Постанова
Іменем України
28 червня 2022 року
м. Київ
справа № 723/4697/20
провадження № 61-200св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "СГТ Полонина-Агро",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "СГТ Полонина - Агро" на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Фермерське господарство "СГТ Полонина-Агро" (далі- ФГ"СГТ Полонина-Агро") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності і ділової репутації.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 10 вересня 2020 року під час офіційного публічного виступу на проведеній XLVII сесії VII скликання Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області начальник відділу земельних відносин та комунальної власності Сторожинецької міської ради ОСОБА_1 заявив наступне: "СГТ Полонина-Агро" використовувало землі (тепер здані в оренду ОСОБА_2 ) біля десяти років без будь-яких правових підстав (договорів, тощо). Коли ж Сторожинецька міська рада висунула вимогу ФГ "СГТ Полонина-Агро" про необхідність сплати за користуванням не витребуваними земельними паями, його керівництво сплатило лише за два роки". При цьому доповідачем зроблений наголос, що: "…внесена сума є не орендною платою, тобто платою за користування землею, а добровільним відшкодуванням".
Позивач вказує, що проголошена публічно неправдива інформація щодо позивача, яка внаслідок дій відповідача розповсюджена великому за чисельністю колу осіб, не відповідає дійсності.
Посилався на те, що визначення сутності такої категорії як "невитребувані паї" є новітньою в українському законодавстві, яке з`явилося і почало використовуватись лише з 2019 року. До 2019 року кожен власник земельної ділянки частки (паю) ставав реальним власником відповідної земельної ділянки тоді, коли земельна ділянка (пай) була виділена в натурі (на місцевості), а право на неї належним чином зареєстроване. Основним документом, що посвідчував право на земельну частку (пай) при реалізації права вимоги на її відведення в натурі являвся сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно статті 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" був визначений правовий механізм використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок. Нерозподіленою земельною ділянкою є ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, яка не була виділена в натурі.
Вирішення законодавцем правового статусу нерозподілених земельних ділянок об`єктивно поставило питання стосовно подальшого користування землями, якими позивач володів на підставі сертифікатів. Землі, якими користувалось ФГ "СГТ Полонина-Агро" не були виділені в натурі, оскільки власники не зареєстрували належні їм права власності на ділянки, тобто до 2019 року в апріорі опосередкувати користування цих земель договорами оренди було неможливо, з причин відсутності правових норм.
Зазначав, що, з урахуванням законодавчо-правового механізму щодо оформлення нерозподілених земельних ділянок, за користування землею ФГ "СГТ Полонина-Агро" здійснювало оплату безпосередньо реальним власникам нерозподілених земельних ділянок, що підтверджується копіями сертифікатів та договорів, які були зареєстровані Новобросківецькою сільською радою.
Таким чином, твердження відповідача стосовно того, що ФГ "СГТ Полонина-Агро" користувалось землею без укладення договорів оренди не базується на дійсних фактах, є неправдивими, та такими що не мають під собою необхідних логіко-правових і сутнісних обґрунтувань. З урахуванням специфіки займаної посади відповідач повинен безумовно точно знати про особливості законодавчого регулювання використання нерозподілених земельних ділянок, тому такі його вислови зроблені умисно, з метою очорнити, принизити ділову репутацію підприємства.
Виказане відповідачем безапеляційне судження по відношенню до позивача суттєво підірвало репутацію останнього не тільки в частині користування землею, а й за іншими напрямами діяльності.
Позивач зазначає, що у зв`язку із розповсюдженням недостовірної неправдивої інформації йому відповідачем завдано значної моральної шкоди.
Позивач просив суд визнати публічні вислови недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права, принижують честь, гідність і ділову репутацію ФГ "СГТ Полонина-Агро", поширені ОСОБА_1 про те, що ФГ "СГТ Полонина-Агро", використовувало землі біля десяти років без будь-яких правових підстав, та зобов`язати ОСОБА_1 спростувати дану інформацію у той же спосіб, шляхом виступу на сесії Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області. Стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано публічні вислови недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права, принижують честь, гідність і ділову репутацію ФГ "СГТ Полонина-Агро", поширеними ОСОБА_1 про те, що ФГ "СГТ Полонина-Агро" використовувало землі біля десяти років без будь-яких правових підстав.
Зобов`язано ОСОБА_1 спростувати дану інформацію шляхом виступу на сесії Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 розповсюдив неправдиву інформацію щодо використання позивачем земельних паїв без укладення договорів оренди і ця інформація є такою, що порушує особисті немайнові права, принижує честь, гідність і ділову репутацію ФГ "СГТ Полонина-Агро".
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 липня 2021 року скасовано.
В задоволенні позовних вимог ФГ "СГТ Полонина - Агро" до ОСОБА_1 про захист честі, гідності і ділової репутації відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поширення такої інформації відповідачем на сесії Сторожинецької міської ради є лише висловлюваннями, які за своїм змістом відносяться до оціночних суджень, що виражають його суб`єктивну думку, та не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, та порушують особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації позивача.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29 грудня 2021 року адвокат Вакарчук В. І., який представляє інтереси ФГ "СГТ Полонина-Агро", подав через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
02 лютого 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 10 вересня 2020 року проведено XLVII сесію VII скликання Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Під час офіційного публічного виступу на вищевказаній сесії начальник відділу земельних відносин та комунальної власності Сторожинецької міської ради ОСОБА_1 заявив наступне: "СГТ "Полонина-Агро" використовувало землі біля десяти років без будь-яких правових підстав (договорів, тощо). Коли ж Сторожинецька міська рада висунула вимогу ФГ "СГТ Полонина-Агро" про необхідність сплати за користуванням невитребуваними земельними паями, його керівництво сплатило лише за два роки".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.