Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 294/275/20
провадження № 61-12655св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Чуднівська центральна районна лікарня»,
третя особа - директор Комунального некомерційного підприємства «Чуднівська центральна районна лікарня» Лукашенко Ігор Вікторович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 04 березня 2021 року в складі судді Лесько М. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Чуднівська центральна районна лікарня» (далі - КНП «Чуднівська центральна районна лікарня») та просив визнати незаконним та скасувати наказ № 23-к від 06 лютого 2020 року «Про звільнення у зв`язку зі скороченням», яким його було звільнено з посади лікаря-травматолога поліклініки з 06 лютого 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, поновити його на посаді лікаря-травматолога або на аналогічній посаді в КНП «Чуднівська центральна районна лікарня», зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до його трудової книжки щодо поновлення на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06 лютого 2020 року по 07 лютого 2020 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 лютого 2020 року до дня ухвалення судового рішення, а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з серпня 1978 року він працював на посаді лікаря-травматолога КНП «Чуднівська центральна районна лікарня», а з березня 2007 року на посаді лікаря-травматолога поліклініки цієї ж лікарні.
Наказом відповідача від 06 лютого 2020 року його звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням штату.
Вважав звільнення незаконним та таким, що проведене з порушенням норм трудового законодавства.
Зокрема, зазначав, що на підприємстві відповідача скорочення штату працівників не відбулося, оскільки було скорочено не штатну одиницю, а ставку, тобто фактично змінено систему та розмір оплати праці. До того ж його було звільнено з 06 лютого 2017 року, тоді як посаду, яку він обіймав, виведено зі штатного розпису з 07 лютого 2017 року.
Перед звільненням відповідач не запропонував йому іншої вакантної посади на підприємстві за відповідною професією чи спеціальністю, не врахував його переважного права на залишення на роботі як працівника з безперервним медичним стажем понад 53 роки, зі статусом учасника бойових дій та тієї обставини, що він є єдиним годувальником з самостійним доходом у сім`ї.
У зв`язку з незаконними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка виразилась, зокрема, в погіршенні стану здоров`я та душевних стражданнях, зниженні авторитету як спеціаліста та необхідності вжиття значних зусиль для відновлення попереднього стану, розмір якої оцінений ним у 5 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 04 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням штату працівників відбулося з дотриманням установленого законом порядку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні2021 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 04 березня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2021 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17, від 20 червня 2018 року в справі № 460/1849/15, від 12 серпня 2019 року в справі № 212/10257/14, від 04 грудня 2019 року в справі № 760/8719/17, від 07 жовтня 2020 року в справі № 645/1908/18, від 11 листопада 2020 року в справі № 442/4791/17, від 27 січня 2021 року в справі № 297/3225/16-ц, від 27 квітня 2021 року в справі № 372/1617/18, від 16 червня 2021 року в справі № 686/8878/19, від 17 червня 2021 року в справі № 308/3821/19, від 18 червня 2021 року в справі № 573/1072/17, від 24 червня 2021 року в справі № 573/1351/20, від 25 червня 2021 року в справі № 201/5333/19, від 06 липня 2021 року в справі № 428/12217/18, від 07 липня 2021 року в справі № 509/4286/16-ц, від 14 липня 2021 року в справі № 756/7311/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, причини таких змін і якими належними доказами підтверджуються ці обставини; не перевірили виконання відповідачем вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо пропозиції працевлаштування його на іншій вакантній посаді, а також вимог статті 42 КЗпП України щодо врахування його переважного права на залишенні на роботі; не дослідили наведені ним обставини порушення порядку оформлення та заповнення відповідачем трудової книжки при його звільненні, внаслідок чого помилково відмовили в задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
14 вересня 2021 року справа № 294/275/20 надійшла до Верховного Суду.
Директор КНП «Чуднівська центральна районна лікарня» Лукашенко І. В. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2022року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що з 15 серпня 1978 року ОСОБА_1 працював на посаді лікаря-травматолога Чуднівської центральної районної лікарні, правонаступником якої є КНП «Чуднівська центральна районна лікарня», а з 15 березня 2007 року на посаді лікаря-травматолога поліклініки цієї ж лікарні.
Наказом КНП «Чуднівська центральна районна лікарня» № 117-К від 01 листопада 2019 року, в зв`язку із перспективою зменшення фінансування та відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» і статуту КНП «Чуднівська центральна районна лікарня», попереджено працівників підприємства (згідно з додатками № 1 та № 2 до наказу) про можливі зміни в організації виробництва і праці, у тому числі, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з додатком № 2 до наказу, серед інших працівників, передбачалось скорочення 1, 0 ставки лікаря-травматолога поліклініки (працівник ОСОБА_1 ).
06 листопада 2019 року ОСОБА_1 був повідомлений про заплановане вивільнення.
Наказом КНП «Чуднівська центральна районна лікарня» № 65 від 26 листопада 2019 року внесено зміни до штатного розпису підприємства та скорочено 0, 5 ставки лікаря-травматолога поліклініки.
Наказом КНП «Чуднівська центральна районна лікарня» № 67 від 04 грудня 2019 року внесено зміни до штатного розпису підприємства та скорочено вже 1, 0 ставки лікаря-травматолога поліклініки. У цьому наказі також зазначено, що штатний розпис у новій редакції вводиться в дію з 07 лютого 2020 року.
Згідно з наказом КНП «Чуднівська центральна районна лікарня» № 23-к від 06 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнений з посади лікаря-травматолога поліклініки з 06 лютого 2020 року в зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.