?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9947/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевич В. Ю. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 (головуючий суддя Андрієнко В. В., судді Шапран В. В., Буравльов С. І.) у справі
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Державного підприємства "Енергоринок",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) Кабінет Міністрів України, 2) Міністерство енергетики України, 3) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 296 662 598,21 грн,
за участю представників:
позивача - Кацюби В. О. (адвокат),
відповідача - Сакви Д. Ю., Темченко О. О. (адвокати),
третьої особи-1 - Полеця Д. М. (у порядку самопредставництва),
третьої особи-2 - не з`явився,
третьої особи-3 - не з`явився.
СУТЬ СПОРУ
1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") як виробник електричної енергії звернулося з позовом до Державного підприємства "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок") про стягнення заборгованості за продану електричну енергію, що виникла до 01.07.2019.
2. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасоване та ухвалено нове - про відмову в позові. КП "Київтеплоенерго" не погодилось із судовими рішеннями суду апеляційної інстанції та звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
3. В даній справі на вирішення Верховного Суду було поставлено питання про те, чи може учасник (член) оптового ринку електричної енергії України звертатися до суду з позовом про стягнення з ДП "Енергоринок" заборгованості, що виникла до 01.07.2019, а також трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків сплати такої заборгованості.
4. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
5. КП "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Енергоринок" про стягнення 296 662 598,21 грн (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог).
6. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ДП "Енергоринок" зобов`язань за договором від 31.07.2018 № 15390/01, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 241 979 493,66 грн, за порушення строків сплати якої нараховано 29 409 665,12 грн три проценти річних та 25 273 439,43 грн інфляційних втрат.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 31.07.2018 між КП "Київтеплоенерго" та ДП "Енергоринок" укладено договір № 15390/01 (далі - договір № 15390/01), відповідно до умов якого позивач взяв на себе обов`язок продавати, а відповідач купувати вироблену КП "Київтеплоенерго" електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору (пункт 1.1).
8. Пунктом 2.2 договору № 15390/01 передбачено, що КП "Київтеплоенерго" зобов`язується продавати, а відповідач зобов`язується купувати вироблену електроенергію в точках поставки - на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в актах розмежування балансової належності електричних мереж.
9. Згідно з пунктом 2.3 договору № 15390/01 тариф на електроенергію, яку позивач продає ДП "Енергоринок", затверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
10. Відповідно до пункту 2.4 договору № 15390/01 вартість купленої електричної енергії в розрахунковому місяці визначається на підставі тарифу відповідно до пункту 2.3 договору та фактичних обсягів купленої електроенергії.
11. Умовами пункту 3.1 договору № 15390/01 передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електроенергії визначається згідно з Інструкцією про порядок здійснення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії (ОРЕ) України (ІПР) з використанням погодинних даних, отриманих з автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), яка охоплює точки обліку згідно з Інструкцією про порядок комерційного обліку електроенергії (ІКО).
12. Пунктами 3.7- 3.10 договору № 15390/01 визначено, що ДП "Енергоринок" до 06 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає позивачу електронною поштою акт купівлі-продажу електроенергії між сторонами, складений за встановленою формою, наведеною в додатку 6 до договору, підтвердження якого повинно бути надано факсограмою до 07 числа місяця, наступного за розрахунковим. Підписаний відповідачем акт у двох примірниках останній надає поштою КП "Київтеплоенерго" до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, які в триденний термін після отримання підписуються КП "Київтеплоенерго" та один примірник надсилається поштою ДП "Енергоринок".
13. Згідно з пунктом 4.1 договору № 15390/01 розрахунок за куплену електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок позивача, та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством.
14. Платежі за отриману електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання відповідача відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджується НКРЕКП (пункт 4.2 договору № 15390/01).
15. Пунктом 4.5 договору № 15390/01 визначено, що за результатами розрахунків за місяць ДП "Енергоринок" надсилає позивачу акт звірки розрахунків між сторонами до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, примірник якого в триденний термін після його отримання надсилається покупцю за підписом керівництва підприємства.
16. Згідно з пунктом 8.6 договору № 15390/01 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2018 № 16201/01) строк дії договору визначений сторонами до 30.06.2019 включно.
17. Отже, на підставі укладеного правочину КП "Київтеплоенерго" здійснювало продаж, а ДП "Енергоринок" купувало електричну енергію.
18. На виконання пункту 4.5 договору № 15390/01 між його сторонами складено та підписано акт звірки розрахунків від 19.06.2019 № 07/51-4-12808, за змістом якого за відповідачем обліковується заборгованість з оплати купленої електричної енергії на кінець дня 31.05.2019 на загальну суму 158 101 375,32 грн, яка станом на день звернення із позовом до суду та станом на день розгляду спору є непогашеною.
