ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23червня 2022 року
м. Київ
справа № 204/2626/21
провадження № 51-5123 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Вараниці В.М.,
особи, стосовно якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Авраменка О.Ю. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017040680001647, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Новоселівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_2 - Циндри Р.А. на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2021 року скасував ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року, якою було звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, на підставі ч. 1 ст. 49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 14 червня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, у зв`язку із закінченням строку давності, а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закрив. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишив без розгляду та роз`яснив їй право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - Циндри Р.А. залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З ухвали суду першої інстанції вбачається, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії кримінальних проступків та мало місце 4 січня 2017 року, тобто більше 3-х років тому. Як встановив місцевий загальний суд, у період часу з моменту вчинення кримінального правопорушення і до дня постановлення ухвали ОСОБА_1 не ухилявся від слідства або суду. З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку про наявність підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник Циндра Р.А. порушує питання про перегляд зазначених судових рішень з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів він посилається на те, що, на його переконання:
- суд першої інстанції, всупереч ч. 3 ст. 415 КПК, під час нового розгляду 14 червня 2021 року кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 не взяв до уваги висновків суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі від 25 березня 2021 року;
- суд першої інстанції також не взяв до уваги мотиви скасування апеляційним судом попереднього судового рішення, а саме, що в порушення роз`яснень пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 у скасованій ухвалі не було викладено обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_1 інкримінованого йому, не досліджено докази на підтвердження встановлених обставин, залишено без уваги, що він підозрюється і в інших злочинах, при цьому указане провадження було закрите у підготовчому судовому засіданні, що, на думку представника, виключило можливість дослідження і оцінки судом доказів у справі;
- апеляційний суд під час перегляду оскаржуваної ухвали місцевого суду від 14 червня 2021 року не врахував зазначені вище обставини та не надав відповіді на порушені в апеляційній скарзі представника потерпілої питання щодо недодержання судом першої інстанції обов`язкових для виконання вказівок. Вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що указані вказівки було виконано судом першої інстанції шляхом виділення в окреме провадження обвинувального акта у кримінальному провадженні №12017040680001647 ухвалою від 8 квітня 2021 року, не відповідають дійсності, оскільки мотивувальна частина ухвали Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2021 року такої вказівки не містила.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не підтримав касаційну скаргу представника потерпілої.
Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення вимог касаційної скарги, вважають, що судові рішення стосовно ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що не суперечать нормам законодавства, крім того,захисник надав Суду письмові заперечення, у яких, посилаючись на судову практику Верховного Суду, зауважив, що дотримання умов, передбачених ст. 49 КК, є безумовною й обов`язковою для суду підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності, навіть якщо особа свою вину не визнає.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У зв`язку із зазначеним, при перевірці касаційної скарги представника потерпілої Суд виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За ч. 1 ст. 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 44 КК особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно із ч. 3 ст. 288 КПК суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 КК передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
У ході підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК суд першої інстанції розглянув клопотання захисника обвинуваченого Авраменка О.Ю. про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження.
Як вбачається з ухвали суду, постановленої за результатами розгляду зазначеного клопотання захисника, суд встановив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК, яке відповідно до положень ст. 12 КК є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років. Вказаний кримінальний проступок вчинено ним 4 січня 2017 року, з дня вчинення якого минуло понад три роки, та строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, закінчився. Як встановлено судом першої інстанції, з дня вчинення кримінального правопорушення і на час розгляду кримінального провадження в суді обвинувачений не ухилявся від слідства або суду. З урахуванням цих обставин місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строку давності.
Дотримуючись положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, врахувавши думку потерпілої ОСОБА_2 та її представника Циндри Р.А., які заперечували проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого, думку сторони обвинувачення щодо задоволення клопотання, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаного вище клопотання і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, з яким погоджується й колегія суддів.
Представник потерпілої, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року, за апеляційною скаргою представника потерпілої, дійшов висновку про прийняття правильного рішення судом першої інстанції у підготовчому судовому засіданні 14 червня 2021 року на підставі ст. 49 КК, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК та вказав про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги представника про те, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд не надав відповіді на порушені в апеляційній скарзі представника потерпілої питання в частині недодержання судом першої інстанції обов`язкових для виконання вказівок, викладених в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2021 року, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно із положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції з дотриманням положень статей 405, 419 КПК розглянув скаргу представника Циндри Р.А. в інтересах потерпілої ОСОБА_2, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги, та дійшов обґрунтованого висновку, що ухвала місцевого суду в цілому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, з чим погоджується і касаційний суд.