1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 906/708/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

представників учасників справи:

позивача - Клюца С.О., Корень О.М.,

відповідача - Сіра А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле"

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - Шніт А.В.)

від 31.05.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Бучинська Г.Б., судді - Розізнана І.В., Філіпова Т.Л.)

від 24.09.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод"

за участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Кларк"

про стягнення 369 111,06 доларів США

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2020 року ТОВ "Евервелле" (PLC EVERWELLE), юридична особа за законодавством Естонії (надалі - Кредитор), звернулося з позовом до ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" (надалі - Завод), в якому просить задовольнити за рахунок майна Заводу вимоги за фінансовою аграрною розпискою від 27.06.2019, номер реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 2089, яка видана ТОВ "Агросвіт-Житомир", що змінило своє найменування на ТОВ "Юніон Кларк" (надалі - Боржник), шляхом стягнення суми в доларах США, еквівалентної 9875345,29 грн за офіційним обмінним курсом НБУ на дату проголошення рішення по справі, що на день складення позову за офіційним обмінним курсом НБУ становить 369 111,06 доларів США, з них:

- суму в доларах США, еквівалентну 5 446 717,79 грн, що на день складення позову за офіційним обмінним курсом НБУ становить 203 582,13 доларів США - безумовного зобов`язання боржника за фінансовою аграрною розпискою;

- суму в доларах США, еквівалентну 1 780 162,50 грн, що на день складення позову за офіційним обмінним курсом НБУ становить 66 537,18 доларів США - штрафу за невиконання зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою у розмірі 15 % від суми оціночної вартості (пункт 21 аграрної розписки);

- суму в доларах США, еквівалентну 544 671,77 грн, що на день складення позову за офіційним обмінним курсом НБУ становить 20 358,21 доларів США - додатковий штраф за прострочення виконання зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою більше ніж на 7 днів (абзац 5 пункту 21 аграрної розписки);

- суму в доларах США, еквівалентну 1 086 674,64 грн, що на день складення позову за офіційним обмінним курсом НБУ становить 40 616,67 доларів США - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 284 календарні дні прострочення з 20.08.2019 по 04.06.2020 (абзац 4 пункту 21 аграрної розписки);

- суму в доларах США, еквівалентну 1 017 118,59 грн, що на день складення позову за офіційним обмінним курсом НБУ становить 38 016,87 доларів США - відсотків в сумі 24 % річних за 284 календарні дні прострочення з 20.08.2019 по 04.06.2020 (абзац 5 пункту 21 аграрної розписки).

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Боржником за аграрною розпискою, що видана в забезпечення зобов`язання за контрактом на поставку сільськогосподарської продукції № 18/16/2019 від 18.06.2019, безумовного зобов`язання щодо сплати грошової суми у встановлений строк та відчуження зерна рапсу (ріпаку), що є предметом застави, третій особі - Заводу, що відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України надає Кредитору право задовольнити свої вимоги до Боржника за рахунок майна третьої особи.

Фактичні обставини справи, установлені судами

3. 27 червня 2019 року між Кредитором та Боржником підписано фінансову аграрну розписку, що посвідчена приватним нотаріусом та зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок.

4. Аграрна розписка видається Боржником в забезпечення виконання ним зобов`язань за контрактом на поставку сільськогосподарської продукції №18/16/2019 від 18 червня 2019 року та встановлює забезпечене заставою безумовне зобов`язання боржника сплатити кредитору грошові кошти в сумі, що розрахована за формулою, наведеною в Додатку №1, у строк 20 серпня 2019 року (пункти 1, 2 та 3).

5. За розрахунком позивача безумовне зобов`язання за аграрною розпискою становить 5 446 717,79 грн, що на день складення цього позову за офіційним обмінним курсом НБУ становить еквівалент 203 582,13 доларів США. Сплата грошових коштів в доларах США передбачено у пункті 4 аграрної розписки.

6. Предметом застави за аграрною розпискою є майбутній врожай ріпаку, 2019 року врожаю українського походження (надалі - предмет застави), який буде вирощений на земельних ділянках загальною площею 411,748 га, що розташовані на території Сарновицької сільської ради та Дідковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, які Боржник використовує на праві оренди що підтверджується інформацією з Державного реєстру. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 1500,00 тон, що буде вирощена на земельних ділянках. Предметом застави також є майбутній врожай іншої сільськогосподарської продукції, яка вирощується або буде вирощуватися боржником на земельних ділянках, а також вся зібрана сільськогосподарська продукція, вирощена на земельних ділянках (пункт 5 аграрної розписки).

7. Боржник не вправі без письмової згоди Кредитора здійснювати відчуження (шляхом продажу, передачі на реалізацію, обміну тощо) предмету застави до повного виконання зобов`язань за цією аграрною Розпискою (пункт 18 аграрної розписки).

