Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
місто Київ
справа № 478/959/19
провадження № 61-12252св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Союз",
відповідачі: ОСОБА_1, Приватне підприємство "Дар Ланів",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Дар Ланів" на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року, постановлене суддею Іщенко Х. В., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Лівінського І. В., Коломієць В. В., Тищук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Фермерське господарство "Союз" (далі - ФГ "Союз") у червні 2019 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Дар Ланів" (далі - ПП "Дар Ланів") про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Свої вимоги ФГ "Союз" обґрунтовувало тим, що 28 березня 1995 року ОСОБА_2 створено ФГ "Союз". На підставі протоколу загальних зборів ФГ "Союз" від 08 вересня 2009 року головою фермерського господарства обрано ОСОБА_3, а ОСОБА_2 став його членом. У члени господарства прийнято ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та внесені зміни до статуту господарства.
З 1995 року ФГ "Союз" використовує земельну ділянку, загальною площею 50, 00 га ріллі, у тому числі 3, 75 га ріллі в межах території Казанківської селищної ради, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю для ведення селянського (фермерського) господарства, серії МК № 44 від 17 березня 1995 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів за № 67.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За життя ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку, площею 3, 75 га, заповідав синам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках. Проте ОСОБА_3 від спадкової частки земельної ділянки відмовився на користь ОСОБА_1, який успадкував земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, серії ВРВ № 395152.
10 вересня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 4823655100:27:000:0091, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 27939933.
Відповідач ОСОБА_1 залишається членом ФГ "Союз", із заявою про вихід із членів господарства та про виділення своєї земельної ділянки із користування ФГ "Союз" не заявляв.
Проте 19 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів" укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3, 75 га ріллі, в межах території Казанківської селищної ради, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 4823655100:27:000:0091, строком на 10 років, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20 вересня 2018 року за номером 28304928.
ФГ "Союз" зазначало, що укладений договір суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, укладення сторонами договору фактично припиняє право користування позивача спірною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, сторони змінили цільове призначення земельної ділянки - із земель "для ведення фермерського господарства" на землі "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" без погодження з органами земельних ресурсів проекту землеустрою щодо їх відведення.
На підставі викладеного ФГ "Союз" просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 3, 75 га ріллі, укладений 19 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів".
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
ПП "Дар Ланів" заперечувало проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
ОСОБА_1 підтримав пред`явлені ФГ "Союз" позовні вимоги.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 11 грудня 2019 року Казанківський районний суд Миколаївської області позов задовольнив.
Визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 3, 75 га ріллі, у межах території Казанківської селищної ради, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 4823655100:27:000:0091, укладений 19 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20 вересня 2018 року за номером 28304928.
Суд здійснив розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при укладенні договору оренди ОСОБА_1 порушено порядок зміни цільового призначення цієї земельної ділянки, який встановлено статтею 21 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки на момент передачі спірна земельна ділянка, площею 3, 75 га ріллі, відносилася до земель, призначених для ведення фермерського господарства, та могла бути передана лише у користування на умовах оренди, без зміни цільового призначення, проте передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Постановою від 25 лютого 2020 року Миколаївський апеляційний суд скасував рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року та ухвалив нове рішення, яким в задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у позові, апеляційний суд зробив висновок, що землі товарного сільськогосподарського виробництва та землі фермерського господарства є земельними ділянками одного виду цільового призначення в межах однієї категорії, а зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже не потребує застосування процедур, які відповідно до земельного законодавства України реалізуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). Суд апеляційної інстанції врахував, що після отримання спірної земельної ділянки у спадщину ОСОБА_1 17 вересня 2018 року звернувся із заявою до ФГ "Союз" про внесення її до земель ФГ "Союз", протоколом загальних зборів членів господарства того ж дня вирішено продовжити використання зазначеної земельної ділянки, яка внесена ОСОБА_2 до складеного капіталу ФГ "Союз" у 1995 році, згідно з вимогами Закону України "Про фермерське господарство" та статуту ФГ "Союз" безстроково, проте у розділі "Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про дату закінчення його формування" інформація про те, що спірна земельна ділянка увійшла до складеного капіталу, не зазначена. За наведених обставини суд апеляційної інстанції зробив висновок, що ФГ "Союз" не набув права користування спірною земельною ділянкою, а тому ПП "Дар Ланів" не порушило його законних прав.
