1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 824/241/21

провадження № 61-1848ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Карпенко С. О. (судді-доповідача),

суддів: Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,

секретар судового засідання - Патюк А. О.

учасники справи:

заявник (боржник) - Компанія "Bollwerk Finanzierungs-und

Industriemanagement AG",

стягувач - Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верховного Суду у місті Києві апеляційну скаргу Компанії "Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG", подану адвокатом Жилою Юрієм Юрійовичем,

на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року, постановлену

у складі судді Ящук Т. І., у справі за заявою Компанії "Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 липня

2021 року у справі № 286/2020 за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до Компанії "Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG" про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви та її обґрунтування

У жовтні 2021 року представник Компанії "Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG" (далі - Компанія "Bollwerk") адвокат Жила Ю. Ю. звернувся із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС)

від 30 липня 2021 року.

Обґрунтовуючи заяву, представник вказував, що МКАС встановив порушення Компанією "Bollwerk" зобов`язання з оплати поставленого товару, строк виконання якого станом на дату звернення Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "ОГХК") із позовом до МКАС не настав.

Заявник вважав, що невід`ємною складовою частиною публічного порядку України є захист порушених, невизнаних або оспорюваних законних інтересів, наявність яких встановлюється судом на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом. У свою чергу, відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних законних інтересів є самостійною підставою для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову.

В оскаржуваному рішенні МКАС встановив, що строк виконання

Компанією "Bollwerk" обов`язку з оплати товару за контрактом № 120/1-19

від 12 грудня 2019 року (далі - контракт) не настав на дату звернення

АТ "ОГХК" з позовом, але, незважаючи на такі обставини, МКАС вважав порушеними права останнього Компанією "Bollwerk" невиконанням обов`язку з оплати за контрактом.

Таке рішення МКАС, на думку заявника, суперечить публічному порядку України, тому має бути скасоване на підставі пункту 2 частини другої статті 34 Закону

України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та пункту 2 частини другої

статті 459 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції і мотиви його прийняття

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Компанії "Bollwerk" про скасування рішення МКАС

від 30 липня 2021 року у справі № 286/2020 за позовом АТ "ОГХК"

до Компанії "Bollwerk" про стягнення грошових коштів.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення МКАС стосується виключно договірних правовідносин, які виникли між учасниками цієї справи, і не впливає на суспільні, економічні та соціальні основи держави; рішення не спрямоване на зміну чи втручання в публічний порядок, тому не може вважатися таким, що порушує публічний порядок України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення арбітражного суду стосується виключно зобов`язань сторін - учасників правовідносин за контрактом та не впливає на правопорядок держави Україна, визначені принципи і засади, які становлять основу діючого в ній ладу, врахувавши, що суд загальної юрисдикції не має правових підстав аналізувати правильність застосування МКАС норм матеріального права при вирішенні спору та переглядати справу по суті.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала

У січні 2022 року представник Компанії "Bollwerk" - адвокат Жила Ю. Ю. звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення МКАС від 30 липня 2021 року у справі № 286/2020.

Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції про відсутність підстав вважати рішення МКАС таким, що суперечить публічному порядку України, у зв`язку з помилковістю тлумачення такого поняття.

Вказує про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 (провадження № 61-30854ав18), про те, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.

Також заявник вказує, що у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 (провадження № 61-15459ав20) викладено правовий висновок про те, що правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок.

Заявник вказує, що елементом публічного порядку є судовий захист порушеного, не визнаного або оспорюваного права (частина шоста статті 55 Конституції України, частини перша і друга статті 2, частина третя статті 263 ЦПК України). На думку заявника, суд першої інстанції не здійснив належного тлумачення поняття "порушеного права" та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 лютого 2018 року у справі № 917/467/17,

від 25 червня 2018 року у справі № 910/24249/16, від 17 липня 2018 року

у справі № 910/237/18, від 14 серпня 2018 року у справі № 910/1872/17,

від 28 березня 2019 року у справі № 911/476/17, від 23 травня 2019 року у справі № 920/301/18 та від 25 червня 2019 року у справі № 922/1500/18.

