ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 5020-1129/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 (головуючий Пономаренко Є.Ю., судді: Кропивна Л.В. і Барсук М.А.), прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 27.10.2021
за скаргою державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН"
на дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ)
про визнання дій протиправними та зобов`язання вжити заходи з відновлення виконавчого провадження
у справі № 5020-1129/2012
за позовом державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (далі - Завод)
до державного підприємства "Севастопольське авіаційне підприємство" (далі - Підприємство)
про стягнення 864 000,00 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Завод звернувся до господарського суду міста Києва із скаргою на дії Відділу про визнання дій протиправними та зобов`язання вжити заходи з відновлення виконавчого провадження.
Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем Відділу протиправно відмовлено Заводу у відновленні виконавчого провадження № 39811409 з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 09.11.2012 № 5020-1129/2012, з підстав відсутності дубліката виконавчого документа, оскільки державний виконавець мав всі права на вжиття заходів з самостійного отримання дубліката виконавчого документу, а їх невжиття суперечить вимогам законодавства.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2021 скаргу Заводу на дії Відділу задоволено. Визнано протиправними дії в.о. заступника начальника управління - начальника Відділу Білого Олександра Петровича щодо відмови у вжитті заходів з відновлення виконавчого провадження №39811409, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території у місті Севастополі та зобов`язано Відділ вжити заходи з відновлення виконавчого провадження № 39811409, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території у місті Севастополі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки державний виконавець Відділу не був позбавлений можливості вжити заходів з відновлення виконавчого провадження № 39811409 на підставі заяви скаржника від 01.09.2021 № 2678 про відновлення виконавчого провадження та роз`яснень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, викладених у листі від 30.07.2021 №58573/62665-33-21/20.4.2
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 ухвалу господарського суду міста Києва від 27.10.2021 про задоволення скарги Заводу на дії в.о. заступника начальника управління - начальника Відділу скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено Заводу у задоволенні скарги на дії в.о. заступника начальника управління - начальника Відділу.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована відсутністю підстав для визнання протиправними дій державного виконавця щодо відмови у вжитті заходів з відновлення виконавчого провадження.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Завод звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: Закону України ?Про виконавче провадження?; Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022, а ухвалу господарського суду міста Києва від 27.10.2021 залишити в силі.
Від Підприємства та Відділу відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Завод звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Підприємства про стягнення 864 000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2012 у справі № 5020-1129/2012 позовні вимоги задоволено повністю.
На виконання вказаного рішення суду видано наказ від 09.11.2012 № 5020-1129/2012.
Постановою відділу ПВР УДВС ГУЮ у місті Севастополі від 16.09.2013 відкрито виконавче провадження № 39811409 з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя 09.11.2012 № 5020-1129/2012.
Після визнання території Автономної Республіки Крим тимчасово окупованою Заводом здійснено запит до автоматизованої системи виконавчого провадження, з якої неможливо визначити в якому відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 39811409.
З метою визначення органу виконавчої служби, в якому перебуває виконавче провадження № 39811409, Завод звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з листом від 12.07.2021 № 2103.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 30.07.2021 № 58573/62665-33-21/20.4.2 повідомив Завод, що діяльність територіальних органів державної виконавчої служби на тимчасово окупованих територіях є об`єктивно неможливою, а документи на паперових носіях залишились перебувати на таких територіях.
Крім того Заводу повідомлено, що розділом XV Інструкції, зокрема, передбачено, що за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягає, у тому числі, виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території. Також Заводу, з метою відновлення виконавчого провадження № 39811409, рекомендовано звернутися до Відділу, оскільки виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою здійснюється саме таким органом виконавчої служби.
Завод звернувся до Відділу із заявою від 01.09.2021 № 2678 про відновлення виконавчого провадження № 39811409 та додав до вказаної заяви, зокрема, копію листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.07.2021 № 58573/62665-33-21/20.4.2 та копію наказу господарського суду міста Севастополя 09.11.2012 № 5020-1129/2012.
Листом Відділу від 13.09.2021 №21752/12.3-18 Заводу відмовлено у відновленні виконавчого провадження № 39811409 з підстав відсутності дубліката наказу господарського суду міста Севастополя від 09.11.2012 № 5020-1129/2012.
Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу Заводу на дії Відділу вказував на те, що Завод, на виконання роз`яснень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконав необхідні дії зазначені у вказаному роз`ясненні у вигляді звернення до Відділу із заявою про відновлення виконавчого провадження № 39811409 та долучив до такої заяви копії документів (у тому числі наказу суду), що збереглися у Заводу.
З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, заначивши, що відповідно до частини першої статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".
Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція.
Згідно з пунктом 1 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягає, зокрема виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.
Абзацом другим пункту 2 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" передбачено, що до заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.
Відповідно до пункту 3 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.
Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв`язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.
З наведених положень апеляційний суд дійшов висновку, що виконавче провадження може бути відновлено лише за наявності дублікату виконавчого документа.
При цьому абзац другий пункту 3 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" містить виключення з наведеного, тобто можливість відновлення виконавчого провадження без дублікату наказу за заявою боржника, який має намір виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень.
В усіх інших випадках виконавче провадження має відновлюватися лише за наявності саме дубліката виконавчого документа, а не просто його копії.
Також апеляційним судом зазначено, що умови викладені у пункті 2 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" про те, що до заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, враховуючи наявність інших окремих положень щодо дублікату, свідчить про те, що пункт 2 стосується не дублікатів виконавчих документів.
З наведеного слідує, що втрачене виконавче провадження не може бути відновлено лише за копією виконавчого документа.
Отже, доводи суду першої інстанції про те, що Завод, на виконання роз`яснень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконав необхідні дії зазначені у вказаному роз`ясненні у вигляді звернення до Відділу із заявою про відновлення виконавчого провадження № 39811409 та долучив до такої заяви копії документів (у тому числі наказ суду), що збереглися у Завода були визнані апеляційним судом як необґрунтовані.
Крім того апеляційним судом зазначено, що роз`яснення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, викладені у листі від 30.07.2021 № 58573/62665-33-21/20.4.2, не містять висновків стосовно того, що виконавче провадження може бути відновлено за наявності лише копії виконавчого документу.
Так, у вказаному листі міститься лише наведення положень пунктів 2 та 3 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" без зазначення про можливість відновлення виконавчого провадження за заявою стягувача за відсутності дублікату виконавчого документу та за умови надання лише його копії.