19. Указана заборгованість станом на 31.05.2019 виникла внаслідок невиконання з боку ДП "Енергоринок" обов`язку щодо повної оплати купленої електроенергії, зокрема, у січні 2019 року на суму 22 452 543,39 грн, у березні 2019 року на суму 58 307 433,65 грн, у травні 2019 року на суму 77 341 398,28 грн. На часткове погашення вказаної заборгованості протягом травня-червня 2019 року ДП "Енергоринок" здійснило перерахування грошових коштів на загальну суму 119 017 003,68 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості за раніше поставлену електричну енергію становив 39 084 371,64 грн.
20. Крім того, протягом червня 2019 року ДП "Енергоринок" поставлено електричної енергії на загальну суму 203 735 969,34 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії та рахунком-фактурою від 30.06.2019 № 06/2019. У червні 2019 року відповідачем частково сплачена вартість вказаної електричної енергії на суму 840 847,32 грн. Звідси заборгованість за електричну енергію, поставлену в червні 2019 року, становила 202 895 122,02 грн.
21. Таким чином, загальний розмір заборгованості ДП "Енергоринок" перед КП "Київтеплоенерго" становить 241 979 493,66 грн (39 084 371,64 грн + 202 895 122,02 грн).
22. Спір у даній справі виник на підставі того, що, за твердженням позивача, станом на 23.07.2019, тобто на дату звернення з позовом до суду, за покупцем рахується заборгованість на загальну суму 241 979 493,66 грн. Крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 25 273 439,43 грн інфляційних втрат та 29 409 665,12 грн як три проценти річних за період з 01.07.2019 по 28.05.2021 (відповідно до заяв про збільшення позовних вимог).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.07.2021 позов задовольнив повністю.
24. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявність основної заборгованості за договором № 15390/01 ДП "Енергоринок" перед КП "Київтеплоенерго" в сумі 241 979 493,66 грн належним чином доведена, документально підтверджена, доказів щодо оплати суми відповідачем суду не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
25. Суд першої інстанції також зазначив, що посилання ДП "Енергоринок" на механізм здійснення розрахунків за спірними правовідносинами сторін на ОРЕ, які були врегульовані Законом України "Про електроенергетику" є безпідставним, оскільки цей Закон втратив чинність, а Закон України "Про ринок електричної енергії" не надавав повноважень НКРЕКП встановлювати з 01.07.2019 алгоритми розподілу коштів, зокрема щодо розрахунків ДП "Енергоринок" з виробниками електричної енергії.
26. Місцевий господарський суд врахував, що 16.07.2020 року набув чинності Закон України № 719-IX від 17.06.2020 "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", крім статей 5 і 6, які набирають чинності з 01.07.2021 (в редакції на момент ухвалення рішення суду першої інстанції), в якому містяться приписи щодо заходів погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії України та механізмів проведення взаєморозрахунків.
27. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
28. Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.12.2021 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.
29. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, запровадивши новий ринок електричної енергії, держава закріпила спеціальні умови (обов`язкові для позивача та відповідача) щодо погашення заборгованості ДП "Енергоринок" в порядку, передбаченому Законом України № 719-IX від 17.06.2020 "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" (далі - Закон № 719), який набрав чинності з 16.07.2020. Метою якого є повне погашення заборгованості, що утворилася на ОРЕ України, тобто погашення заборгованості, що виникла до 01.07.2019, підтверджена учасниками та підлягає сплаті відповідно до укладених договорів і судових рішень.
30. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що заборгованість ДП "Енергоринок" перед КП "Київтеплоенерго", що утворилася за договором № 15390/01, підлягає погашенню у спеціальному порядку, визначеному державою. Тому, не зважаючи на те, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між ними регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема Законом № 719-IX.
31. Ураховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 15390/01 не підлягають задоволенню, як і не підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки вони є похідними від основної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
32. У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КП "Київтеплоенерго", в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
33. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
34. На обґрунтування підстави касаційного оскарження КП "Київтеплоенерго" вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм статей 5, 525, 625 Цивільного кодексу України у поєднанні з нормами Закону № 719-IX (зокрема, статті 2 вказаного Закону) та нормами Закону України "Про ринок електричної енергії" (зокрема приписами пункту 15 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" названого Закону) у подібних правовідносинах.
35. Крім того, скаржник зазначає, що Закон № 719-IX не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки був прийнятий пізніше ніж звернення КП "Київтеплоенерго" до суду за захистом порушених ДП "Енергоринок" прав.
36. КП "Київтеплоенерго" також вважає, що Закон № 719-IX не встановлює строків проведення розрахунків і не звільняє від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, а врегульовує виключно порядок розподілу наявних на розподільчому рахунку ДП "Енергоринок" коштів, та не надає право суду відмовляти у стягненні заборгованості.
37. На думку КП "Київтеплоенерго" в Законі № 719-IX відсутні норми, які передбачали б звільнення ДП "Енергоринок" від сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат за час прострочення.
