Постанова
Іменем України
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 334/2465/14
провадження № 61-988св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 16 грудня 2020 року в складі колегії суддів Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст обставин справи
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини житлового будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою.
В обґрунтування позову зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 08 червня 1979 року їй на праві власності належить 21/50 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником іншої частини будинку є ОСОБА_2 . Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці загальною площею 598 м2.
Між ними склався порядок користування будинком, відповідно до якого вона займає кімнати «1-4», «1-5», «2-2», «2-3» будинку літ. «А», житлову прибудову літ. «А 1-2», а також користується навісом літ. «И», погребом літ. «пг-1», зливною ямою № 9, парканом № 4, № 7, водопровідним колодязем № 8. Відповідачка займає кімнати «1-1», «1-2», «1-3», «1-6», «1-7», «1-8», «1-9» будинку літ. «А», в її користуванні знаходиться сарай літ. «З», вбиральня літ. «Е», замощення «І», «ІІ», «ІІІ», зливна яма № 6, водопровід № 2, паркан № 5. 24жовтня 2012 року кімнату літ. «А», навіс літ. «И», погріб літ. «пг-1» було виділено в квартиру № 2 .
Позивачка просила виділити в натурі із майна, що перебуває у спільній частковій власності, 21/50 частину будинку та частину земельної ділянки, яка відповідає її частці у домоволодінні.
У подальшому позивачка змінила вимоги та з урахуванням перерозподілу часток просила виділити їй у натурі 29/100 частин житлового будинку, а ОСОБА_2 71/100 частину відповідно до варіанту розподілу, зазначеного у висновку експерта від 03 березня 2015 року, стягнути відповідно до статті 377 ЦК України з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію у розмірі 33 400 грн та визначити порядок користування спірною земельною ділянкою, виділивши позивачу в користування частину згідно варіанту № 3, зазначеному у висновку експерта.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено:
виділено ОСОБА_1 в рахунок її частини в житловому будинку АДРЕСА_1 у жилому будинку літ. «А»: кімнату «2-2» площею 14,2 м2, кімнату «2-3» площею 19,1 м2, загальною площею 33,3 м2, надвірні споруди: погріб літ. «пг 1» під літ. «А№-2», навіс літ. «И», Ѕ частину замощення літ. «І», паркан № 4, хвіртку № 7, водопровідний колодязь № 8, зливну яму № 9, які відповідають фактично існуючому порядку користування та складають 29/100 частин домоволодіння;.
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 33 000 грн;
визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 598 м2, виділивши ОСОБА_1 у користування земельну ділянку площею 251,16 м2, позначену як «S-2» (зелений маркер) на додатку № 4 до висновку експертизи від 303 березня2015 року.
Додатковим рішенням цього ж суду від 22 жовтня 2015 року ОСОБА_2 виділено:
в натурі в рахунок її частини в житловому будинку АДРЕСА_1 у житловому будинку: літ. «А» кімнати «1-3», «1-4», «1-5», «1-6», «1-7», загальною площею 49,2 м2; надвірні споруди погріб літ. «пг» під літ. «А», прибудова літ. «а2», сходи до літ. «а2», тераса до літ. «а2», Ѕ частина замощення «1», замощення «11», замощення «111», водопровід «2», водомір № 2, паркан № 5, зливна яма № 6, які відповідають фактично існуючому порядку користування та складають 71/100 частину домоволодіння;
виділено у користування земельну ділянку площею 346,84 м2, позначену як «S-1» (жовтий маркер) на додатку № 4 до висновку експертизи від 3 березня 2015 року.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2015 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про виділ в натурі 29/100 частини житлового будинку скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2015 року в не скасованій частині та рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року задоволено заяву ОСОБА_2 , ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року, рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року, заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2015 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2015 року в частині позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Верховного Суду України мотивована тим, що під час вирішення позовних вимог про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою суди: не встановили фактів, які мають значення, зокрема наявності або відсутності між попередніми співвласниками будинку угоди про порядок користування земельною ділянкою; не звернули увагу, що частки кожного з співвласників нерухомого майна в натурі не виділялись; не зазначили межі земельних ділянок, якими сторони мають користуватися.
Під час нового розгляду справи ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до 3-го варіанту, запропонованого у висновку судової експертизи від 03 березня 2015 року з урахуванням меж, визначених висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2020 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково; визначено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 загальною площею 598 м2, виділено співвласнику ОСОБА_2 в особисте користування земельну ділянку S-1 площею 396 м2 (жовтий маркер згідно з додатком № 1 до висновку експертизи №2503) за наступними розмірами:
від точки 1 до точки 5 протяжністю 14,23 м;
від точки 5 до точки 6 протяжністю 16,82 м;
від точки 6 до точки 7 протяжністю 9,89 м;
від точки 7 до точки 8 протяжністю 1,78 м;
Від точки 8 до точки 4 протяжністю 13,78 м;
Від точки 4 до точки 1 протяжністю 28,02 м.
