Постанова
Іменем України
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 301/963/18
провадження № 61-229св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 ,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області,
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року заступник керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області (далі - заступник керівника місцевої прокуратури, прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - Закарпатська ОДА) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі -
ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним
та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 11 січня
2017 року № 168-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки земельної ділянки площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту; визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 27 березня 2017 року
№ 1257-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, без зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,4487 га для ведення особистого селянського господарства
в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту; витребувати земельну ділянку площею 0,4487 га з володіння ОСОБА_1
на користь держави в особі Закарпатської ОДА.
Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру
від 27 березня 2017 року № 1257-СГ затверджено проєкт землеустрою
та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,4487 га
з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради,
за межами населеного пункту.
Відповідно до картографічних матеріалів землі в контурі НОМЕР_1 площею 0,50 га
на території Іршавської міської ради належать до забудованих земель,
а земельна ділянка площею 0,45 га в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради раніше надана в постійне користування Іршавському районному відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області
(далі - Іршавський РВ УМВС) для стрілкового тиру, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ЗК
№ 005-00028 від 27 грудня 1994 року.
На цій земельній ділянці розташована будівля стрілкового тиру «стрільбище ДОСААФ» загальною площею 65,00 кв. м та огорожа, які є комунальною власністю Іршавської районної ради Закарпатської області (спільна власність територіальної громади) згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21 липня 2008 року.
Крім того, прокурор вказував, що розпорядження земельною ділянкою в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту,
не належить до повноважень ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України
(далі - ЗК України) земельні ділянки згаданої категорії передаються у власність обласними державними адміністраціями.
У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 04 липня 2017 року
№ 2649, ОСОБА_4 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_3 ,
а ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2017 року
№ 4292 продав її ОСОБА_1 .
Прокурор вказує, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, а тому є правові підстави для її витребування від ОСОБА_1 відповідно до статті 388 ЦК України.
Посилаючись на викладені обставини, прокурор просив:
1) визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 11 січня 2017 року № 168-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,5 та для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту;
2) визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 27 березня 2017 року № 1257-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передачу
у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, без зміни цільового призначення, площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради,
за межами населеного пункту;
3) витребувати земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 з володіння ОСОБА_1 на користь держави
в особі Закарпатської ОДА.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 14 березня
2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру від 11 січня
2017 року № 168-СГ про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту; визнано недійсним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру від 27 березня 2017 року № 1257-СГ «Про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення», згідно з якими ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.
Витребувано земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства
в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту, вартістю 489 487,00 грн з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Закарпатської ОДА.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відчуження спірної земельної ділянки площею 0,4487 га, що перебувала в державній власності та належить до земель несільськогосподарського призначення, прийняте ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області незаконно, оскільки земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування
у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, передають обласні державні адміністрації на їх території. До того ж дозвіл на вилучення земельної ділянки Іршавський РВ УМВС не надавав.
Тобто спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) поза його волею, а тому є правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_1 відповідно до статті 388 ЦК України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної
чи комунальної власності (у разі доведення такого факту), такому суспільному інтересу не відповідає.
За таких обставин, врахувавши предмет спору, суд дійшов висновку,
що прокурор належним чином обґрунтував наявність порушень інтересів держави.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14 березня
2019 року скасовано і прийнято нову постанову, якою позов Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області залишено без розгляду.
Апеляційний суд дійшов висновку, що заступник керівника Хустської місцевої прокуратури, звернувшись до суду з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА, обґрунтованим порушенням інтересів держави,
що стосуються володіння, користування та розпорядження землями несільськогосподарського призначення та нездійснення належного контролю
за охороною та використанням земельних ресурсів, а також нездійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, не дотримав норми статті 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки лист, яким прокуратура повідомила Закарпатську ОДА про звернення до суду з відповідною позовною заявою, не містить будь-якої конкретної інформації щодо спірної земельної ділянки, порушень, виявлених при видачі оспорюваних наказів, відомостей стосовно неправомірності володіння ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою та обґрунтування порушення інтересів держави щодо володіння, користування і розпорядження землями несільськогосподарського призначення, що зумовлює необхідність звернення
до суду з позовом Закарпатської ОДА як органу, уповноваженого державою розпоряджатись такими земельними ділянками.
Отже, немає підстав вважати, що Закарпатській ОДА було відомо про можливе порушення інтересів держави і прокурор надав Закарпатській ОДА можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави шляхом подання відповідного позову.
Закарпатська ОДА у цій справі не здійснювала процесуальних дій як позивач; представник Закарпатської ОДА в судові засіданні суду першої інстанції
не з`являвся, водночас на адресу суду було надіслано клопотання, в якому без висловлення позиції щодо предмета спору (підтримує чи не підтримує Закарпатська ОДА заявлені позовні вимоги) обласна державна адміністрація просила розглянути справу за відсутності представника адміністрації, відповідно до наявних матеріалів справи.
Зважаючи на встановлені обставини, апеляційний суд вважав, що прокурор у цій справі не довів необхідність захисту інтересів держави саме прокуратурою,
не обґрунтував належним чином підстав звернення до суду в інтересах Закарпатської ОДА, до компетенції якої належать відповідні повноваження.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У грудні 2020 року виконувач обов`язків керівника Закарпатської обласної прокуратури (далі - в. о. керівника обласної прокуратури) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року і залишити в силі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2019 року.
У касаційній скарзі в. о. керівника обласної прокуратури вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначає, що суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі
№ 912/2385/18, від 13 червня 2018 року у справі № 687/379/17.
Зазначає, що, звернувшись до суду з позовом, заступник керівника Хустської місцевої прокуратури належним чином обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Заступник керівника Хустської прокуратури дотримав процедуру попереднього повідомлення та отримання згоди відповідного суб`єкта владних повноважень.
Особа, яка подає касаційну скаргу, вказує, що апеляційний суд неправильно витлумачив правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру», адже частина четверта цієї статті вимагає від прокурора лише попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.
До того ж прокуратура повідомила Закарпатську ОДА у строк за місяць
до звернення до суду, що свідчить про надання Закарпатській ОДА розумного строку для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, проте обласна державна адміністрація свідомо усунулась від виконання свого обов`язку.
Наголошує, що незвернення прокурора до суду з позовом у цьому випадку свідчило б про відсутність у держави волі на захист своїх інтересів у сфері земельних відносин.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому адвокатом Микитою М. Ф. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а постанова апеляційного суду - законною
й обґрунтованою.
Звернувшись до суду з позовом, прокурор не обґрунтував належним чином підстави для представництва, про що й зазначив апеляційний суд.
До того ж спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності Іршавської міської ради і знаходилась у межах м. Іршави, у житловій зоні,
що підтверджено матеріалами справи, і не належала до земель державної власності, отже, Закарпатська ОДА не є належним позивачем у цій справі
і підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Закарпатської ОДА немає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Хустського районного суду Закарпатської області.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області
від 11 січня 2017 року № 168-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в контурі 248 на території Іршавської міської ради Закарпатської області.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 27 березня 2017 року № 1257-СГ затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_2
у власність земельну ділянку площею 0,4487 га, кадастровий номер 2121910100:05:001:0095, для ведення особистого селянського господарства
в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 2649, укладеного з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,4487 га, кадастровий номер 2121910100:05:001:0095.