ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 920/1222/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Уркевича В.Ю., Краснова Є.В.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 (колегія суддів: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Поляков Б.М., Куксов В.В.)
за позовом заступника прокурора Сумської області
до 1.Сумської міської ради,
2. Фізичної особи - підприємця Яроша Олександра Миколайовича
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі
за участю: відповідача-2: Мазнєва С.Г. (адвокат), прокурор: Савицька О.В. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Заступник прокурора Сумської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради (далі - відповідач - 1), Фізичної особи - підприємця Ярош Олександра Миколайовича (далі - відповідач - 2) у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача- 1 від 19.06.2019 № 5243-МР "Про надання в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Ярошу Олександру Миколайовичу за адресою: АДРЕСА_1 " та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.07.2019, укладений між відповідачами.
1.2 Позовні обґрунтовано тим, що земельна ділянка передана у користування відповідачу-2 на підставі оскаржуваного рішення відповідача-1 та договору оренди з порушенням положень земельного законодавства, оскільки така передача повинна була здійснюватися за результатами проведення земельних торгів.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Суди розглядали справу неодноразово.
2.2 Останнім рішенням Господарського суду Сумської області від 07.07.2021 (суддя Резніченко О.Ю.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021, в позові відмовлено.
2.3 Свої висновки суди мотивували тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався, як на підставу позовних вимог.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Вищого господарського суду України від 21.01.2015 у справі №910/2333/14, від 05.08.2015 у справі № 910/1754/15-г, від 27.12.2016 у справі № 910/3561/16, від 24.10.2017 у справі № 910/24461/16 та постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 16.10.2019 у справі № 592/5430/15-ц, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, від 27.06.2018 у справі № 902/889/16, від 14.03.2019 у справі № 902/341/17, від 01.04.2021 у справі № 910/10500/19.
3.3 Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1 Апеляційний суд встановив, що за договором оренди земельної ділянки від 02.04.2007 підприємець Дудка Ю.М. орендував до 27.12.2011 у відповідача-1 земельну ділянку розміром 0,1006 га з кадастровим номером 5910136600:11:006:0015 за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 12 (далі - земельна ділянка).
4.2 19.02.2016 між Дудкою Ю.М. та Ярошом О.М. укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення (магазин), за умовами якого Ярош О.М. придбав у приватну власність нежиле приміщення (магазин з прибудовою), загальною площею 436,4 кв.м, яке розташоване за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Чернігівська, 12, та знаходиться на земельній ділянці.
4.3 26.05.2016 відповідач-2 звернувся із заявою до відповідача-1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з розміщенням на ній нежитлового приміщення (магазину), що перебуває у його приватній власності.
4.4 Рішенням відповідача-1 від 02.11.2016 № 1365-МР відповідачу-2 без проведення земельних торгів надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
4.5 06.03.2018 відповідач-2 звернувся до відповідача-1 із заявою про внесення змін до рішення від 02.11.2016 № 1365-МР шляхом розширення площі земельної ділянки для відведення з 0,1006 га на 0,2000 га.
4.6 Рішенням відповідача-1 від 19.12.2018 № 4348-МР внесено зміни до попереднього рішення та збільшено до 0,2000 га розмір земельної ділянки, яка планувалась до передачі в користування.
4.7 Після розроблення на замовлення відповідача-2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішенням відповідача-1 від 19.06.2019 № 5243-МР його затверджено, а новостворену ділянку з кадастровим номером 5910136600:11:006:0019 площею 0,2000 га надано в користування з подальшим укладенням щодо неї договору оренди землі від 09.07.2019.
4.8 Позивач вказував на те, що спірним рішенням відповідачу-2 передано без проведення земельних торгів земельну ділянку на 0,0994 га більшу, ніж перебувала у користуванні у попереднього власника нерухомості та яка не була зайнята об`єктами нерухомості.
4.9 Крім того під час нового розгляду встановлено, що позивач не подав доказів, які б підтверджували укладення між підприємцем Дудка Ю.М. та відповідачем-1 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.04.2007, у зв`язку з чим, суди дійшли висновку про припинення дії цього договору внаслідок закінчення строку його дії та відсутністю чинного договору оренди спірної земельної ділянки на момент укладення договору купівлі-продажу від 19.02.2016.
4.10 Також встановлено, що позивачем не надано доказів щодо обґрунтування розміру земельної ділянки, яка могла бути передана в оренду відповідачу-2, а його твердження про неправомірність її передачі у зазначеному розмірі, ґрунтується лише на припущеннях.
4.11 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.12 Як вже зазначалося, виключним випадком касаційного оскарження прокурор вказував застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
4.13 Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.04.2021 у справі № 910/10500/19, на які у касаційній скарзі посилався скаржник, позивач має довести очевидну неспівмірність між об`єктом нерухомого майна та розміром земельної ділянки, яка виділялась для обслуговування такого об`єкта.
4.14 У позові прокурор посилався на те, що до відповідача-2 право користування земельною ділянкою могло перейти лише у розмірі 0,1006 га, яке мав попередній власник нерухомого майна, у подальшому набутого від нього відповідачем-2.