Постанова
Іменем України
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 522/16617/18
провадження № 61-20394св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Одеська міська рада, департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Жилстройсервіс-2",,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради та Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2019 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеської міської ради, департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Жилстройсервіс-2" (далі - ТОВ "Жилстройсервіс-2") про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому на праві власності належить автомобіль марки BMW X6, номерний знак НОМЕР_1, керуючи яким 17 грудня 2017 року вночі о 23.55 у м. Одеса по Французькому бульвару, він потрапив у ДТП, яка сталась внаслідок незабезпечення безпечних умов дорожнього руху.
Враховуючи наведене, з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав позову, просив суд стягнути солідарно з відповідачів 1 570 376,46 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Одеської міської ради, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди у розмірі 1 570 376,46 грн.
Стягнуто солідарно з Одеської міської ради, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 10 270,00 грн.
У частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Жилстройсервис-2" та Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради відмовлено.
Враховуючи те, що завдані позивачу збитки були заподіяні внаслідок спільної бездіяльності органів місцевого самоврядування, які не виконали покладених на них завдань, визначених Законами України "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги", суди дійшли висновку, що зазначені особи повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем. При цьому, оскільки відповідачі - органи місцевого самоврядування допустили протизаконну бездіяльність, внаслідок якої сталась ДТП, судами враховано положення статті 1173 ЦК України щодо покладення на них відповідальності за спричинену шкоду незалежно від їх вини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.
У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської міської ради.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою Одеської міської ради.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційних скаргах департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Одеська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської радимотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували, що причиною ДТП й, відповідно, завданих збитків, є наявність сторонніх предметів на дорозі, які встановлено незаконно саме ТОВ "Жилстройсервіс-2", в порушення погодженої відповідачами у справі та органами національної поліції схеми організації дорожнього руху з певними елементами та дорожніми знаками.
При цьому суди, задовольняючи позовні вимоги, посилались на положення статті 1173 ЦК України, оскільки встановили факт протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування при реалізації ним своїх повноважень та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням/неналежним виконанням своїх повноважень та завданими збитками. Проте, суди не дослідили належним чином характер дій ТОВ "Жилстройсервіс-2", не встановили факт його протиправної діяльності та причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями та завданими збитками й, відповідно, не застосували статтю 1166 ЦК України.
Заявник вказує, що ним було погоджено схему, на якій зображено відповідні дорожні знаки, що забезпечують необхідну безпеку дорожнього руху, та не погоджував схему із встановленням бетонних півсфер.
При цьому апеляційним судом не надано належної оцінки поданому доказу, а саме листу від 10 травня 2018 року № 306, який підтверджує, що бетонні півсфери було встановлено саме ТОВ "Жилстройсервіс-2".
Крім того, заявник зазначає, що бетонні півсфери не є технічними засобами регулювання дорожнього руху, він не мав відповідних повноважень як на погодження їх встановлення, так і на їх демонтаж.
Також вказує, що департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради не виконує жодних робіт із встановлення будь-яких засобів організації дорожнього руху, оскільки не має відповідних повноважень та матеріально-технічної бази.
Посилається на те, що до участі у розгляді справи мали бути залучені інші особи, які, на думку заявника, мають виступати відповідачами у вказаній справі, а саме: Національна поліція України або структурні підрозділи, комунальне підприємство "Міські дороги". Суди не врахували, що з листа від 21 грудня 2017 року № 1201 вбачається, що балансоутримувачем вулично-дорожньої мережі м. Одеса є комунальне підприємство "Міські дороги".
Підставою касаційного оскарження департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради зазначає необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі № 373/1281/16-ц, провадження № 14-128цс18 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга Одеської міської ради мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосували нерелевантну практику Великої Палати Верховного Суду.
Судами не враховано, що завдана позивачу шкода не є об`єктивним наслідком поведінки Одеської міської ради, що спричинило необґрунтоване покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди.
Також судами попередніх інстанцій проігноровано необхідність встановлення всіх елементів зобов`язання з відшкодування шкоди, у тому числі наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ТОВ "Жилстройсервіс-2" стосовно розташування бетонної напівсфери, які стали наслідком завдання шкоди позивачу.
При цьому суди під час прийняття оскаржуваних судових рішень не встановили спільність, єдність та взаємопов`язаність дій Одеської міської ради та департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради як відповідачів, неправильно застосували норми матеріального права щодо покладення на останніх солідарного обов`язку з відшкодування шкоди.
Заявник наголошує на тому, що суди не встановили наявність всіх елементів складу деліктного зобов`язання щодо Одеської міської ради та проігнорували передбачений чинним законодавством обов`язок позивача довести, що протиправні дії, якими завдано шкоди, вчинено саме особою, до якої пред`явлено позов.
При цьому судами неправильно визначено обсяг повноважень виконавчих органів Одеської міської ради у спірних правовідносинах. Не враховано, що Одеська міська рада є колегіальним органом місцевого самоврядування, який складається з 64 депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Одеська міська рада не є виконавчим органом, натомість створила окремі виконавчі органи для реалізації ними повноважень у певних сферах.
Таким чином, вказує, що Одеська міська рада є неналежним відповідачем у вказаній справі.
Крім того, судами під час розгляду справи не було визначено, хто саме встановив бетонні напівсфери, натомість департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради надано лист від 10 травня 2018 року № 306, з якого вбачається, що ТОВ "Жилстройсервіс-2" встановило бетонні напівсфери.
