ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/574/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "Надія"
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "Надія"
про стягнення 1 092 648,87 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "Надія"
до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
про скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення,
(У судовому засіданні в режимі відеоконференції взяла участь представниця Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - Піх А. Б.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. У березні 2020 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "Надія" (далі - ТОВ СТО "Надія") 1 092 648,87 грн вартості необлікованої електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позивачем технічної перевірки електроустановок відповідача виявлені порушення товариством п. 5.5.5.6, 2.3.4, 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (далі - ПРРЕЕ), про що складено акт від 05.04.2019 № 00001313, затверджено розрахунок необлікованої електричної енергії у розмірі 476100 кВт год. на суму 1 092 648,87 грн, нараховану за період з 05.04.2016 по 04.04.2019.
Несплата відповідачем вказаної суми стала підставою для звернення ПАТ "Запоріжжяобленерго" з позовом.
1.2. 31.03.2021 ТОВ СТО "Надія" звернулося з зустрічним позовом про скасування рішення комісії з розгляду актів про виявлення порушення ПРРЕЕ від 02.05.19, оформлене протоколом № 2, щодо нарахування ТОВ СТО "Надія" заборгованості за необліковану електричну енергію у вказаній вище сумі.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що товариство не було належним чином повідомлено про час проведення засідання комісії по розгляду акта. Акт, в порушення ПРРЕЕ, не був розглянутий протягом 60 календарних днів від дня його складення, засідання комісії проведено без участі представника споживача, у зв`язку з чим його слід визнати недійсним. В акті про порушення наявні суттєві протиріччя. Крім того, у цьому випадку, період нарахування не може перевищувати 6 місяців. Позивачем за первісним позовом не було проведено експертизи, обов`язковість якої встановлена ПРРЕЕ.
1.3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2021 у справі № 908/574/20 (суддя Корсун В. Л.) первісний позов ПАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено. У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СТО Надія відмовлено.
1.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 908/574/20 (Білецька Л. М. - головуючий суддя, судді Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.) рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2021 скасовано. У задоволенні позову ПАТ "Запоріжжяобленерго" відмовлено. Зустрічний позов ТОВ СТО "Надія" задоволено. Рішення комісії з розгляду актів про виявлення порушення ПРРЕЕ від 02.05.2019, документоване протоколом №2 щодо нарахування заборгованості за необліковану електричну енергію в сумі 1 092 648,87 грн скасовано.
1.5. 28.12.2021 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ СТО "Надія" про стягнення судових витрат (документ сформовано в системі "Електронний суд" 27.12.2021), в якому заявник просив стягнути з ПАТ "Запоріжжяобленерго": судові витрати у справі за подання зустрічного позову 2 102,00 грн (судовий збір); судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 про призначення експертизи 2 102,00 грн; за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2021 у цій справі 27 737,00 грн; понесені заявником витрати на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій 60 900,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій ТОВ СТО "Надія" надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.07.2020, серія АЕ №1022333; акт вартості наданої правничої допомоги за Договором від 12.03.2020; договір від 12.03.2020 №14 про надання правничої допомоги.
18.01.2022 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відмову в задоволенні вимог про відшкодування судових витрат ТОВ СТО "Надія", що мотивовано недотриманням скаржником положень ч. 8 ст. 129 ГПК України, що регулюють порядок подання доказів понесених витрат професійної правничої допомоги до суду після ухвалення рішення у справі. Також звертав увагу на неспівмірність та необґрунтованість заявлених до стягнення витрат.
1.6. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 908/574/20 у задоволенні ТОВ СТО "Надія" про стягнення судових витрат у справі № 908/574/20 відмовлено.
Додаткова постанова аргументована тим, що ТОВ СТО "Надія" не дотримано положень ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме матеріали справи не містять доказів звернення відповідача за первісним позовом до судів першої та апеляційної інстанцій із заявами про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи. Заяви про відшкодування судових витрат, зробленої до закінчення судових дебатів (судове засідання 22.12.2021) відповідачем за первісним позовом також зроблено не було. Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для здійснення перевірки наданих ТОВ СТО "Надія" доказів та надання їм оцінки, з огляду на встановлений факт недотримання відповідачем за первісним позовом вищевказаних положень ГПК України, що визначають процедуру звернення до суду з вимогою відшкодування судових витрат, зокрема, витрат професійної правничої допомоги. Інших обставин для розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом даної справи, апеляційним господарським судом не встановлено.
3. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. ТОВ СТО "Надія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 908/574/20 та направити справу на новий розгляд заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Підставою касаційного оскарження є порушенням судом положень статей 124 та 129 ГПК України.
4.2. Скаржник стверджує, що він як позивач за зустрічним позовом повідомляв суд першої інстанції про попередній розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести і вказане відображене у пункті 5.1 зустрічного позову. Заявник вважає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду стосовно того, чи повинен позивач за зустрічним позовом подавати у відзиві на первісний позов, або іншій процесуальній заяві саме по первісному позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом первісного позову у випадку коли такий розрахунок викладений у зустрічному позові. На думку суду апеляційної інстанції, в цьому випадку процесуальні дії скаржника в якості позивача за зустрічним позовом не надають йому процесуальних прав як відповідачу за первісним позовом.
4.3. Заявник стверджує, що відмова у відшкодуванні витрат судом апеляційної інстанції не відповідає критерію розумності. Не можна вважати "розумним" надання вирішального значення факту не подання доказів витрат суду першої інстанції у випадку, коли такі докази могли бути поданні після оголошення рішення, а цей суд ухвалив таке рішення повністю на користь іншої сторони, що є підставою для відмови у відшкодуванні. Висновок Верховного Суду щодо вказаних обставин також відсутній.
4.4. Суд апеляційної інстанції також посилається на те, що відповідач за первісним позовом не звертався до суду апеляційної інстанції із заявою про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи саме на стадії апеляційного оскарження. Відсутній правовий висновок стосовно того, чи повинна сторона провадження у першій заяві по суті спору подавати "попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не тільки на стадії першої інстанції, а також на наступних можливих стадіях провадження: апеляційної, касаційної, перегляд за нововиявленими обставинами, на стадії виконання судового рішення.
4.5. На думку суду, скаржник в якості відповідача за первісним позовом "до закінчення судових дебатів у справі на стадії апеляційного оскарження не зробив про це відповідну заяву". Цей висновок не відповідає матеріалам справи, а саме тексту апеляційної скарги в якій вказано: "Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю СТО "Надія" судові витрати на сплату судового збору за подання зустрічного позову, скаргу на ухвалу про призначення експертизи та цієї скарги. Прийняти до уваги, що докази судових витрат на правову допомогу будуть подані після оголошення рішення за цією скаргою".
Відсутній висновок Верховного Суду стосовно того, чи повинен позивач за зустрічним позовом на стадії апеляційного оскарження робити подібну заяву саме як відповідач за первісним позовом, у випадку коли така заява зроблена ним в якості апелянта.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.