднім його власником, а саме мамою відповідача.
Вирішуючи спір, суди не взяли до уваги вагомі факти, на які посилався відповідач, а саме на те, що він у спірному будинку проживає зі своєю законною дружиною та їхніми спільними дітьми. Позивач не проживає у будинку з моменту розірвання шлюбу, оскільки регулярно здійснює робочі поїздки до Республіки Польща, а коли приїздить в Україну, проживає у квартирі АДРЕСА_2 .
Неврахування наведених обставин унеможливило забезпечення балансу інтересів сторін спору.
Крім того, при розгляді справи суд взяв до уваги довідку про склад сім`ї від 02 квітня 2018 року № 165, яка не відповідає вимогам частини п`ятої статті 95 ЦПК України, оскільки позивач не підтвердила відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Також цей доказ не було представлено в оригіналі суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 червня 2022року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 червня 1979 року виконавчий комітет Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області зареєстрував шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , який розірвано 23 березня 2015 року рішенням Миколаївського районного суду Львівської області.
11 березня 1980 року ОСОБА_1 зареєструвала місце свого проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 , матері відповідача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тепер - відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Згідно з довідкою про склад сім`ї від 02 квітня 2018 року № 165 у спірному будинку зареєстровані: ОСОБА_2 , колишня дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_6 , зять ОСОБА_7 та онуки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
З акта обстеження фактичного проживання осіб, зареєстрованих у спірному будинку від 02 квітня 2018 року № 164 встановлено, що станом на 02 квітня 2018 року на вхідних воротах до житлового будинку встановлено замок. Колишній чоловік, ОСОБА_2 , не допускає ОСОБА_1 до будинку, ключів не дає, фактично доступу до будинку вона не має.