Постанова
Іменем України
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 766/12555/16
провадження № 61-19280св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Брушко Інни Ігорівни на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 листопада
2021 року у складі колегії суддів: Радченка С. В., Вейтас І. В., Семиженко Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми позики.
Позовна заява мотивована тим, що 10 червня 2014 року між ним та
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав у спільну сумісну власність відповідачам терміном до 01 травня 2015 року включно грошову суму в розмірі
525 168,30 грн, що еквівалентно 44 318,00 доларів США, виходячи з курсу готівкового продажу комерційними банками на день підписання цього договору 1 USD = 11,85 грн.
Відповідачі зобов`язалися повернути позивачу кошти без нарахування відсотків до 01 травня 2015 року включно в порядку та на умовах, передбачених договором.
Умовами договору сторони погодили, що у разі, якщо позичальники своєчасно не повернули суму позики, вони зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи та посилаючись на те, що відповідачі борг вчасно не повернули, ОСОБА_1 остаточно просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції у розмірі
1 875 736,36 грн, 3% річних з простроченої суми у розмірі 182 882,35 грн та судові витрати в розмірі 18890,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня
2021 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 2 058 618,71 грн, з яких: 1 875 736,36 грн - борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції, 182 882,35 грн - 3% від простроченої суми.
Стягнуто пропорційно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 6 890,00 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн, загалом 18 890,00 грн, а саме 9 445,00 грн з кожного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами взятих не себе зобов`язань за договором позики утворилась заборгованість, з урахуванням визначених умовами договору інфляційних втрат та 3% річних, яка підлягає примусовому стягненню на користь позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня
2021 року в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаних вимог ОСОБА_1 .
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня
2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 загальної суми заборгованості за договором позики змінено, зменшивши зазначену суму з 2 058 618,71 грн до 1 367 059,35 грн.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня
2021 року в частині розподілу судових витрат змінено шляхом зменшення судових витрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , з 18 890,00 грн до 9 318,67 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів інфляційних втрат, апеляційний суд виходив з того, що у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК Україниінфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
З огляду на вказане апеляційний суд, погоджуючись з наявністю підстав для стягнення з відповідачів суми основного боргу та 3 % річних, дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення загальної суми заборгованості за договором позики та судових витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Брушко І. І. на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Брушко І. І., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 645/183/17, провадження № 61-36996св18, від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1713/18, провадження № 61-17982св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував наявність укладеного між сторонами договору позики, посвідченого нотаріально, у якому прямо передбачено, що у разі якщо позичальники своєчасно не повернули суму позики, вони зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Тобто самим договором була передбачена відповідальність за несвоєчасне повернення боргу, до умов якого відповідачі не мали жодних зауважень, тому апеляційний суд дійшов помилково висновку про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 червня 2014 року між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В. Г.
Відповідно до пункту 1 договору ОСОБА_1 передав у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 терміном до 01 травня 2015 року включно грошову суму в розмірі 525 168,30 грн, що еквівалентно
44 318,00 доларів США, виходячи з курсу готівкового продажу комерційними банками на день підписання цього договору 1 USD = 11,85 грн. Позичальники несуть солідарну відповідальність за вказаним договором перед позикодавцем.
Згідно з пунктом 2 договору суму грошових коштів в грошовій одиниці України - гривні в сумі, що буде еквівалентом 44 318,00 доларів США, виходячи з курсу готівкового продажу валюти комерційними банками на день повернення грошових коштів, без нарахування відсотків, позичальники зобов`язалися повернути позикодавцю до 01 травня 2015 року включно в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Цей строк може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою сторін до цього договору.
Відповідно до пункту 6 договору після настання строку, вказаного в пункті 1 цього договору, позичальники зобов`язалися протягом одного робочого дня повернути позичені грошові кошти в повному обсязі.
За умовами пункту 7 договору у разі, якщо позичальники своєчасно не повернуть суму позики, вони зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Укладення договору підтверджується борговою розпискою від 10 червня 2014 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.