ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2022 року
м. Київ
справа № 804/2596/17
адміністративне провадження № К/9901/67686/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №804/2596/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 (суддя Чорна В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Мельник В.В., Сафронова С.В.),
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 29.12.2016 №7515-17 на суму 40665,40грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №804/2596/17 за касаційною скаргою позивача.
Ухвалою суду від 27.06.2022 касаційний розгляд справи призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 28.06.2022.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Позивач вказує, що податкова вимога є необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, оскільки постановою Правління НБУ Банк розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк", що в свою чергу, згідно вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмежує нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів, а також зобов`язань перед кредиторами. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №804/2596/17 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач не скористався процесуальним правом заперечити проти доводів касаційної скарги, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем самостійно визначено у поданій ним податковій декларації з плати за землю №9014986816 від 12.02.2016 грошове зобов`язання.
29.12.2016 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу №7515-17, якою визначено розмір податкового боргу ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» станом на 28.12.2016 за узгодженим грошовим зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 40665,40грн., яку засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення направлено на адресу позивача (а.с. 83).
Не погодившись з рішенням податкового органу, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування вимоги.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що оскільки відносно ПАТ «ВіЕйБі Банк» відповідно до постанови Правління Національного банку України №188 від 19.03.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №63 від 20.03.2015 про початок процедури ліквідації банку, у позивача не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків та зборів, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що направлення податкової вимоги не є примусовим стягненням коштів та майна банку та не є зверненням стягнення на майно банку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з пунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Форма бланку податкової вимоги встановлена наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №576 "Про затвердження Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків".
Отже, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.
При цьому, якщо платник податків самостійно узгодив суму податкового зобов`язання шляхом подання податкової декларації, але не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлений строк, контролюючий орган одразу направляє йому податкову вимогу, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.