Підставою касаційного оскарження зазначає неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 916/978/19, від 10 червня 2019 року у справі № 591/5118/14-ц, провадження № 61-8586св19, від 08 квітня 2020 року у справі № 607/16993/18-ц, провадження № 61-1343св20, від 30 червня 2021 року у справі № 910/3140/19, від 27 лютого 2019 року у справі № 755/2545/15-ц, провадження № 61-47866св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності належить автомобіль BMW X6, номерний знак НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Центром 5142 (т 1, а. с. 12, 13).
17 грудня 2017 року вночі приблизно о 23 год. 55 хв., рухаючись по вул. Французький бульвар у м. Одесі на своєму автомобілі, ОСОБА_1 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, наїхавши на бетонні півсфери для розділювання руху, які були розташовані на проїжджій частині.
Відповідно до схеми ДТП (т. 1, а. с. 17) дорожня обстановка на момент дорожньо-транспортної пригоди була наступною: темна пора доби, мокре дорожнє покриття, горизонтальна розмітка проїжджої частини відсутня, зовнішнє освітлення проїжджої частини та тротуару відсутнє, відсутні знаки регулювання дорожнього руху.
Згідно зі звітом № 180117 від 25 січня 2018 року про оцінку шкоди розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля BMW X6, номерний знак НОМЕР_1, складає 1 553 971,96 грн (т. 1, а. с. 56-92).
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2018 року (т. 1, а. с. 72) скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 року (т. 1., а. с.71), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та було закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею124 КУпАП.
Згідно з висновком експертного дослідження № 2-А від 05 лютого 2018 року, здійсненого Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром щодо визначення швидкості руху автомобіля BMW X6, номерний знак НОМЕР_1, в момент ДТП, що сталась 17 грудня 2017 року, експертним шляхом не надається можливим (т. 1, а. с. 51).
Відповідно до схеми встановлення роздільників дорожніх потоків та дорожніх знаків 3.34 по Французькому бульвару в районі будинку № 54, поданої на погодження ТОВ "Житлобудсервис-2" (т. 1, а. с. 26), вона погоджена департаментом транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради та управлінням превентивної діяльності ГУ НП в Одеській Області.
З вищевказаної схеми також вбачається, що по вул. Французький бульвар у м. Одесі навпроти дому № 54 ТОВ "Жилстройсервис-2" має намір встановити розділювач дорожніх потоків та дорожні знаки 3.34. (на схемі розділювач позначений як окремі точки, розташовані послідовно посередині проїжджої частини Французького бульвару).
З наявного у матеріалах справи листа Управління патрульної Поліції в Одеській області департаменту патрульної поліції від 26 січня 2018 року № 18а/у/31/13/01-18 вбачається, що ТОВ "Жилстройсервис-2" чи інша організація до управління не зверталась з метою отримання дозволів на установку бетонних блоків за адресою, вказаною у запиті, та в управлінні відсутня інформація про погодження схеми організації дорожнього руху та встановлення бетонних блоків за вказаною адресою, управління даної схеми не погоджувало (т. 1, а. с. 28-29).
З листа № 01-16/2095/18 від 11 січня 2018 року департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вбачається, що ним була погоджена схема встановлення роздільних дорожніх потоків та дорожніх знаків 3.34 по Французькому бульвару в районі будинку № 54 за зверненням ТОВ "Жилстройсервис-2". При цьому видачу дозволів на проведення робіт по їх встановленню не здійснював (т. 1, а. с. 25).
Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради в листі № 01-41/582 від 14 березня 2018 року зазначив, що департаментом розглядалась заява ТОВ "Жилстройсервис" від 24 липня 2017 року № Т1-83524-ю/л, що надійшла з центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради, відносно погодження схеми № 144 встановлення розподільників дорожніх потоків на проїжджій частині навпроти будівлі № 54 к.3. При розгляді даної заяви співробітники департаменту керувались статтею 27 ЗУ "Про дорожній рух" в частині розгляду наданої схеми, котра була погоджена управлінням превентивної діяльності ГУ НП в Одеській області, а також Державним Стандартом України ДСТУ 2735-94. В наданих документах ініціатором ніде не вказані розподілювачі, виконані у вигляді бетонних напівсфер, які не передбачені Правилами дорожнього руху, у зв`язку з чим департаментом погоджувалась схема № 144 встановлення дорожніх огороджень (розподілювач потоків автотранспорту) у відповідності з вимогами ДСТУ 2735-94. Заява про погодження схеми облаштування бетонних напівсфер навпроти будинку № 54/3 до департаменту не надходила та схема не погоджувалась. Даних про осіб, які встановили бетонні напівсфери на проїжджій частині Французького бульвару в місці, передбаченому для облаштування розділювачів дорожніх потоків автотранспорту, в департаменті відсутні (т. 1, а. с. 31).
У листі управління превентивної діяльності ГУ НП в Одеській області № 3/1-2001 вх від 21 липня 2017 року зазначено про те, що за наслідками розгляду заяви ТОВ "Жилстройсервис-2" відносно погодження схеми встановлення роздільників дорожніх потоків і дорожніх знаків 3.34 "Зупинку заборонено" та 4.7 "Об`їзд перешкоди з правого боку" по АДРЕСА_1 та повідомлено, що надана схема узгоджується за умов виконання ДСТУ 4100-2014 "знаки дорожні" та 2587-2010 "Розмітка Дорожня".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.