Постановою від 21 квітня 2021 року Верховний Суд скасував постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Врахувавши встановлені судами обставини, Верховний Суд визнав передчасним висновок апеляційного суду про те, що позивач ФГ "Союз" не набув права користування спірною земельною ділянкою, а тому відповідач ПП "Дар Ланів" не порушив його законних прав.
Постановою від 22 червня 2021 року Миколаївський апеляційний суд залишив без змін рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції врахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), та зробив висновок, що позивач ФГ "Союз" є належним землекористувачем спірної земельної ділянки, втім відповідач ОСОБА_1, уклавши оспорюваний правочин із відповідачем ПП "Дар Ланів" щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебуває у володінні та користуванні ФГ "Союз" та входить до складу його земель, порушив права зазначеного фермерського господарства як належного землекористувача, тому цей договір оренди є недійсним на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПП "Дар Ланів" 21 липня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ПП "Дар Ланів", наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначило, що:
- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 917/1887/17, застосування якої могло мати значення для встановлення розміру частки у складеному капіталі фермерського господарства, відповідно, встановити розмір внеску спадкодавця як члена господарства; не застосовано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження
№ 14-499цс19), щодо ефективного способу захисту прав позивача;
- суд апеляційної інстанції застосував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), проте зазначені висновки викладено у справі за інших фактичних обставин, зокрема щодо врожаю та його належності фермерському господарству, тобто згадана справа та справа № 478/959/19 не є подібними;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо того, що позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди без вимог про визнання припиненим права оренди має бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ФГ "Союз" та ОСОБА_1 у вересні2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслали до Верховного Суду відзиви, у яких просили касаційну скаргу ПП "Дар Ланів" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 16 серпня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до державного акта про право приватної власності від 17 березня 1995 року, серії МК № 44, ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 3, 72 га, з цільовим призначенням - для ведення селянського (фермерського) господарства.
28 березня 1995 року ОСОБА_2 зареєстровано ФГ "Союз", ідентифікаційний код юридичної особи 20898109.
З 1995 року ФГ "Союз" користувалося земельною ділянкою, загальною площею 50 га ріллі, із них: 3, 75 га ріллі - в межах території Казанківської селищної ради, власником якої був ОСОБА_2 ; 29, 0 га ріллі - в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право постійного користування землею для розширення СФГ, серії 1-МК № 007623; 17, 25 га ріллі - в межах території Казанківської селищної ради на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) для вирощування сільськогосподарських культур, укладеного між ОСОБА_2 та Казанківською районною радою терміном на 5 років.
Відповідно до статуту СФГ "Союз", в редакції 2001 року, його головою є засновник ОСОБА_2 .
Згідно зі статутом ФГ "Союз", затвердженим протоколом загальних зборів від 08 вересня 2009 року № 1, зареєстрованим Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області 11 вересня 2009 року № 15131050002000471, головою та засновником ФГ "Союз" є ОСОБА_3, а членами господарства: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
18 жовтня 2010 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 3, 75 га, після смерті батька ОСОБА_2 .
Згідно зі статутом ФГ "Союз" (нова редакція), затвердженим протоколом зборів від 04 березня 2011 року № 1 та зареєстрованим державним реєстратором Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області 29 березня 2011 року за № 15131050003000471, головою та засновником господарства є ОСОБА_3, а членами господарства є: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 10 вересня 2018 року.
17 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ФГ "Союз" про внесення земельної ділянки, розміром 3, 75 га ріллі, до земель ФГ "Союз". Згідно з протоколом загальні зборів членів господарства того ж дня вирішили продовжити використання цієї земельної ділянки, яка внесена ОСОБА_2 до складеного капіталу СФГ "Союз" у 1995 році, відповідно до вимог Закону України "Про фермерське господарство" та статуту ФГ "Союз", безстроково.
19 вересня 2018 року ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів" уклали договір оренди зазначеної земельної ділянки, зареєстрований державним реєстратором Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області Слободанюком В. О., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право за № 28304928.
За умовами договору орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, строком на 10 років.
Відповідно до пункту 5.1 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Право, застосоване судом
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частинами першою, другою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
З урахуванням цих положень правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 ЦК України).
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" та частиною першою статті 93 ЗК України оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.