Постанова
Іменем України
27 червня 2022 року
м. Київ
справа № 317/2185/19
провадження № 61-332св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17 вересня 2020 року
у складі судді Ачкасова О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позов обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , була досягнена домовленість про продаж жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 квітня 2009 року, за ціною 25 000,00 доларів США. ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 проживати у будинку та робити ремонт. Оскільки у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було лише 12 500,00 доларів США, сторони домовилися про оформлення продажу з розстрочкою платежу, або у день, коли відповідачі будуть готові повністю розрахуватися з позивачкою, тоді і буде підписано та посвідчено договір у нотаріуса. Після того ОСОБА_1 поїхала до Німеччини, де постійно проживає.
21 серпня 2015 року ОСОБА_1 видала довіреність ОСОБА_4 на право продажу спірного будинку. ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_4 знала, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є родичами ОСОБА_1 та знала про домовленість про підписання договору після повної оплати.
У червні 2018 року ОСОБА_1 стало відомо, що у грудні 2015 року
ОСОБА_4 продала спірний будинок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомили, що повністю розрахувалися з ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як такий що вчинений представником з перевищенням повноважень, відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), та такий, що вчинений під впливом помилки, відповідно до статті 229 ЦК України.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 17 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції,
з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після досягнення усіх істотних умов договору із сторонами та посвідчення правочину в присутності ОСОБА_2 , представник ОСОБА_4 передала технічний паспорт на житловий будинок, домову книгу, оригінали яких знаходяться у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Також, разом із довіреністю ОСОБА_1 передала своєму представнику ОСОБА_4 правовстановлюючі документи для укладання від її імені договору купівлі-продажу, що свідчать про те, що позивачка своїми діями схвалила вчинення правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
08 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року (надійшла до суду 11 січня 2021 року), в якій просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Заявник вказує, що порушення судами норм матеріального та процесуального права полягає в тому, що суди необґрунтовано не прийняли до уваги як доказ надані нею скріншоти переписки з відповідачем ОСОБА_3 , а також необґрунтовано не взяли до уваги ту обставину, що відносно відповідачів відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.
Заявник також зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 395/465/15-ц (провадження № 61-8726св18), від 07 листопада 2018 року у справі № 466/10270/15-ц (провадження № 61-4585св18), від 31 жовтня 2019 року у справі № 664/998/17 (провадження № 61-14501св18), від 25 квітня 2018 року у справі № 710/2175/15-ц (провадження № 61-5322св18), від 30 січня 2019 року у справі № 127/7798/17 (провадження № 61-42473св18), та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц (провадження № 14-153цс18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
16 березня 2021 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.
Вказує, що за усною домовленістю сума договору купівлі-продажу будинку складала 12 500,00 доларів США.
Зазначає, що договір було оформлено без порушень норм законодавства.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просила суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
16 березня 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.
Вказує, що за усною домовленістю сума договору купівлі-продажу будинку складала 12 500,00 доларів США.
Зазначає, що посилання ОСОБА_1 на практику Верховного Суду
є необґрунтованими, оскільки правовідносини у вказаній практиці не є тотожними до спірних.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
05 квітня 2021 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.
Вказує, що у 2015 році ОСОБА_1 звернулася до неї з проханням підготувати та отримати документи про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та замовити оцінку розташованого на цій ділянці житлового будинку. Також, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 постійно проживає
у Німеччині, у серпні 2015 року нею була видана довіреність для продажу спірного будинку після оформлення необхідних документів.
Зазначає, що ОСОБА_1 не уточнювала ціну договору та зазначила, що договір необхідно підписати відразу після отримання документів про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та замовити оцінку розташованого на цій ділянці житлового будинку.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
10 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Запорізького районного суду Запорізької області.
17 лютого 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 постійно проживає у Німеччині, домовилась із ОСОБА_4 про укладання договору доручення на укладання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .
21 серпня 2015 року ОСОБА_1 підписала довіреність на ім`я
ОСОБА_4 , яка посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Горловою Ю. М. та зареєстрована в реєстрі за № 2152.
Відповідно до вказаної довіреності, ОСОБА_1 уповноважила
ОСОБА_4 , зокрема, представляти її інтереси в органах нотаріату щодо продажу житлового будинку АДРЕСА_1 за ціну та на умовах, на розсуд ОСОБА_4 з усіма будівлями та господарськими спорудами.
04 грудня 2015 року між ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т. М., реєстровий номер 7051.
Згідно із пунктом 2.1. зазначеного договору продаж житлового будинку сторони здійснюють за ціною 149 000,00 грн, яку сторони вважають справедливою, її розмір не пов`язаний із збігом впливу важких для сторін обставин. Зазначену грошову суму ОСОБА_1 одержала від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , пропорційно часток кожного, готівкою всю повністю до підписання цього договору. Факт відсутності фінансових та будь-яких інших претензій з приводу проведеного розрахунку стверджуються вказаним пунктом договору.
Договір купівлі-продажу від 04 грудня 2015 року, реєстровий № 7051, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т. М. та не містить будь яких застережень про розстрочку.
Під час посвідчення договору купівлі-продажу від 04 грудня 2015 року, реєстровий № 7051, приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т. М. було перевірено повноваження представника позивачки, встановлено, що сторони діють добросовісно і перебувають при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміють значення своїх дії, попередньо були ознайомлені з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений сторонами правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину), та статтями 204, 626, 627 ЦК України, тільки після чого нотаріус посвідчив договір.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -