ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/14258/16
адміністративне провадження № К/9901/67304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Губська Л.В., Епель О.В.) у справі №826/14258/16.
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві) від 18.04.2016 №380-1305.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона є власником нежитлових приміщень № 1-8, 19, загальною площею 316 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування нежилих приміщень від 31.07.2013, який зареєстровано в реєстрі за № 823. Також зазначає, що являється фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої є надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна, та відповідно використовує зазначену земельну ділянку у власній підприємницькій діяльності, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, у зв`язку з чим в силу приписів підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 Податково кодексу України звільнена від обов`язку нарахування, сплати, та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 в позові відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов`язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб`єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто, з набуттям ознак (якості) суб`єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов`язку сплати земельного податку. Надання в найм (оренду) нежилого приміщення не означає, що автоматично разом з майном наймачу передається й обов`язок сплати податку за земельну ділянку, на якій воно розташоване.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено з тих підстав, що наявність двох умов надання пільги, а саме використання позивачем власного нежилого приміщення у своїй господарській діяльності та наявність у нього статусу платника єдиного податку третьої групи, обумовлює звільнення його від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), що доводить протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 та прийняти нове рішення яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що з набуттям ознак суб`єкта господарювання фізична особа не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов`язку сплати земельного податку. Надання в найм (оренду) нежилого приміщення не означає, що автоматично разом з майном наймачу передається й обов`язок сплати податку за земельну ділянку, на якій воно розташовано.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №519054, а також платником єдиного податку ІІІ групи з 01.01.2012 згідно витягу від 08.07.2014 року №1926543300458, видом господарської діяльності за КВЕД є, зокрема 08.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», місцем провадження господарської діяльності визначено АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7397438 від 31.07.2013 позивач на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.07.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюк А.В., є власником 561/1000 частин від групи приміщень №65, площею 563,10 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
ДПІ у Печерському районі направлено ФОП ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 18.04.2016 у №380-1305, згідно з яким нараховано податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 217 793,02 грн.
Судами також встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ПАТ «КБ «Приватбанк» (Орендар) укладено договір оренди від 01.04.2016 №4, предметом якого передача у строкове платне користування нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , площею 184 кв. м.
Крім того, між позивачем (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди від 16.08.2016 №6, згідно якого у строкове платне користування передається нежиле приміщення, площею 27 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.
Так, відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
В силу вимог підпункту 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.