Постанова
Іменем України
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 755/953/19
провадження № 61-17217св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Київська міська рада,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2019 року у складі судді Арапіної Н. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва (далі - КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва), Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»), про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 13 липня 2017 року належний йому на праві власності автомобіль «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху на вул. Челябінській, 15 у м. Києві (в районі перехрестя з вул. Каховською) провалився передньою частиною в яму, яка утворилась на проїзній частині автодороги, не була огороджена та не була позначена будь-якими попереджувальними знаками, і мала вид звичайної калюжі. Яма на зазначеній дорозі утворилась внаслідок неналежного виконання ремонтних робіт.
У зв`язку із зазначеними подіями його автомобіль отримав механічні пошкодження та вартість його відновлювального ремонту становить 224 753,37 грн.
Відповідальною особою за обслуговування та ремонт зазначеної ділянки дороги є КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва.
Київська міська рада є власником дороги, тому відповідно до вимог чинного законодавства України зобов`язана створити безпечні умови дорожнього руху.
ОСОБА_1 вважає, що внаслідок пошкодження його транспортного засобу йому було спричинено і моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях та яку він оцінює в 50 000,00 грн.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Київської міської ради у відшкодування майнової шкоди 224 753,37 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до положень Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, Статуту КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва, контроль за експлуатаційним станом вулично-дорожнього покриття, на якому було пошкоджено належний позивачу автомобіль, є виключною сферою управління КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва. Позивач не надав до суду належних та допустимих доказів того, що саме з вини відповідача йому заподіяні майнові збитки, оскільки ним не доведено правових підстав покладення на відповідача відповідальності за спричинені збитки. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою від позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди, а тому також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повною мірою встановили фактичні обставини справи та не дослідили зібрані у справі докази, а також неправильно застосували вимоги Закону України «Про дорожній рух» та Закону України «Про автомобільні дороги».
Відповідно до вимог цих законів України саме Київська міська рада безпосередньо відповідає за відшкодування збитків, що настали через незадовільний стан автодороги, тому є належним відповідачем у справі.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу Київська міська рада, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва та ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» зазначили, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року і витребувано із Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/953/19.
У січні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання Київської міської ради про закриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником автомобіля «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску.
З протоколу огляду транспортного засобу від 13 липня 2017 року та протоколів допиту свідків від 04 вересня 2017 року вбачається, що 13 липня 2017 року приблизно 16 год. 40 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок чого автомобіль «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 передньою частиною провалився в яму, яка утворилась на проїзній частині автодороги на вул. Челябінській, 15 у м. Києві (в районі перехрестя з вул. Каховською) та отримав механічні пошкодження.
Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 04 жовтня 2017 року № 12-2/962 вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобіля марки «Nissan Murano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження під час ДТП, становить 224 753,37 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Предметом позову у цій справі є вимога власника автомобіля про відшкодування майнової та моральної шкоди у зв`язку з тим, що автомобіль під час руху на вул. Челябінській, 15 у м. Києві (в районі перехрестя з вул. Каховською) провалився передньою частиною в яму, яка утворилась на проїзній частині автодороги, не була огороджена та не була позначена будь-якими попереджувальними знаками, і мала вид звичайної калюжі.
Відповідно до частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зазначена норма права встановлює загальний (генеральний) делікт, який має такі складові елементи: 1) протиправна поведінка особи; 2) настання шкоди; 3) причинний зв`язок між двома першими елементами; 4) вина завдавача шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Таким чином, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
Згідно з частиною третьою статті 14 та частиною першою статті 16 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.