38. У судовому засіданні представник КП "Київтеплоенерго" підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
39. ДП "Енергоринок" подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу КП "Київтеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 - без змін.
40. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Енергоринок" стверджує, що як норми Закону України "Про електроенергетику", так і норми Закону № 719-IX передбачають існування спеціального алгоритму для оплати вартості електричної енергії, який встановлюється НКРЕКП.
41. На думку ДП "Енергоринок", апеляційний господарський суд повністю підтримав позицію держави щодо того, що заборгованість, яка виникла на ОРЕ, в тому числі і перед КП "Київтеплоенерго", підлягає погашенню за допомогою механізмів, визначених Законом № 719-ІХ, а не шляхом прийняття рішення суду та примусового його виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
42. ДП "Енергоринок" також посилається на постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, зазначаючи, що при ухваленні таких постанов склалася судова практика, відповідно до якої ДП "Енергоринок" є спеціальним суб`єктом з особливим статусом, який характеризується обмеженою відповідальністю виключно в частині дотримання спеціальних механізмів розрахунків.
43. Крім того, ДП "Енергоринок" подало до суду клопотання про передачу справи № 910/9947/19 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
44. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що з огляду на розгляд судами значної кількості аналогічних справ (за предметом спору та суб`єктним складом), з метою формування єдиної правозастосовчої практики та потреби у відступі від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.02.2022 у справі № 910/4216/20, наявні підстави для передачі справи № 910/9947/19 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
45. У судовому засіданні представники ДП "Енергоринок" заперечували проти задоволення касаційної скарги.
46. Кабінет Міністрів України направив до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу КП "Київтеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
47. У відзиві на касаційну скаргу Кабінет Міністрів України зазначає, що положення Закону № 719-ІХ підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що заборгованість ДП "Енергоринок" перед КП "Київтеплоенерго" підлягає погашенню у спеціальному порядку, визначеному державою.
48. У судовому засіданні представник Кабінету Міністрів України заперечував проти задоволення касаційної скарги.
49. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
50. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
51. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
52. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
53. КП "Київтеплоенерго" в касаційній скарзі зазначає, що Закон № 719-IX не встановлює строків проведення розрахунків і не звільняє від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, та не надає суду право відмовляти у стягненні заборгованості.
54. У свою чергу, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що Законом № 719-IX визначено як шляхи погашення заборгованості, так і механізм проведення розрахунків.
55. Апеляційний господарський суд також зазначив, що з 01.07.2019 держава змінила характер регулювання спірних правовідносин, що склалися між сторонами спору на підставі укладеного договору № 15390/01, у зв`язку з чим, на думку суду апеляційної інстанції, позовні вимоги про стягнення з ДП "Енергоринок" заборгованості задоволенню не підлягають.
56. Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке
57. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2018 КП "Київтеплоенерго" та ДП "Енергоринок" укладено договір № 15390/01, відповідно до пункту 1.1 якого КП "Київтеплоенерго" взяло на себе обов`язок продавати, а ДП "Енергоринок" купувати вироблену КП "Київтеплоенерго" електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
58. Відповідно до пункту 8.6 договору № 15390/01 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2018 № 16201/01) строк дії договору визначений сторонами до 30.06.2019 включно.
59. Заборгованість ДП "Енергоринок" перед КП "Київтеплоенерго" станом на 23.07.2019, тобто на дату звернення з позовом до суду, складала 241 979 493,66 грн.
60. Таким чином, в період укладення та дії договору № 15390/01 був чинним Закон України "Про електроенергетику", який втратив чинність 01.07.2019 із набуття чинності Законом України "Про ринок електричної енергії".
61. Відповідно до статті 4 Закону України "Про електроенергетику" регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані об`єктивними умовами функціонування галузі, зокрема, постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергетичною системою України.
62. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про електроенергетику" державна політика в електроенергетиці базується, зокрема, на принципах державного регулювання діяльності в електроенергетиці та додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб`єктами відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, постачанням, розподілом і використанням енергії.
63. Відповідно до частини першої та четвертої статті 14 Закону України "Про електроенергетику" в електроенергетиці України діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії. Функції централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єднаною енергетичною системою України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав виконує державне підприємство, яке визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі. Державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергетичною системою України, є системним оператором та виконує функції, визначені цим Законом та Законом України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України".
64. За змістом частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про електроенергетику" ОРЕ функціонував, зокрема з додержанням такої умови: у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об`єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забезпечується з урахуванням остаточних платежів відповідно до договору, на підставі якого створено ОРЕ.
65. Порядок проведення розрахунків на ОРЕ було врегульовано у статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".
66. Для проведення розрахунків оптовий постачальник електричної енергії (відповідач) відкривав в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Спеціальний режим використання поточних рахунків для оплати вартості електричної енергії полягав в тому, що перерахування грошових коштів з таких рахунків здійснювалося уповноваженим банком за встановленим НКРЕКП алгоритмом ОРЕ.