ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/13062/21
адміністративне провадження № К/990/140/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Загороднюка А.Г., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №520/13062/21
за позовом ОСОБА_1 до депутатів Височанської селищної ради Головка Олексія Володимировича, Гриневич Юлії Сергіївни, Дємочко Вікторії Миколаївни, Дубини Миколи Сергійовича, Дурневої Вікторії Олександрівни, Жван-Жванської Анни Анатоліївни, Міщенка Василя Миколайовича, Казакової Людмили Іванівни, Кундрікової Катерини Володимирівни, Міцай Карини Олександрівни, Мельник Ольги Миколаївни, Мельник Тетяни Сергіївни, Мірошнікова Олексія Стефановича, Пахніної Наталії Володимирівни, Роденко Ольги Сергіївни, Сідорова Ігора Семеновича, Солодчик Даніеля Леонідовича, Сотнікова Віктора Васильовича, Ткаченка Дмитра Григоровича, Федорової Ольги Володимирівни, Шепель Андрія Івановича, Щепіна Олександра Олександровича, Благовестова Миколи Олександровича, Калініченко Галини Владиславівни, Мамона Юрія Миколайовича, Шевченка Сергія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В., і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, ухвалену у складі Мінаєвої О.М., суддів Кононенко З.О., Калиновського В.А.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до депутатів Височанської селищної ради Головка Олексія Володимировича, Гриневич Юлії Сергіївни, Дємочко Вікторії Миколаївни, Дубини Миколи Сергійовича, Дурневої Вікторії Олександрівни, Жван-Жванської Анни Анатоліївни, Міщенка Василя Миколайовича, Казакової Людмили Іванівни, Кундрікової Катерини Володимирівни, Міцай Карини Олександрівни, Мельник Ольги Миколаївни, Мельник Тетяни Сергіївни, Мірошнікова Олексія Стефановича, Пахніної Наталії Володимирівни, Роденко Ольги Сергіївни, Сідорова Ігора Семеновича, Солодчик Даніеля Леонідовича, Сотнікова Віктора Васильовича, Ткаченка Дмитра Григоровича, Федорової Ольги Володимирівни, Шепель Андрія Івановича, Щепіна Олександра Олександровича, Благовестова Миколи Олександровича, Калініченко Галини Владиславівни, Мамона Юрія Миколайовича, Шевченка Сергія Володимировича з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не виконання своїх обов'язків, які визначені пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»;
- зобов'язати відповідачів виконати свій обов'язок, визначений пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а саме: проінформувати позивача про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021, у відкритті провадження відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачами у справі є депутати місцевої ради, які у спірних правовідносинах не реалізують владних управлінських функцій, що виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Позивач доводить, що в розумінні Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003 державною посадовою особою визнається будь-яка особа, яка обіймає посаду в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі Держави-учасниці, яку призначено чи обрано, праця якої оплачувана чи не оплачувана, незалежно від старшинства.
Виходячи з указаного визначення, позивач уважає, що відповідачі як депутати місцевої ради є посадовими (службовими) особами, у зв'язку з чим оскарження їхніх рішень, дій, бездіяльності має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідачі правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 04.01.2022. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Загороднюку А.Г., Уханенку С.А.
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2022 відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або 2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або 3) хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
IV. Позиція Верховного Суду
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-управлінських функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної влади, їхніх службових чи посадових осіб.
Вирішуючи чи є депутати місцевої ради посадовими (службовими) особами, які у відносинах з позивачем здійснюють владні управлінські функції, Суд виходить з такого.