Підсумовуючи доводи апеляційної скарги, заявник вказав про неврахування судом першої інстанції того, що допущене МКАС порушення норм права може бути настільки значним, що ухвалене цим судом рішення буде суперечити публічному порядку України як ухвалене всупереч кардинальним і матеріально-правовим принципам, на яких він ґрунтується.

Позиція інших учасників справи

У червні 2022 року АТ "ОГХК" подало до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду як суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної

скарги - безпідставними.

Провадження у суді апеляційної інстанції

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, видачі виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Частиною другою статті 24 ЦПК України визначено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 7 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 12 грудня 2019 року АТ "ОГХК" (продавець) та Компанія "Bollwerk" уклали контракт № 120/1-19, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує продукцію виробництва філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" АТ "ОГХК", на умовах, що погоджені у контракті та у додатках до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

За умовами контракту АТ "ОГХК" зобов`язалося поставити Компанії "Bollwerk" в загальному обсязі 10 700 метричних тон товару, однак AT "ОГХК" обов`язок виконало лише частково, поставивши 8 187 метричних тон товару .

У травні 2020 року AT "ОГХК" в односторонньому порядку припинило поставку товару за контрактом. 28 травня 2020 року компанія "Bollwerk" звернулася до

AT "ОГХК" з листом, у якому просила повідомити причини припинення поставки товару за контрактом, та зазначила про зупинення оплати товару до повного виконання АТ "ОГХК" своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 7.1 контракту у зв`язку з розпочатим процесом приватизації AT "ОГХК" продавець гарантує виконання своїх зобов`язань з поставки товару за цим контрактом у повному обсязі незалежно від можливої зміни керівництва, органу управління та/або зміни власника AT "ОГХК".

Згідно з пунктом 7.2 контракту у випадку припинення продавцем поставки товару за цим контрактом покупець має право припинити сплату за вже поставлені партії товару до відновлення поставки товару, але не більше ніж на 365 днів з дня поставки відповідної партії товару. У цьому випадку продавець позбавляється права стягувати з покупця пеню за прострочення оплати на підставі пункту 6.3 цього контракту.

Зі змісту розділу 10 контракту суд першої інстанції встановив, що всі суперечки, які не врегульовані сторонами, які виникли у зв`язку з цим контрактом, мають бути переданими на розгляд та остаточне вирішення до МКАС згідної його регламенту з використанням діючого законодавства України. Місце проведення арбітражу - місто Київ Україна. Мова арбітражного розгляду - українська. Розгляд і вирішення суперечок за цим контрактом проводить один арбітр. Рішення МКАС є остаточним та обов`язковим для обох сторін.

Вказував, що пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління Національного банку України № 5 від 2 січня 2019 року, встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів.

Листами від 5 червня 2020 року, від 23 червня 2020 року та від 26 листопада

2020 року Компанія "Bollwerk" повторно повідомила AT "ОГХК" про зупинення оплати товару до його поставки у повному обсязі, закликавши AT "ОГХК" до повного і належного виконання зобов`язань за контрактом.

Однак вказані листи Компанії "Bollwerk" залишилися без відповіді. Поставку товару за контрактом AT "ОГХК" не відновило, а у листопаді 2020 року

AT "ОГХК" звернулося до МКАС із позовом про стягнення з Компанії "Bollwerk" заборгованості за контрактом.

Рішенням МКАС від 30 липня 2021 року частково задоволено позов АТ "ОГХК" до Компанії "Bollwerk" про стягнення заборгованості за контрактом № 120/1-19

від 12 грудня 2019 року та стягнено з Компанії "Bollwerk" на користь АТ "ОГХК" 4 842 460 доларів США заборгованості за поставлений товар, 58 018,43 доларів США пені, 14 503,61 доларів США 3% річних та 30 006,72 доларів США на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього стягнено 4 944 988,76 доларів США. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.


................
Перейти до повного тексту