Виділено співвласнику ОСОБА_1 в особисте користування земельну ділянку S-2 площею 202 м2 (зелений маркер згідно з додатком № 1 до висновку експертизи № 2503):
від точки 2 до точки 3 протяжністю 28,76 м;
від точки 3 до точки 8 протяжністю 7,28 м;
від точки 8 до точки 7 протяжністю 1,78 м;
від точки 7 до точки 6 протяжністю 9,89 м;
від точки 6 до точки 5 протяжністю 16,82 м;
від точки 5 до точки 2 протяжністю 6,84 м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1/2 частини вартості проведення судових експертиз у сумі 4600 грн; в іншій частині вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зазначений варіант визначення порядку користування земельною ділянкою відповідає фактично існуючому порядку користування земельною ділянкою сторін, не порушує інтересів співвласників житлового будинку.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2020 року в частині вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено: встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 загальною площею 598 м2, виділивши:
співвласнику ОСОБА_2 в особисте користування земельну ділянку S-1 площею 346,84 м2 (жовтий маркер) згідно з варіантом № 3 (додатком №4) до висновку експертизи № 2503 за наступними розмірами:
від точки 1 до точки 5 протяжністю 9,53 м;
від точки 5 до точки 6 протяжністю 10,37 м;
від точки 6 до точки 7 протяжністю 4,74 м;
від точки 7 до точки 8 протяжністю 6,29 м;
від точки 8 до точки 9 протяжністю 9,89 м;
від точки 9 до точки 10 протяжністю 1,78 м;
від точки 10 до точки 4 протяжністю 1,78 м;
від точки 4 до точки 1 протяжністю 28,02 м;
співвласнику ОСОБА_1 в особисте користування земельну ділянку S-2 площею 251,16 м2 (зелений маркер згідно з варіантом № 3 додатком № 4 до висновку експертизи № 2503 за наступними розмірами:
від точки 2 до точки 3 протяжністю 28,76 м;
від точки 3 до точки 10 протяжністю 7,28 м;
від точки 10 до точки 9 протяжністю 1,78 м;
від точки 9 до точки 8 протяжністю 9,89 м;
від точки 8 до точки 7 протяжністю 6,29 м;
від точки 7 до точки 6 протяжністю 4,74 м;
від точки 6 до точки 5 протяжністю 10,37 м;
від точки 5 до точки 2 протяжністю 11,54 м.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував загальну площу та конфігурацію спірної земельної ділянки та визначив порядок користування земельною ділянкою з відхиленням від ідеальної частки позивача більш ніж 24 % площі ділянки, що є значним і суттєвим та порушує право ОСОБА_1 на землекористування.
Апеляційний суд зазначив, що визначений експертом у третьому варіанті порядок користування земельною ділянкою відповідає ідеальним часткам співвласників у домоволодінні, є оптимальним та доцільним, не передбачає ділянок, що знаходяться в спільному користуванні, дозволяє співвласникам обслуговувати житловий будинок та споруди.
За вказаних обставин апеляційний суд зробив висновок про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту 3-го експертного висновку № 2503 від 05 вересня 2019 року.
Аргументи учасників справи
У січні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 16 грудня 2020 року і залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на наявність між попередніми власниками домоволодіння установленого порядку користування спірною земельною ділянкою, який не змінювався більше тридцяти років, адже відповідно до технічних паспортів домоволодіння, складених у період з 1975 року по 23 січня 2008 року, які перебувають у спільному користування сторін, графічно позначена межа між частинами земельних ділянок сторін не змінювалася. Враховуючи наведене, суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про встановлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом поділу № 1, який фактично склався між співвласниками. Висновок апеляційного суду в цій частині не ґрунтується на обставинах справи, а сама по собі відсутність укладеного між сторонами договору про встановлення порядку користування земельною ділянкою, не заслуговує на увагу, адже ця домовленість підтверджується технічною документацією на будинок.
05 березня 2021 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що апеляційний суд правильно встановив фактичні обставини справи та з урахуванням висновку експертизи і розміру часток співвласників у домоволодінні встановив порядок користування земельною ділянкою. Посилання позивачки про наявність угоди між попередніми співаниками щодо встановлення фактичного користування землею, не підтверджено належними доказами. Твердження ОСОБА_2 про те, що такий порядок був погоджений попередніми співвласниками з посиланням на технічну документацію є безпідставним, оскільки вони не містять інформації про наявність встановленої та погодженої межі поділу земельної ділянки.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).