8. Будь-яка сільськогосподарська продукція боржника вважається такою, що зібрана із земельних ділянок і є предметом застави, якщо боржник не надасть доказів зворотнього (пункт 20 аграрної розписки).

9. 01.07.2019 Боржник (постачальник) та Завод (покупець) уклали договір поставки № 28/1-01/07/19, на виконання якого 05.07.2019 було поставлено ріпак врожаю 2019 року в кількості 238,05 т на загальну суму 2 667 365,94 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 113 від 05.07.2019, а 08.07.2019 було поставлено ріпак, врожаю 2019 року в кількості 261,21 т на загальну суму 2 951 674,04 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 138 від 08.07.2019. Всього 497,260 т.

10. На виконання цього договору постачальник передав довідку Держгеокадастру від 14.06.2019 № 19-6-0.17-453/113-1, відповідно до якої у користуванні ТОВ «Агросвіт - Житомир», яке було перебувають на підставі договорів оренди земельні ділянки загальною площею 5469,8146 га, а саме: на території Сарновицької сільської ради - 896,3816 га, на території Дідівської сільської ради - 1208,4758 га, на території Межиріцької сільської ради - 650,7571 га, на території Сингаївської сільської ради - 1829,5679 га, на території Бехівської сільської ради - 884,6322 га.

11. Згідно зі звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року (форма 4-сг) кольза (ріпак ярий) було засіяно на площі 226,00 га та на площі 600,00 га, що в сукупності складає 826,00 га. Відповідно до звітвів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду (форма 29-сг) на 01 грудня 2019 року на площі 226 га зібрано врожаю 7584,40 центнерів ріпаку, а на площі 600га - 20040,00 центнерів ріпаку, що разом становить 2 762 тони.

12. Врожай сільськогосподарської культури - ріпак у ТОВ «Агросвіт - Житомир» в 2019 році складає 2 762 т (довідка ТОВ «ТОВ «Агросвіт - Житомир» №12/2019 від 09.07.2019).

13. 15.05.2020 Кредитор надіслав Боржнику претензію № 5-05/20 щодо задоволення вимог за аграрною розпискою, в якій позивач вказував, що третя особа веде себе недобросовісно, зокрема, приховує обставини відчуження предмету застави за аграрною розпискою та чинить перешкоди у проведенні моніторингу стану майбутнього врожаю, що вирощується на вказаних в аграрних розписках земельних ділянках. Крім того, Кредитор повідомив про припинення зобов`язань за контрактом та заявив вимогу здійснити виконання зобов`язань за аграрною розпискою в повному обсязі.

14. Того ж дня Кредитор надіслав Заводу претензію №7-05/20 на суму 18 664 591,04грн відповідно до статті 13 Закону України «Про аграрні розписки», оскільки за відомостями від Боржника, зібраний в 2019 році врожай рапсу був перевезений на елеватор Заводу та проданий йому.

15. Вимоги та претензія залишені без відповіді і задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

16. 08.07.2020 приватний нотаріус вчинив виконавчий напис №729 про стягнення суми в доларах, еквівалентної 10 045 799,83 грн за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета застави: майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції - насіння ріпаку, який вирощується на вказаних у аграрній розписці земельних ділянках, а після збору урожаю - зібраного зерна ріпаку в загальному обсязі не менше 1500 тонн, який вирощений боржником на зазначених в аграрній розписці земельних ділянках, а у разі його відсутності чи недостатності - за рахунок врожаю іншої сільськогосподарської продукції (в тому числі тварин та продукції тваринництва), що вирощується чи буде вирощуватися (вироблятися) на вказаних земельних ділянках.

17. 08.09.2020 відкрито виконавче провадження №62977114 з примусового виконання цього виконавчого напису.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

18. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.05.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2021, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 135700,00 грн витрат на правову допомогу.

19. Суди, керуючись нормами статей 1, 5, 7, 8, 13 Закону України "Про аграрні розписки", статей 216, 230, 231 ГК України, дійшли висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог Кредитора до Боржника за аграрною розпискою за рахунок майна Заводу, оскільки:

- позивач визначив, що підставою позову є виключно аграрна розписка. Водночас, аграрна розписка є складовою контракту на поставку сільськогосподарської продукції і фактично визначає предмет, вартість та порядок стягнення заставного майна, яке має бути передано кредитору, у зв`язку із невиконанням зобов`язань по контракту. Без первинного договору між сторонами не виникає зобов`язань, які забезпечуються аграрною розпискою, як товаророзпорядчим документом, що забезпечує виконання зобов`язань заставою сільськогосподарської продукції;

- у Законі України "Про аграрні розписки" не передбачено механізму доведення Боржником походження зібраної сільськогосподарської продукції;

- факт зібрання сільськогосподарської продукції з земельних ділянок, які зазначені в додатку 2 аграрної розписки, має доводити позивач, оскільки відповідач не є стороною аграрної розписки, не є "боржником" за визначенням Закону України "Про аграрні розписки" та позбавлений засобів доведення вказаних обставин. Водночас, позивач наділений правом моніторингу майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції, що надає йому можливість доведення вказаних обставин;

- придбаний відповідачем ріпак врожаю 2019 року станом на момент укладення договору поставки не був заставою по аграрній розписці, оскільки: 1) після відвантаження ріпака в кількості 497,260 т на адресу Заводу у власності Боржника на складі залишалося 2 264,604 т ріпака; 2) у договорі поставки, укладеному Боржником з третьою особою, гарантовано, що товар не є предметом застави; 3) Боржник засіяв 826 га ріпаку, а зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою забезпечено заставою урожаю ріпаку з земельних ділянок площею 411,748 га; 4) Боржник передав у власність Заводу ріпак врожаю 2019 року у кількості 499,26 т, а в заставі згідно з фінансовою розпискою перебувало не менше 1500 т ріпаку;

- позивач реалізував своє право виконання аграрних розписок шляхом звернення стягнення на предмет застави аграрної розписки на підставі виконавчого напису;

- позивач не скористався правом моніторингу шляхом спостереження за зібраною сільськогосподарською продукцією з можливістю доступу до місць її зберігання;

- неодержання позивачем заборгованості від Боржника є наслідком недбалої поведінки самого Кредитора, що є підставою для відмови у позові, зокрема і тому, що відповідач не є стороною аграрної розписки;

- позивач заявив до стягнення з третьої особи всієї суми заборгованості Боржника за аграрною розпискою;

- за доведеності факту відчуження майна, що є предметом застави за аграрною розпискою, Кредитор набуває право вимоги до такої третьої особи виключно в межах неправомірно відчуженого ("такого майна"). Протилежне б не виключало недобросовісності в поведінці суб`єктів відповідних правовідносин;

- метою позивача було не задоволення своїх вимог до Боржника за аграрною розпискою за рахунок зібраного врожаю шляхом звернення стягнення на заставне майно, а стягнення заборгованості з будь-якої третьої особи у разі відсутності коштів у Боржника;

- позивач не зазначив, за рахунок якого майна належить задовольнити вимоги за фінансовою аграрною розпискою;

- вимоги про стягнення штрафних санкцій за аграрною розпискою є безпідставними, оскільки: 1) норми частини четвертої статті 13 Закону України "Про аграрну розписку" передбачають відповідальність третьої особи, що придбала майно, забезпечене аграрною розпискою, в межах предмета застави; 2) вимога про стягнення штрафних санкцій може бути заявлена виключно до Боржника, у якого є письмова угода з позивачем - аграрна розписка.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу.

20. 25.10.2021 позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

21. В уточненій касаційній скарзі, поданій на виконання ухвали суду від 18.11.2021 про залишення касаційної скарги без руху, скаржник підставами касаційного оскарження судових рішень визначає:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що суди неправильно застосували норму частини першої статті 13 Закону України "Про аграрні розписки", оскільки не врахували висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/14168/19, від 10.06.2021 у справі № 922/3050/20, від 10.08.2021 у справі № 924/1336/20, що виконання аграрної розписки не повинно залежати від факту оскарження чи недійсності положень забезпечуваного договору; правовідносини за аграрною розпискою виникають в силу закону за фактом видачі аграрної розписки, а не на підставі договору;

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що суди неправильно застосували норми преамбули Закону України "Про аграрні розписки", абзаців 2 та 4 статті 1, частини першої статті 5, частин першої, другої та третьої статті 7, частин другої, третьої та четвертої статті 13 цього Закону, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо правової природи аграрної розписки; розмежування зобов`язання за аграрною розпискою та за договором, на підставі якого вона видана; розподілу обов`язку доведення походження зібраної сільськогосподарської продукції; право кредитора задовольнити свої вимоги повністю за рахунок майна третьої особи без обмеження розміру таких вимог ціною придбаного предмету застави.

22. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що:

- суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, неправильно застосував до відносин з видачі аграрної розписки норми абзаців другого та четвертого статті 1, частини першої статті 5 Закону України "Про аграрні розписки" та оцінив зобов`язання за аграрною розпискою як частину зобов`язання за договором, який передбачав обов`язок видати аграрну розписку та безпідставно відмовилися розглядати видачу фінансової аграрної розписки як правочин, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки;

- зафіксоване в аграрній розписці зобов`язання виникає в момент видачі аграрної розписки, а не в момент укладення договору, і визначається умовами аграрної розписки, а не умовами договору;

- суди неправильно оцінили зміну позивачем правових підстав позову, безпідставно визнавши підставою для відмови у позові;

- неправильно звузили правовідносини за аграрною розпискою виключно до відносин застави та звернення стягнення на предмет застави як забезпечення виконання зобов`язань за контрактом. На підставі аграрної розписки кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок всього майна боржника - а не лише предмету застави за аграрною розпискою;

- суди неправильно застосували норми частини третьої статті 7 Закону України «Про аграрні розписки» і безпідставно звільнили відповідача від обов`язку доведення походження зібраної сільськогосподарської продукції, і поклали цей обов`язок на позивача. Відсутність передбаченого законом механізму доведення боржником походження зібраної сільськогосподарської продукції не може бути підставою для обмеження доказування зазначеної обставини з використанням будь-яких, не заборонених законом, доказів в силу частини першої статті 73, частини першої статті 77 ГПК України;

- суди зробили помилковий висновок про непоширення на придбану відповідачем продукцію правового режиму предмету застави за аграрною розпискою у зв`язку з наявністю тверджень третьої особи про наявність у неї в той момент іншого аналогічного майна, оскільки у пункті 20 аграрної розписки боржник надав кредитору гарантії, що будь-яка його сільськогосподарська продукція вважається такою, що є предметом застави за аграрною розпискою, якщо не надасть доказів зворотнього;

- для вирішення питання того, чи є передана третій особі сільськогосподарська продукція предметом застави за аграрною розпискою, суди мали досліджувати надані боржником докази джерела отримання ним такого майна, а у разі його набуття шляхом збирання майбутнього врожаю - то з яких саме земельних ділянок така продукція була зібрана: із зазначених в аграрній розписці, чи з інших;

- висновок про непоширення на придбану відповідачем продукцію правового режиму предмету застави за аграрною розпискою зроблений судами першої та апеляційної інстанції без дослідження доказів походження продукції з ділянок, які не зазначені в аграрній розписці;

- докази, на які посилаються суди в судових рішеннях, підтверджують звітування боржника про нібито наявність у нього ріпака і його кількість, але не містять відомості про ділянки, з яких зазначений ріпак був зібраний. Кількісні показники зібраного боржником зерна не впливають на обсяг застави - адже до уваги береться виключно джерело (ділянки) походження зерна. Це доводить положення пункту 5 аграрної розписки. Отже, у разі вирощення на зазначених в аграрній розписці земельних ділянках продукції в кількості більшій, ніж 1500 тон - вся вона все одно набуває режиму предмету застави, якою забезпечуються виконання зобов`язань за аграрною розпискою. Наявність чи потенційна наявність на момент придбання ріпака відповідачем у Боржника іншої продукції, аналогічної предмету застави за аграрною розпискою, не виключає обов`язку спростувати презумпцію поширення на придбану продукцію режиму предмету застави за аграрною розпискою;

- передбачена частиною четвертою статті 13 Закону України «Про аграрні розписки» процедура не є зверненням стягнення на предмет застави, а є самостійним зобов`язанням, що виникає на підставі закону, оскільки у разі придбання третьою особою частини застави за аграрною розпискою, зобов`язання за аграрною розпискою може бути задоволене як за рахунок такого заставленого майна, так і за рахунок іншого майна (зокрема, у разі відсутності в покупця предмета застави в натурі або недостатності його вартості);

- суди неправильно ототожнили правовідносини за частиною четвертою статті 13 Закону України «Про аграрні розписки» зі зверненням стягнення на предмет застави та зробили хибний висновок про обмеження обов`язків покупця застави перед кредитором вартістю придбаного майна предмету застави. Розмір вимог за аграрною розпискою, що можуть бути задоволені за рахунок набувача (покупця) застави, не обмежується ціною придбаного предмету застави.

23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що:

- подання позову до неналежного відповідача є безумовною підставою для відмови у позові незалежно від встановлених судом обставин;

- норма частини четвертої статті 13 Закону України "Про аграрні розписки" не застосовується до спірних правовідносин, оскільки її предметом регулювання є відповідальність виключно за товарними аграрними розписками;

- твердження скаржника, що саме відповідач має перевіряти наявність обтяжень щодо сільськогосподарської продукції, яку він придбаває з урахування реєстру агарних розписок є безпідставним, оскільки законодавець не перебачив такого зобов`язання для покупця сільськогосподарської продукції, а доступ до такого реєстру є обмежений наявністю певної реєстрації з урахування ЕЦП;


................
Перейти до повного тексту